約伯記 31
1 我同我的眼立了約，決不注視處女。
Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?
2 天主由上所注定的一分是什麼﹖全能者由高處所給的產業是什麼﹖
І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?
3 豈不是為惡人注定了喪亡，為作孽的人注定了災殃﹖
Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?
4 他豈不監視我的行徑，計算我的腳步﹖
Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?
5 我若與虛偽同行，我的腳若趨向詭詐，
Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —
6 願天主以公正的天平秤量我，他必知道我的純正。
то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!
7 我的腳步如果離開了正道，我的心如果隨從了眼目之所見，我的手若持有不潔，
Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
8 那麼，我種的，情願讓別人來吃；我栽的，情願讓別人拔出。
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!
9 我的心如果為婦女所迷，我如果曾在鄰人門口等候婦女，
Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,
10 就讓我的妻子給人推磨，讓別人與她同寢。
то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!
11 因為這是淫行，是應受嚴刑的罪惡；
Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,
12 是一種焚燒至毀滅的火，燒盡我全部產業的火。
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!
13 當我的僕婢與我爭執時，我若輕視他們的權利，
Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,
14 天主起來時，我可怎麼辦呢﹖他若追問，我可怎樣回答﹖
то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
15 在母胎造成我的，不是也造了他們﹖在母胎形成我們的，不是只有他一個﹖
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?
16 我何時曾拒絕了窮苦人的渴望，我何時曾使寡婦的眼目頹喪﹖
Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?
17 我何時獨自吃食物，而沒有與孤兒共享﹖
Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?
18 因為天主自我幼年，就像父親教養了我；自我出了母胎，就引導了我。
Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!
19 如果我見了無衣蔽體的乞丐，無遮蓋的窮人，
Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —
20 如果他的心沒有向我道謝，沒有以我的羊毛獲得溫暖，
чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?
21 如果我在城門口見有支持我者，就舉手攻擊無罪者，
Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
22 那麼，讓我的肩由胛骨脫落，我的胳膊由肘處折斷!
хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!
23 因為天主的懲罰使我驚駭，因他的威嚴，我站立不住。
Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.
24 我何嘗以黃金為依靠，對純金說過：「你是我的靠山﹖」
Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?
25 我何嘗因財產豐富，手賺的多而喜樂過﹖
Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
26 我何時見太陽照耀，月亮皎潔徐行，
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,
27 我的心遂暗中受到迷惑，我的口遂親手送吻﹖
то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —
28 這也是應受嚴罰的罪過，因為我背棄了至高的天主。
це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
29 我何時慶幸恨我者遭殃，見他遭遇不幸而得意﹖
Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?
30 其實，我沒有容我的口犯罪，詛咒過他的性命。
Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
31 我帳幕內的人是否有人說過：「某人沒有吃飽主人給的肉﹖」
Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“
32 外方人沒有睡在露天地裏，我的門常為旅客敞開。
Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
33 我豈像凡人一樣，掩飾過我的過犯，把邪惡隱藏在胸中﹖
Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?
34 我豈怕群眾的吵鬧﹖親族的謾罵豈能嚇住我，使我不敢作聲，杜門不出﹖
Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.
35 惟願天主俯聽我，這是我最後的要求：願全能者答覆我! 我的對方所寫的狀詞，
О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.
36 我要把它背在我肩上，編成我的冠冕。
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?
37 我將像王侯一樣走向他面前，向他一一陳述我的行為。－－約伯的話至此為止。
Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.
38 我的田地若控告我，犁溝若一同哀訴，
Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,
39 我若吃田中的產物而不付代價，或叫地主心靈悲傷，
якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —
40 願此地不再長小麥而長荊棘，不長大麥而長惡草。
то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.
