< 箴言 1 >
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 使智慧者聽了,增加學識;使明達人聽了,汲取智謀,
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 好能明瞭箴言和譬喻,明瞭智者的言論和他們的隱語。
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 敬畏上主是智慧的肇基;只有愚昧人蔑視智慧和規律。
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 我兒,你應聽你父親的教訓,不要拒絕你母親的指教,
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 如果他們說:「來跟我們去暗算某人,無故地陷害無辜。
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12 我們要像陰府一樣活活地吞下他們,把他們整個吞下去,有如墮入深坑裏的人; (Sheol )
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol )
13 這樣,我們必獲得各種珍寶,以贓物充滿我們的房屋。
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 我兒,你不要與他們同流合污,該使你的腳遠離他們的道路,
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 這就是謀財害命者的末路:他必要送掉自己的性命。
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 無知的人,你們喜愛無知;輕狂的人,你們樂意輕狂;愚昧的人,你們憎恨知識,要到何時呢﹖
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 你們應回心聽我的勸告。看,我要向你們傾吐我的心意,使你們瞭解我的言詞。
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 但是,我呼喚了,你們竟予以拒絕;我伸出了手,誰也沒有理會。
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 因此,你們遭遇不幸時,我也付之一笑;災難臨到你們身上時,我也一笑置之。
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 當災難如暴風似的襲擊你們,禍害如旋風似的捲去你們,困苦憂患來侵襲你們時,我也置之不顧。
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 那時,他們呼求我,我必不答應:他們尋找我,必尋不著我;
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 的確,無知者的執迷不悟殺害了自己;愚昧人的漠不關心斷送了自己。
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 但是,那聽從我的,必得安居,不怕災禍,安享太平。
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“