< 馬可福音 11 >
1 他們將近耶路撒冷,到了貝特法革和伯達尼,在橄欖山那裏時,耶穌就打發兩個門徒,
Коли наблизились до Єрусалима, до Вітфагії та Віфанії, до Оливної гори, Він надіслав двох Своїх учнів
2 對他們說:「你們往對面的村莊裏去,一進村莊,立時會看見一匹拴著的驢駒,是從來沒有人騎過的;把牠解開牽來。
та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу, як зайдете, знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
3 若有人對你們說:「你們做什麼﹖你們就說:主要用牠,但是會立刻把牠牽回這裏來。」
І якщо хтось спитає вас: „Чому це робите?“, скажіть: „Господь потребує його й відразу відішле назад“».
4 去了,便見一匹驢駒,拴在門外街道上,就把牠解開。
Вони пішли й знайшли осля, прив’язане на вулиці біля воріт, і розв’язали його.
5 在那裏站著的人,有人對他們說:「你們解開驢駒作什麼﹖」
Дехто з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Чому відв’язуєте осля?»
6 門徒就按照耶穌所吩咐的對他們說了; 那些人遂容許了他們。
Вони відповіли, як звелів їм Ісус; тоді відпустили їх.
7 他們把驢駒牽到耶穌跟前,把自己的外衣搭在上面,耶穌就騎了上去。
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього.
8 有許多人把自己的外衣,另有些人把從田間砍來的綠樹枝,鋪在路上,
Багато хто стелив свій одяг по дорозі, інші ж стелили по дорозі гілки, які відрізали на полях.
9 前行後隨的都喊著說:「賀三納! 因上主之名而來的,應受讚頌!
Ті, що йшли попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»
10 那要來的我們祖先達味之國,應受讚頌! 賀三納於至高之天!」
«Благословенне Царство батька нашого Давида, яке надходить!» «Осанна на небесах!»
11 耶穌進了耶路撒冷,到聖殿裏,周圍察看了一切,時辰已晚, 遂同十二門徒出來,往伯達尼去了。
Коли Він увійшов у Єрусалим, то пішов до Храму й оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, вийшов разом із дванадцятьма та пішли до Віфанії.
Наступного дня, коли виходили з Віфанії, [Ісус] зголоднів.
13 他從遠處望見了一棵茂盛的無花果樹,就上前去,看是否在樹上可以找到什麼;及至走到那裏,除了葉子外,什麼也沒有找著,因為還不是無花果的時節。
І, побачивши здалека смоковницю, яка була вкрита листям, Він підійшов подивитися, чи немає на ній плодів. Але не знайшов нічого, окрім листя, бо не був ще час для смокви.
14 耶穌就開口對它說:「永遠再沒有人吃你的果子了! 」他的門徒也都聽見了。 (aiōn )
Тоді промовив до неї: «Нехай же повік ніхто не буде їсти твоїх плодів!» Його учні почули це. (aiōn )
15 他們來到耶路撒冷。耶穌一進殿院,就開始把在殿院裏的買賣人趕出去,把錢莊的桌子和賣鴿子的凳子推翻,
Коли прийшли в Єрусалим, [Ісус] увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
Він не дозволяв нікому переносити через Храм будь-які речі.
17 教訓他們說:「經上不是記載:『我的殿宇將稱為萬民的祈禱之所』麼﹖你們竟把它作成了賊窩! 」
Навчав і казав їм: «Хіба не написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви для всіх народів“? А ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
18 司祭長和經師聽了,就設法要怎樣除掉他,卻又害怕他,因為全群眾對他的教訓都驚奇不已。
Первосвященники та книжники почули про це й шукали нагоди вбити Ісуса, але боялися Його, бо весь народ був здивований Його вченням.
Коли наставав вечір, вони виходили з міста.
20 早晨,他們從那裏經過時,看見那棵無花果樹連根都枯乾了。
Вранці, проходячи повз смоковницю, вони побачили, що вона всохла від самого коріння.
21 伯多祿想起來,就對耶穌說:「師傅! 看,你所咒罵的無花果樹已枯乾了。」
Згадавши, [що сталося напередодні], Петро сказав Йому: ―Равві, ось смоковниця, яку Ти прокляв, всохла!
У відповідь Ісус сказав: ―Майте віру в Бога!
23 我實在告訴你們:無論誰對這座山說:起來,投到海裏去! 他心裏若不懷疑,反相信他說的必成就,就必給他成就。
Істинно кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – і не буде сумніватися у своєму серці, а буде вірити, що станеться, як сказав, то так і буде.
24 因此,我告訴你們:你們祈禱,不論求矢麼,祇要你們相信必得,必給你們成就。
Тому кажу вам: усе, про що молитесь і просите, вірте, що [ви вже] отримали, – і буде [дано] вам.
25 當你們立著祈禱時,若你們有什麼怨人的事,就寬恕罷! [
І коли стоїте в молитві, то прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
Але якщо не прощаєте, і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.
27 他們又來到耶路撒冷。當耶穌在殿裏徘徊時,司祭長、經師和長老來到他跟前,
Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
28 對他說:「你憑什麼權柄作這些事﹖或者,是誰給了你權柄作這些事﹖」
й запитали Його: ―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це?
29 耶穌對他們說:「我也要問你們一句話,你們回答我,我就告訴你們:我憑什麼權柄作這些事。
Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю.
30 若翰的洗禮是從天上來的,還是從人來的﹖答覆我罷!」
Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь.
31 他們心中思量說:「若我們說:是從天上來的,他就要說:那麼你們為什麼不信他﹖
Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
32 但我們怎敢說:是從人來的呢﹖」──他們是害怕民眾,因為眾人都以若翰實在是一位先知。
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком.
33 他們便回答耶穌說:「我們不知道。」耶穌也對他們說:「我也不告訴你們:我憑什麼權柄作這些事。」
Вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.