路加福音 18
1 穌給他們設了一個比喻，論及人應當時常祈禱，不要灰心。
Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
2 他說：「某城中有一個判官不敬畏天主，也不敬重人。
глаголючи: Один суддя був у якомусь городі, й Бога ж бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
3 在那城中另有一個寡婦，常去見他說：請你制裁我的對頭，給我伸冤罷!
Вдовиця ж була одна у городі тім, і прийшла до него, кажучи: Пометись за мене над противником моїм.
4 他多時不肯；以後想到：我雖不敬畏天主，也不敬重人，
І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
5 只因為這個寡婦常來煩擾我，我要給她伸冤，免得她不斷地來糾纏我。
то, що докучав менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
6 於是主說：你們聽聽這個不義的判官說的什麼!
Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
7 天主所召選的人，日夜呼籲他，他豈能不給他們伸冤，而遷延俯聽他們嗎﹖
Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
8 我告訴你們：他必要快快為他們伸冤，但是，人子來臨時，能在世上找到信德嗎﹖」
Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
9 耶穌也向幾個自充為義人，而輕視他的人設了這個比喻：「
Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
10 有十個人上聖殿去祈禱：一個是法利賽人，另一個是稅吏。
Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
11 那個法利賽人立著，心裏這樣祈禱：天主，我感謝你，因為我不像其他的人，勒索、不義、奸淫，也不像這個稅吏。
фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
12 我每週兩次禁食，凡我所得的，都捐獻十分之一。
Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.
13 那個稅吏卻遠遠地站著，連舉目望天都不敢，祇是捶著自己的胸膛說：天主可憐我這個罪人罷!
А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
14 我告訴你們: 這人下去，到他家裏，成了正義的，而那個人卻不然。因為凡高舉自己的，必被貶抑；凡貶抑自己的，必被高舉。」
Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
15 有人也把嬰兒帶到耶穌跟前，要他撫摸他們；門徒們見了便斥責他們。
Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
16 耶穌卻召喚他們說: 「你們讓小孩子們到我跟前來，不要阻止他們! 因為天主的國正屬於這樣的人。
Ісус же, покликавши їх, рече: Пустіть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
17 我實實在在告訴你們：誰若不像小孩子一樣接受天主的國，決不能進去。」
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу. (aiōnios g166)
19 耶穌給他說：「你為什麼稱我善呢﹖除了天主一個外，沒有誰是善的。
Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один Бог.
20 誡命你都知道: 不可奸淫，不可殺人，不可偷盜，不可作假見證；應孝敬你的父母。」
Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
21 那人說：「這一切我自幼就都遵守了。」
Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
22 耶穌聽後，便向他說: 「你還缺少一樣: 把你一切所有的都變賣了，施捨給窮人，你必有寶藏在天上，然後來跟隨我! 」
Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.
23 那人聽了這話，異常悲傷，因為他是個很富有的人。
Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
24 耶穌見他如此，便說：「那些有錢財的人，進入天主的國是多麼難啊!
Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
25 駱駝穿過針孔比富有的人進入天主的國還容易。」
Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26 聽眾遂說：「這樣，誰還能得救呢﹖」
Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
27 耶穌說：「在人所不能的，在天主是可能的。」
Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.
28 伯多祿說：「看，我們捨棄了我們的一切所有，跟隨了你! 」
Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29 耶穌向他們說：「我實在告訴你們：人為了天主的國捨棄了房屋、或妻子、或父母、或子女，
Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
31 耶穌把那十二人帶到一邊，對他們說：「看! 我們上耶路撒冷去，凡藉先知所寫的一切，都要成在人子身上：
Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.
32 祂要被交於外邦人，要受戲弄、侮辱及唾污。
Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
33 人在鞭打祂之後，還要殺害祂；但第三天祂要復活。」
і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
34 這些話他們一點也不懂，這話為他們是隱祕的；祂所說的事他們也不明白。
А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
35 耶穌將近耶里哥時，有一個瞎子坐在路旁討飯，
Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;
36 聽見群眾路過，便查問是什麼事。
чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
37 有人告訴他：是納匝肋人耶穌經過。
Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
38 他便喊叫說：「耶穌，達味之子，可憐我罷！」
І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
39 前面走的人就責斥他，叫他不要出聲；但他越發喊叫說：「達味之子，可憐我罷！」
А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
40 耶穌站住，叫人把他帶到自己跟前來；當他來近時，耶穌問說：
Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
41 「你願意我給你做什麼﹖」他說：「主，叫我看見。」
глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб я прозрів.
42 耶穌給他說：「你看見罷！你的信德救了你。」
А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
43 他立刻看見了，遂跟隨著耶穌，光榮天主。所有的百姓見了，也都頌揚天主。
І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
