箴言 10
1 智慧的兒子使父親喜樂；愚昧的兒子，使母親憂愁。
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 不義之財，毫無益處；惟有正義，救人脫免死亡。
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 上主不忍義人受飢，卻使惡人大失所望。
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 游手好閒，使人貧窮；勤奮工作，使人富有。
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 夏季貯蓄的，是明智的孩童；秋收酣睡的是無恥的兒子。
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 上主的祝福在義人頭上，災禍卻使惡人啞口無言。
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 義人受人懷念祝福，惡人卻必身敗名裂。
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 心靈智慧的人，必接受命令；饒舌的愚的人，必自招喪亡。
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 走正路的，行路穩妥；走邪路的，終必敗露。
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 暗中擠眼的人，必引人煩惱；坦然規勸的人，必促進和平。
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 義人的口，是生命的泉源；惡人的口，是殘暴的淵藪。
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 仇恨引起爭端，愛情遮掩一切過失。
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 有見識的口唇上，可找著智慧；棍杖只是為打缺乏智慧者的脊背。
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 智慧的人，隱諱自己的學問；愚昧人的口，招致逼近的喪亡。
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 富人的財富，是他自己的堅城；窮人的零落，卻是他們的貧乏。
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 義人的薪金，用以維持生活；惡人的收入，卻只用來犯罪。
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 誰遵守勸告，必走向生命之路；誰輕視規勸，必自誤入迷途。
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 撒謊的唇舌，必暗藏仇恨；散播謠言的，必是愚昧人。
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 多言難免無過，明智的人必約束自己的唇舌。
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 義人的舌，貴若純金；惡人的心，賤似草芥。
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 義人的唇舌教育群眾，愚人必因缺乏心智而死亡。
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 使人致富的，是上主的祝福；營營的辛勞，卻無補於事。
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 愚昧人樂於作惡，明哲人樂於求智。
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 惡人畏懼的，反向他侵襲；義人的希望，終獲得應允。
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 暴風雨一過，惡人不復存在；義人卻根深蒂固。
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 懶漢之於派遣他的人，就如醋之於牙，煙之於目。
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 敬畏上主，將延年益壽；惡人的歲月，必要短縮。
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 義人的期待，終歸是喜樂；惡人的希望，終歸是失望。
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 上主的道路，是正人君子的保障；為作惡的人，卻是滅亡。
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 義人永不會動搖，惡人決不會久留地上。
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 義人的口，散播智慧；邪惡的舌，必被剷除。
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 義人的唇，常吐雅言；惡人的口，只說邪惡。
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
