< Cingthuilawk 14 >
1 A lungkaang e napui ni teh a im hah a sak, hatei ka pathu e ni teh amae kut hoi ouk a raphoe.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Kalanlah ka hring e ni BAWIPA a bari, hatei a hringnae ka longkawi e ni teh a dumdam.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Tamipathu e pahni dawk kaisuenae bongpai ao, hatei tamilungkaang e pahni ni teh kânguenae a poe.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Maitotan ohoehnae koe maito im a thoung, hatei moikapap pungnae teh maitotha dawk doeh ao.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Yuemkamcu e ka panuekkhaikung teh laithoe dei hoeh, hatei kapanuekkhaikung kaphawk ni doeh laithoe ouk a dei.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Ka dudam e tami ni teh lungangnae ka tawng nakunghai hmawt mahoeh, hatei kathaipanueknaw hanelah teh panuenae heh ayawica.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 A pahni panuenae na hmu hoeh toteh, tamipathu teh cettakhai yawkaw.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Ma e coungnae panue e heh poukthainae ka tawn e lungangnae doeh, hatei tamipathunaw e pathunae teh dumnae doeh.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Tamipathu ni teh yonnae a panuikhai, hatei tamikalannaw koe ngaikhainae ao.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Lungthin patawnae heh lungthin ni doeh a panue, ayânaw ni teh lunghawinae hai hmawngkhai katang hoeh.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Tamikathout imthung teh ka rawk han doeh, hatei tamikalan e rim teh a kamhlawng han.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Tami pouknae lahoi teh lam kalan lah a kamcu eiteh, apoutnae koe lah duenae koe ka phat e lam hai ao.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Panui lahun nahai lung a mathoe teh, panuinae a poutnae heh lungmathoenae lah a coung thai.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Lungthin hoi hnuklah ka ban e teh, ama ngainae hoi a kawi han, hatei tamikahawi teh hot patet e lathueng vah ao dawkvah a lunghawi han.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Kamawngrame ni dei e pueng a yuem awh, hatei kâhruetcuet e tami ni teh a cei nahane lamthung kahawicalah a pouk.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Tamilungkaang ni teh a taki dawkvah yonnae hah a roun, hatei tamipathu ni teh amahoima a kâyuem teh a taran a hawi sak.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Tami lungkaduem teh pathu laihoi a kâroe, hatei tamikathout e noenae teh hmuhmanae doeh.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Kamawngrame e coe e teh pathunae doeh, hatei kho ka pouk e teh panuenae kâmuksak lah ao.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Tamikahawi teh tamikahawi hmalah a tabut vaiteh, tamikathout teh tamikalan e takhang koe a tabut han.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Tamikathout teh a imri ni hai a hmuhma, hatei tami ka tawnta ni hui moi a tawn.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 A imri ka dudam e teh tamikayon doeh, hatei tamimathoe ka pahren e teh a lungkahawi e lah ao.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Hnokathout ka pouk e teh lam a phen toung nahoehmaw, hatei lungmanae hoi lawkkatang teh hawinae kapouknaw hane doeh.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Tawknae pueng dawk meknae ao teh, pahni hoi dei rumram e teh voutnae doeh.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Tamilungkaangnaw e bawilukhung teh tawntanae doeh, hatei tamipathu pathunae hateh a pathunae doeh.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Kapanuekkhaikung katang ni teh hringnae a rungngang, hatei kapanuekkhaikung kaphawk ni teh laithoe ouk a dei.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 BAWIPA takinae dawkvah a taranhawi laihoi a tha ao teh, a canaw ni kânguenae a pang awh han.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 BAWIPA takinae teh hringnae tuiphuek lah ao teh, duenae karap dawk hoi kamlang sakkung lah ao.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Tamimaya koe siangpahrang barinae ao teh, tami younca koe e ukkung teh rawkphainae doeh.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 A lung kasawe ni thaipanueknae a tawn, hatei tami lungkaduem e teh pathu tawmrasangnae doeh.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Lungthin damnae teh tak hanelah hringnae lah ao teh utsinnae teh hru ka rawk sakkung doeh.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Tamimathoe repcoungroe e teh ama kasakkung dudam e lah ao, hatei kasakkung ka bari e ni tami kavoutthoupnaw pahrennae a tawn.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Tamikathout teh a thoenae ni letlang a pâlei teh, tamikalan teh a duenae koe kânguenae a tawn.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Thaipanueknae katawnnaw lungthin dawk lungangnae ao, hatei tamipathu e lungthung kaawm e teh kamnue sak lah ao toe.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Lannae ni miphun a tawmrasang, hatei yonnae teh tami pueng hanelah min mathoenae doeh.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Tamilungkaang okhai e teh siangpahrang ni a ngai pouh, hatei yeirai ka po sakkung koe a lung ouk a khuek
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.