民數記 11
1 當時人民怨聲載道，怨聲已傳入上主的耳中；上主聽見，遂發怒上主的火在他們中燃起，焚燒了營幕的邊緣。
І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.
2 人民遂向梅瑟求救；梅瑟懇求了上主，火就熄滅了，
І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.
3 遂給那地方起名叫塔貝辣，因為上主的火曾在他們中燃燒起來。
І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
4 那些跟百姓來的雜族神甚是貪求口腹，連以色列子民也開始哭泣說：「誰給我們肉吃﹖
А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?
5 我們記得：在埃及我們可隨便吃魚，還有胡瓜、西瓜、韭菜、蔥和蒜。
Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
6 現在我們的心靈憔悴，我們眼見的除「瑪納」外，什麼也沒有。」「
А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.
7 瑪納」形似胡荽種子，色彩有如珍珠。
А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.
8 人民四散收斂，用磨研細，或在臼內搗碎，在鍋內煮了做成餅，它的滋味有如油餅的滋味。
Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.
9 夜間露水降在營上時，也降下「瑪納。」
А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.
10 梅瑟聽見百姓家家戶戶，各在帳棚門口悲哭。上主大發忿怒，梅瑟見了也很難受，
І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.
11 遂對上主說：「你為什麼難為你的僕人﹖為什麼我在你眼中不蒙寵幸，竟將管理這百姓的擔子全放在我身上﹖
І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?
12 莫非是我懷孕了這百姓，或是我生了他們，你竟對我說：你要懷抱他們，如同褓母懷抱乳兒，直到進入你對他們的祖先所誓許的地方﹖
Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?
13 我從那裏拿肉給這百姓吃﹖因為他們向我哭訴說：給我們肉吃!
Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!
14 我獨自不能抱著這百姓，這為我太重。
Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!
15 若你願這樣對待我，如果我在你眼中得寵，求你殺了我罷! 免得我受這苦楚。」
А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“
16 上主對梅瑟說：「你給我由以色列老年人中召選七十人，你知道他們是民間的老前輩和會辦事的人，領他們進入會幕，叫他們同你一起站在那裏。
І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
17 在那裏我要降下，與你交談，取些你身上具有的神能，賦給他們，叫他們與你分擔管理人民的重擔，不讓你個人獨自承擔。
І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.
18 你對民眾說：你們聖潔自己直到明天，你們就會有肉吃，因為上主已聽見你們哀哭說：誰給我們肉吃﹖我們在埃及是多麼好! 如今上主要給你們肉吃了；
А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.
19 不但是一天、兩天、五天、十天、二十天，你們有肉吃，
Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
20 而是整月，直到肉從你們的鼻子裏出來，吃的生厭，因為你們輕視了住在你們中的上主，在他面前涕泣說：為什麼我們出離了埃及﹖」
але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“
21 梅瑟說：「與我同住的人民，步行的男子就有六十萬，你卻說：我要給他們肉吃，且吃一整月。
І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.
22 就是將牛羊都為他們殺了，為他們夠用麼﹖或將海裏的魚全給他們捉來，為他們足用麼﹖」
Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“
23 上主回答梅瑟說：「難道上主的手短了﹖你就要看見我對你說的話是否應驗。」
А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.
24 梅瑟將上主的話告訴了人民；隨後從人民的老年人中召選了七十人，令他們站在會幕四周。
І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.
25 上主乘雲降下，與梅瑟談話；將他身上的神能，賦給那七十位長老；這神能一降在他們身上，他們就出神說話；以後再沒有出神。
І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
26 當時有兩個人留在營內，一個名叫厄耳達得，一個名叫默達得；這神能也降在他們身上；他們原是在被錄取的人內，卻沒有到會幕那裏去，就在營內出神說話。
І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.
27 有一少年跑來告訴梅瑟說：「厄耳達得和默達得在營內出神說話。」
І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“
28 自幼即服事梅瑟的農的兒子若蘇厄遂說：「我主梅瑟! 你該禁止他們。」
І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“
29 梅瑟回答他說：「你為我的緣故嫉妒人麼﹖巴不得上主的人民都成先知，上主將自己的精神貫注在他們身上! 」
І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“
30 梅瑟遂與以色列的長老回到了營內。
І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.
31 那時上主使一陣風颳起，由海上吹來了鵪鶉，散落在營幕上；鵪鶉在營幕四周多得有一天路程那麼遠，在地面上約有兩肘厚。
І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.
32 人民那一整日整夜，且在第二日整天都忙於捕捉鵪鶉，收集得最少的，也收集了十堆，都擺在營幕四周。
І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.
33 肉還在他們的牙齒間，尚未嚼爛，上主就對人民發怒了，以極嚴重的災禍打擊了人民。
Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...
34 故此人給那地方起名叫克貝洛特阿塔瓦，因為在那裏埋葬了貪饕的人民。
І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.
35 以後民眾由克貝洛特阿塔瓦起程，向哈茲洛特出發，在哈茲洛特住下了。
З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.
