傳道書 6

1 我看見在太陽下，另有一種不幸，重壓在人身上：

Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:

2 有一人，天主賜他富裕、錢財、光榮；凡他心中所願意的，一件也不缺；但天主沒有讓他享用這一切，卻讓外人享用了：這也是空虛，是一件很悲慘的事。

Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!

3 有一人生有百子，活了很大歲數，他年紀雖高，卻沒有隨心享受福樂，且未得安葬，照我看來，他還不如流產的胎兒。

Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!

4 流產的胎兒徒然而來，悄然而去，他的名字也湮沒無聞；

Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —

5 他沒有見過天日，也沒有任何知覺，但他總比那人更享安寧。

ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!

6 那人即便活了兩千歲，如未享受福樂，他們二人豈不是同歸一處﹖

А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?

7 人的一切勞碌都是為了口腹，但他的慾望卻總不知滿足。

Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.

8 智者較愚者究有什麼利益﹖知道如何與人往來的窮人，能得什麼好處﹖

Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

9 眼看見過的總勝過心所想望的：這也是空虛，也是追風。

Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...

10 已往所有的，都已有名可稱；人為何物，都已知道；人決不能與強於自己的抗辯。

Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,

11 說話多，必多空談：這對人能有什麼益處﹖

бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?

12 在空虛，消逝如影的人生少數歲月內，有誰知道什麼事對人有益﹖又有誰能指給人指示，他身後在太陽下要發生什麼事﹖

Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?