傳道書 3
1 事事有時節，天下任何事皆有定時：
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
2 生有時，死有時，栽種有時，拔除栽種的亦有時；
час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
3 殺戮有時，治療有時，拆毀有時，建築有時；
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
4 哭有時，笑有時，哀悼有時，舞蹈有時；
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
5 拋石有時，堆石有時；擁抱有時，戒避擁抱亦有時；
час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
6 尋找有時，遺失有時；保存有時，捨棄有時；
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
7 撕裂有時，縫綴有時；緘默有時，言談有時，
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
8 愛慕有時，憎恨有時；作戰有時，和睦有時。
час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
9 工作的人，從勞苦中得了什麼利益﹖
Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
10 我觀察了天主交予人類所應從事的事務，得知：
Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
11 天主所行的一切事宜，都很適時，並賜給人認識時事的經歷，但人仍不能明瞭，天主自始至終所做的工作。
— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
12 於是我明瞭：人類的幸福，只有在此生歡樂享受；
Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
13 但人人有吃有喝，享受自己一切勞苦之所得，也是天主的恩賜。
I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
14 我知道：凡天主所行的事，永恒不變，無一可增，無一可減。天主這樣作，是為叫人敬畏他。
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
15 現今所有的，早已有過；將來所有有，先前已有過；因為天主必追尋已往的事。
Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
16 我在太陽下還看見：正義之處有不義，公平之處有不平。
І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
17 我心裏想天主必要審判義人和惡人，因為各種事情和行為，在天主那裏都有其定時。
Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
18 我想，天主藉此是為使世人認清自己是誰，看清自己與走獸無異。
Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
19 的確，世人的命運，同走獸的命運，都是一樣：前者怎樣死，後者也怎樣死；氣息都一樣，人並不優於走獸：因為都是虛無。
бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
20 都同歸於一處；既都出於塵土，也都歸於塵土。
Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
21 人的氣息是否向上高升，走獸的氣息是否下降地下，有誰知道﹖
Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
22 因此，我看出：人最好還是享受自己勞苦之所得，因為這是他的命運；有誰能領他去看自己身後的事呢﹖
І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?
