以賽亞書 26
1 那一天，猶大地要詠唱這首歌曲：「我們有座堅城，以救援作城牆與外郭。
Того дня заспівають у Юдинім кра́ї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасі́ння за мури й примурки.
2 你們打開城門，好讓遵守信實的正義民族進去。
Відчиняйте воро́та, і хай вві́йде люд праведний, хто вірність хоронить!
3 你的意志堅定，因而你保全了永久的和平，故此人對你有信賴。
Думку, опе́рту на Тебе, збереже́ш Ти у повнім споко́ї, бо на Тебе наді́ю вона поклида́є.
4 你們應永遠信賴上主，因為上主是永固的磐石。
Надійтеся за́вжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна тверди́ня!
5 他曾屈服了居高位的人，推翻了高聳的城市，將她推翻在地，使她粉碎，化為塵埃。
Бо зни́зив Він тих, хто заме́шкує на висоті́, неприступне те місто — пони́зив його, Він пони́зив його до землі, повали́в аж у по́рох його!
6 踐踏她的，卻是困苦人的腳，是貧窮人的腳。」
Його топче нога, — но́ги вбогого, сто́пи нужде́нних.
7 義人的道路是正直的，你上主啊，削平了正直人的途徑。
Про́ста дорога для праведного, путь праведного Ти вирі́внюєш.
8 的確，上主！我們在你正義的路上期待你！你的名號，你的記念，是我們心靈的欲望。
І на дорозі суді́в Твоїх, Господи, маємо надію на Те́бе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожада́ння моєї душі, —
9 我們的心靈在夜間渴望你，我們的心神在清晨尋覓你，因為當你的決斷顯於大地時，世上的居民都要學習正義。
за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозара́нку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то ме́шканці світу навчаються правди!
10 惡人雖然蒙受了憐憫，仍然不學習正義，在世上依然顛倒是非，毫不顧及上主的威嚴。
Хоч буде безбожний поми́луваний, то проте́ справедливости він не навчи́ться: у краю́ правоти́ він чинитиме лихо, а вели́чности Господа він не побачить!
11 上主！你的手雖已高舉，但他們仍看不見；願他們見到你對百姓的熱忱而感到慚愧；並願你為你仇敵所保留的烈火吞滅他們！
Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх!
12 上主！是你賜與了我們和平，因為凡我們所做的，都是你為我們成就的！
Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти докона́в!
13 上主，我們的天主！除你以外，還有別的主宰治理過我們；然而我們所稱揚的，只有你，你的名號。
Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Те́бе, та тільки Тобою ми згадуємо Йме́ння Твоє.
14 死去的人不會再活，幽魂也不會復生，因為你如此懲罰了，並消滅了他們，使他們所有的記念盡被遺忘。
Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому́ Ти наві́дав та ви́губив їх, і зате́р всяку зга́дку про них.
15 你增加了本國的人民，上主，你增加了本國的人民，你得了光榮，你拓展了國家所有的邊界。
Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув.
16 上主 ！我們在困難之中尋求了你，我們在壓迫之中呼求了你，因為那是你對我們的懲罰。
Господи, в го́рі шукали Тебе́, шепіт проха́ння лили́, коли Ти їх карта́в.
17 有如懷妊臨產的婦女，在苦痛中痙攣呻吟；同樣，上主！我們在你面前也是如此：
Як жінка вагі́тна до по́роду збли́жується, в своїх болях тремти́ть та кричи́ть, — так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
18 我們也像懷妊痙攣；然而所產的竟是風，沒有給大地帶來救恩，世界的居民也未因此而得生。
ми були вагітни́ми та ко́рчилися з бо́лю, немов би роди́ли ми вітер, ми спасі́ння землі не вчинили, і ме́шканці все́́світу не народи́лись.
19 你的亡者將再生，他們的屍體將要起立；睡在塵埃中的人們都要甦醒歌詠，因為你的朝露是晶瑩的朝露，大地將拋出幽靈。
Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень, і земля ви́кине мертвих!
20 我的百姓！去，進入你的內室，關上門，隱藏片刻，等待盛怒過去。
Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде!
21 因為，看哪！上主已由自己的地方出來懲罰大地居民的罪惡，大地要暴露自己吞下的鮮血，不再遮掩被殺的人。
Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!
