民數記 14
1 全會眾都大聲喧嚷，人民哭了一夜。
І зняла́ зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
2 以色列子民都抱怨梅瑟和亞郎；全會眾對他們說：「巴不得我們都死在埃及地，都死在曠野裏!
І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині!
3 為什麼上主引我們到那地方死在刀下，叫我們的妻子兒女當作戰利品﹖再回埃及去，為我們豈不更好﹖」
І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“
4 於是彼此說：「我們另立頭目，回埃及去。」
І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“
5 梅瑟和亞郎遂俯伏在以色列子民全會眾前。
I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
6 偵探那地方的人中，有農的兒子若蘇厄和耶孚乃的兒子加肋布，他們撕裂了自己的衣服，
А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
7 告訴以色列子民全會眾說：「我們偵探所經過的地方，確是一片極好的地方。
та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший!
8 若上主恩待我們，必引我們到那裏去，將那地方賜給我們。那實在是一塊流奶流蜜的地方。
Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом.
9 只要你們不反抗上主，就不必怕那地方的人民，因為他們要作我們的掠物；護佑他們的，離開了他們，上主卻與我們同在；所以不要怕他們。」
Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх!
10 全會眾正說要用石頭砸死他們時，上主的榮耀在會幕上顯示給全以色列子民。
І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам...
11 上主對梅瑟說：「這人民輕慢我要到幾時呢﹖我雖在他們中行了那些神蹟，他們仍不相信我，要到幾時呢﹖
І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього?
12 我要用瘟疫打擊他們，剷除他們，使你成為一個比他們更強大，更昌盛的民族。」
Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“.
13 但是梅瑟對上主說：「埃及人如果聽說這事，因為你曾用威力由他們中領出這民族來，
І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей,
14 他們將說什麼﹖這地方的居民也曾聽說：你上主是在這民族中；你上主曾面對面地發顯出來，你的雲彩常停在他們上面；白日你乘雲柱，黑夜你乘火柱，走在他們前面。
та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —
15 現在，如果你消滅這民族如消滅一個人一樣，這些曾聽到你聲名的外邦民族必要議論說：『
якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
16 由於上主不能引這民族進入他對他們所誓許的地方，就在曠野將他們殺了。』
Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині.
17 吾主，如今求你，大發寬容，如你曾聲明說：
А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
18 上主緩於發怒，富於仁慈，寬赦過犯和罪過，但決不豁免懲罰，父親的過犯，要向子孫追討，直到三代四代。
„Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“.
19 求你大發仁慈，寬恕這人民的罪過，就如從埃及一直到現在，你寬赦了他們一樣。」
Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“
20 上主回答說：「我就照你祈求的寬赦他們；
А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм.
21 但是我以我的生命，以充滿全地的上主的榮耀起誓：
Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край.
22 這些見了我的榮耀，見了我在埃及和曠野裏所行的神蹟的人，已十次試探了我，不聽我的話，
Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
23 他們決不能見我對他們祖先誓許的地方；凡輕慢我的人，決不會見到那地方。
поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́!
24 惟有我的僕人加肋布，因懷有另一種精神，全心服從我，我必引他進入他去過的地方，他的後裔必佔有那地方為產業。
Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним.
25 現今阿瑪肋克人和客納罕人盤據在山谷中，明天你們應轉身向紅海出發，往曠野去。」
А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“
26 上主吩咐梅瑟和亞郎說：「
І Господь промовляв до Мойсея й до Ааро́на, говорячи:
27 這個邪惡的會眾抱怨我要到幾時﹖以色列子民抱怨我的話我都聽見了。
„Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
28 你對他們說：我以我的生命起誓：──上主的斷語──我必照你們在我耳中所說的話，對待你們：
Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам.
29 你們中凡二十歲以上登過記的，凡抱怨過我的，都要倒斃在這曠野中。
У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене.
30 你們決不得進入我誓許給你們居住的地方，只有耶孚乃的加肋布和農的兒子若蘇厄除外。
Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового.
31 至於你們的幼童，你們曾說他們要當戰利品的，我要領他們進去，使他們享受你們所輕視的地方。
А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили.
32 至於你們，你們必倒斃在這曠野中；
І ваші власні трупи попа́дають у цій пустині!
33 你們的子女要在曠野漂流四十年，受你們背信之罰，直到你們的屍首在曠野中爛盡。
А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині.
34 你們偵探那地方的日子，共計四十天，一天算一年，你們應受四十年的罪罰，叫你們知道我放棄你們是什麼一回事。
Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
35 我上主既說了，也必對這聚集反抗我的邪惡會眾這樣做：在這曠野他們都要滅絕，在這裏都要死盡。」
Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“.
36 梅瑟派遣去偵探那地方的人，回來以後，對那地方散佈謠言，致使全會眾抱怨梅瑟。
А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край,
37 這些對那地方講說壞話的人，都遭了災罰，死在上主面前；
то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем.
38 前去偵探那地方的人，只有農的兒子若蘇厄和耶孚乃的兒子加肋布，保全了性命。
А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край.
39 梅瑟將這些話告訴了全以色列子民；人民都非常憂悶。
І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі!
40 次日清晨他們起來，要上山頂去，說：「我們犯了罪，現在我們已準備好，要往上主所說的地方去。」
І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“.
41 但是梅瑟說：「你們為什麼要違背上主的命令﹖這事必不會成功。
А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться!
42 不要上去，因為上主不在你們中間，難免不被敵人擊敗。
Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами.
43 因為阿瑪肋克人和客納罕人在那裏要抵擋你們，你們必喪身刀下；你們既背離了上主，上主自然不再與你們同在。」
Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“.
44 他們仍擅自上了山頂；但上主的約櫃和梅瑟沒有由營幕中移動。
Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру.
45 住在山中的阿瑪肋克人和客納罕人就下來，擊殺了他們，將他們追擊到曷爾瑪。
І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.
