那鴻書 2
1 因為上主要恢復雅各伯的葡萄園，因為劫掠者搶掠了他們，且破壞了他們的葡萄蔓。
На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,
2 尼尼微，有個破壞者上來攻擊你，你應把守堡壘，防守要道，朿緊你的腰，集中你的全力!
бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.
3 他勇士的盾牌是赤色的，戰士穿的衣服是深紅的；在他整裝待發之日，戰車閃爍如火，騎士疾馳如飛。
Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.
4 戰車在大路上奔馳，在廣場上疾駛，形狀有如火炬，疾行有如閃電。
Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.
5 亞述王召集了他的精銳，而他們卻在行軍時顛仆；急忙跑近城堡，但高楯已舉起。
Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.
6 河閘打開了，皇宮大為震驚。
Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.
7 漆布裸體被擄去，她的使女們呻吟如鴿，各自搥胸。
І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.
8 尼尼微好似一個水池，池水洶湧流出，出有人喊：「止住! 止住! 」但無一人回顧。
І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!
9 「你們搶奪銀子，搶奪金子! 」有無盡的寶藏，有無數的珍器。
Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.
10 搶掠、洗劫。蹂躪! 人心沮喪，兩膝打顫，雙腰發抖，面無血色。
Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.
11 獅子穴，幼獅洞，今在何處﹖哪裏原是雄獅、母獅和幼獅出竹之所，無人敢驚它們!
Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?
12 雄獅曾為幼獅撕裂獵物，為母獅扼死野獸，將獵物簊滿牠的洞穴，將掠物充塞牠的窟穴。
Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.
13 看，我必攻擊你! ──上主的斷語──我要在濃煙中燒毀你的洞穴，使刀劍吞食你的幼獅，由地上掃除你的掠物，令人再也聽不到你使者的聲音。
Ось Я проти тебе, — говорить Господь Савао́т, — і попалю́ серед диму твої коле́сни́ці, а твоїх левчукі́в поїсть меч, і повитина́ю з землі грабува́ння твої, і вже не почується голос твого посла.
