< 箴言 17 >
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 聰明的僕人必能管治任性的兒子,且可與弟兄們共分產業。
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 奸詐的人,愛聽胡言亂語;說謊的人,輕信是非長短。
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 嘲笑窮人的是凌辱他的造主;幸災樂禍的,必不能脫免懲罰。
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 優雅的言詞,不適宜於愚人;虛偽的狂語,更不宜於君王。
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 賄賂在饋贈者眼中,有如寶石;不論他要轉向何方,無往不利。
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 掩飾他人的過錯,可獲得友愛;屢念舊日的過惡,則離間友誼。
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 寧願遇見失掉幼子的母熊,不願逢著正在發狂的愚人。
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 爭論的開端,如水之破堤;在激辯之前,應極加制止。
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 宣判罪人無罪,判定義人有罪:二者同為上主所憎惡。
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 愚昧的人,既沒有頭腦,手執金錢買智慧,又何益之有﹖
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 好爭辯的人,實喜愛罪過;高舉門戶的,必自趨滅亡。
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 誰存心欺詐,不會得幸福;誰搬弄是非,必陷於災禍。
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 生糊塗孩子的,只有悲哀;糊塗人的父親,毫無樂趣。
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 愉快的心,是良好的治療;神志憂鬱,能使筋骨枯萎。
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 精明的人,常面向智慧;愚者的眼,向地極呆望,
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 愚昧的兒子,是他父親的痛苦,是他生母的憂傷。
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 愚人不發言,亦可充作智者;若謹口慎言,亦可視為哲人。
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.