希伯來書 8
1 我們所論述的要點即是：我們有這樣一位大司祭，衪已在天上「尊威」的寶座上右邊，
Тепер головне, про що ми говоримо: ми маємо Первосвященника, Який сів праворуч від престолу Величності на небі.
2 在聖所，即真會幕裏作臣僕；這會幕是上主而是人手所支搭的。
Він є Служителем Святилища та справжньої Оселі, встановленої Господом, а не людиною.
3 凡大司祭都是為奉獻供物和犧牲所立的，因此一切也必須有所奉獻。
Бо кожен первосвященник призначений приносити дари і жертви, тому й потрібно було, щоб і Цей мав що принести.
4 假使衪在地上，衪就不必當司祭，因為已有了按法律奉獻供物的司祭。
Якби Він був на землі, то не був би священником, бо вже є священники, які приносять дари за Законом.
5 這些人所行的敬禮，只是天上事物的模與影子，就如梅瑟要製造會幕時，曾獲得神示說：『要留心──上主說──應一一照在在山上指示你的式樣去作。』
Вони служать подобою і тінню небесних [речей]. Ось чому Мойсей, коли збирався будувати Оселю, був попереджений: «Дивись, – сказав [Бог], – зроби все за тим зразком, який тобі показано на горі».
6 現今尸已得了一個更卓絕的職分，因為衪作了一個更好的，並建立在更好的恩許之上的盟約的中保，
Але тепер [Ісусові] було доручено краще служіння, оскільки Він є посередником кращого Завіту, заснованого на кращих обітницях.
7 如果那第一個盟約是沒有缺點的，那麼，為第二個就沒有餘地了。
Бо якби перший [Завіт] був бездоганним, то не було б потреби в другому.
8 其實天主卻指責依民說：『看，時日將到──上主說──我必要與以色列家和猶大家訂立新約，
Але [Бог], докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, – говорить Господь, – коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди Новий Завіт.
9 不像我昔日握住他們的手，領他們出離埃及時，與他們的祖先所訂立的一樣，因為他們沒有痕恆心守我的盟約，我也就不照管他們了──上主說。
[Однак] не такий Завіт, який Я уклав з їхніми предками, коли Я взяв їх за руку, щоб вивести з Єгипту, бо вони не залишилися [вірними] Моєму Завіту, і Я відвернувся від них, – каже Господь. –
10 這是我在那些時日後，與以色列家訂立的盟約──上主說──我要將我的法律放在他們的明悟中，寫在他們的心頭上 ；我要做他們的天主，他們要做我的人民。
Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїлю після цих днів, – говорить Господь. – Я вкладу Мої закони в їхній розум і напишу їх на їхніх серцях. Я буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.
11 那時，誰也不再教訓自己的同鄉，誰也不再教訓自己的弟兄說：「你要認識上主。」因為不論大小，人人都必須認識我。
Вони більше не навчатимуть свого ближнього й свого брата, кажучи: „Пізнай Господа“, тому що вони всі будуть Мене знати, від малого до великого.
12 因為我要寬赦他們的過犯，不再記憶他們的罪惡。』
Бо Я буду милосердний до їхньої неправедності і їхніх гріхів більше не згадуватиму».
13 一說「新的，」就把先前的，宣希為舊的了；但凡是舊的和老的，都已臨近了滅亡。
Називаючи цей [Завіт] «новим», Він тим самим оголосив перший [завіт] застарілим, а те, що застаріло, незабаром зникне.
