< 約伯記 34 >
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 你們有智慧的人,請聽我言;你們明白人,請側耳聽我。
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 讓我們來檢討一下誰為正義,讓我們看看何者為善。
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 約伯說過:「我是無罪的,但我的理,卻為天主奪去。
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 我雖無罪無辜,卻成了說謊者;我雖未行不義,卻受了不可醫治的創傷。」
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 他豈不是說過:「盡心悅樂天主,為人能有什麼好處﹖」
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 為此,你們心地明白的人,請聽我說,天主決不行惡,全能者決無不義!
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 憎恨正義的,豈能掌權﹖而你竟敢定那至公義者的罪﹖
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 他對權貴不顧情面,亦不重富輕貧,因為都是他一手造成的。
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 他們猝然在半夜死去,貴族能立即氣絕逝世;他剷除權貴者,無須人手。
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 他粉碎權勢者,無須審察,即刻能派定別人代替他們。
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 他原知道他們的行為,一夜之間將他們推翻消滅。
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 致使窮人的哀號上達於他,使他聽到了受苦者的哀求。
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 他若安息,誰敢騷擾﹖他若掩面,誰敢窺視﹖他對國對人都予以監視,
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 如果惡人向天主說:「我受了欺騙,以後不再作惡。
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 我所看不透的,求你指教我;我若以前作了孽,不敢再做了。」
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 他施行報應,豈應隨你的心意﹖或者你能拒絕不受嗎﹖決定的是你,而不是我! 你若知道,儘管說罷!
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 但是心地聰明,具有智慧,且聽我說話的人,必要對我說:「
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 為此,約伯還要受徹底的究察,因為他的答覆好似出自惡人之口,
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 因為他在罪上又加反叛,當著我們磨拳擦掌,講出許多相反天主的話。
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.