< 路加福音 14 >
1 息日,耶穌進了一個法利賽人首領的家中吃飯;他們就留心觀察他。
І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним.
3 耶穌對法學士及法利賽人說道:「安息日不許治病﹖」
І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
4 他們都默然不語。耶穌遂扶著那人,治好他,叫他走了。
Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
5 然後向他們說:「你們中間,誰的兒子或牛掉在井裏,在安息日這一天,不立拉上來呢﹖」
І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
7 耶穌注意到被邀請的人,如何爭選首席,便對他們講了一個比喻說:「
Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
8 幾時你被人請去赴婚筵,不要坐在首席上,怕有比你更尊貴的客也被他請來,
Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него,
9 那請你而又請他的人要來向你說:請讓坐給這個人! 那時,你就要含羞地去坐末席了。
і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
10 你幾時被請,應去坐末席,等那請你的人走來給你說: 朋友,請上坐罷! 那時,在你同席的眾人面前,你才有光彩。
Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
11 因為凡高舉自己的,必被貶抑;凡貶抑自己的,必被高舉。」
Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
12 耶穌也向請他的人說:「幾時你設午宴或晚宴,不要請你的朋友、兄弟、親戚及富有的鄰人,怕他們也要回請而還報你。
Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
13 但你幾時設宴,要請貧窮的、殘廢的、瘸腿的、瞎眼的人。
Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
14 如此,你有福了,因為他們沒有可報答你的;但在義人復活的時候,你必能得到償報。」
то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.
15 有一個同席的聽了這些話,就向耶穌說: 「將來能在天上的國裏吃飯的,才是有福的! 」
Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
16 耶穌給他說: 「有一個人設了盛宴,邀請了許多人。
Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
17 到了宴會的時刻,他便打發僕人去給被請的人說: 請來罷! 已經齊備了。
і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
18 眾人開始一致推辭。第一個給他說:我買了一塊田地,必須前去看一看,請你原諒我。
І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
19 另一個說:我買了五對牛,要去試試牠們,請你原諒我。
А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.
А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
21 僕人回來這事告訴了主人。家主就生了氣,給僕人說:你快出去,到城中的大街小巷,把那些貧窮的、殘廢的、瞎眼的、瘸腿的,都領到這裏來。
І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
22 僕人說:主,已經照你的吩咐辦了,可是還有空位子。
І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.
23 主人對僕人說:你出去,到大道以及籬笆邊,勉強人進來,子坐滿我的屋子。
І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.
24 我告訴你們:先前被請到的那些人,沒有一個能嘗我這宴席的。」
Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
26 如果誰來就我,而不惱恨自己的父親、母親、妻子、兒女、兄弟、姊妹,甚至自己的性命,不能做我的門徒。
Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
27 不論誰,若不背著自己的十字架,在我後面走,不能做我的門徒。
І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
28 你們中間誰願意建造一座塔,而不先坐下籌算費用,是否有力完成呢﹖
Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
29 免得他奠基以後,竟不能完工,所有看見的人都要譏笑他,
щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
31 或者一個國王要去同別的國王交戰,那有不先坐下運籌一下,能否以一萬人,去抵抗那領著兩萬來攻打他的呢﹖
Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
32 如果不能,就得趁那國王離得尚遠的時候,派遣使節去求和平的條款。
Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
33 同樣,你們中不論是誰,如不捨棄他的有一切所,就不能做我的門徒。
Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути,
34 鹽原是好的,但如果鹽也失了味道,要用什麼來調和它呢﹖
Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?
35 既不利於土壤,又不適於糞料,惟有把它丟在外面。有耳聽的,聽罷! 」
Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.