詩篇 126

1 上主帶領俘虜回到熙雍，我們覺得仿佛是在夢中；

Пісня сходження. Коли повертав Господь полон Сіону, ми були ніби уві сні.

2 那時我們滿口喜氣盈盈，我們雙脣其樂融融。那時外邦異民讚歎不已：上主向他們行了何等奇事！

Тоді наповнилися вуста наші сміхом і язик наш – вигуками радості. Тоді говорили серед народів: «Великі діяння звершив Господь для них!»

3 上主向我們行偉大奇蹟，我們的確覺得滿心歡喜。

«Великі діяння звершив Господь для нас!» – раділи ми.

4 上主，求您轉變我們的命運！就像乃革布有流水的澆淋。

Поверни ж, Господи, наших бранців, як потоки в Неґеві.

5 含淚播種的人，必含笑的收成；

Ті, що зі сльозами сіють, з радісними піснями будуть жати.

6 他們邊行邊哭，出去播種耕耘，他們載欣載奔，回來背著禾捆。

Хто ходить і плачучи несе торбину з насінням, неодмінно повернеться з радісним співом, несучи свої снопи.