Matthai 26
1 Jisuh ni hete lawknaw koung a dei hnukkhu, a hnukkâbangnaw koevah,
І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 Hnin hni touh a loum hnukkhu teh, ceitakhai pawi hnin ao han toe titeh na panue awh. Hattoteh tami Capa hah thingpalamnae dawk thei sak hanlah, poe e lah kaawm han atipouh.
„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
3 Hatnavah, vaihma bawinaw, cakathutkungnaw hoi kho thung e kacuenaw teh vaihma kacue Kaiaphas e toeim vah a kamkhueng awh teh,
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
4 Jisuh hah huenghai hoi bangtelah ne man thai vaiteh thei thai awh han tie hah a kâpankhai awh.
і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
5 Hatei, pawi na hnin vah man awh hanh ei sei. Tami pueng ruengrueng tet a langvaih ati awh.
І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
6 Bethani khovah ka hrikbei e Simon im Jisuh ao navah,
Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
7 napui buet touh ni hmuitui aphu kaawm poung e talungpangaw bom a sin teh bu a ca lahun nah a lû dawk a awi pouh.
підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8 A hnukkâbangnaw ni a hmu awh navah, bangkongmaw a kaseikasak ati awh teh a lungkhuek awh.
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
9 Hote hmuitui hah aphu moikapap lah yo vaiteh karoedengnaw poe hanelah ao ati awh.
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
10 Jisuh ni a panue toteh hote napui hah bangkongmaw na tarawk awh. Ahni ni kai koe hnokahawi a sak toe.
Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11 Karoedengnaw teh nangmouh koe doeh pou ao awh. Kai teh nangmouh koe pou kaawm mahoeh.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12 Hete hmuitui hah ka tak dawk a awi e teh, ka ro pakawp nahanlah a rakuengnae doeh toe.
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
13 Atangcalah na dei pouh awh. Talaivan kamthang kahawi deinae hmuen pueng koevah, hete napui pou pouk nahanelah, a hnosak e heh dei lah kaawm van han atipouh.
Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
14 Hatnavah a hnukkâbang hlaikahni touh thung dawk e Judah Isakarot ni vaihma bawinaw koe a cei teh,
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
15 Jisuh hah nangmae kut dawk na poe thai pawiteh, nangmouh ni kai hah tangka nâyittouh maw na poe awh han atipouh. Ahnimouh ni ngun tangka 30 touh na poe han atipouh awh.
і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
16 Hahoi teh, Bawipa hah pahnawt thai nahanelah, Judah ni atueng kanhlongnae hah sut a ring.
І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
17 A hnukkâbangnaw ni tonphuenhoehe pawi apasuek hnin vah, ceitakhai pawi ca nahane hmuen hah nâ e koe maw rakueng sak hanlah na ngai atipouh awh.
А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
18 Bawipa ni, khothung tami buet touh e im vah cet awh nateh, Bawipa ni lawk na thui e teh, a tue a hnai toe, a hnukkâbangnaw hoi cungtalah ceitakhai pawi heh nangmouh im vah ka hno awh han ati tet pouh awh, atipouh.
А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
19 A hnukkâbangnaw ni a dei pouh e patetlah a sak awh teh, ceitakhai pawi hah atangcoungcalah a rakueng pouh awh.
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
20 Tangmin lavah, a hnukkâbangnaw hlaikahni touh hoi bu cungtalah a ven awh.
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21 A ca awh lahun navah Bawipa ni, atangcalah na dei pouh awh. Nangmouh thung dawk buet touh ni kai hah na pahnawt awh han atipouh.
І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
22 Hat torei teh, a hnukkâbangnaw a lung puenghoi a mathoe awh teh, Bawipa kai maw telah lengkaleng a pacei awh.
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
23 Bawipa ni kawlung dawk kai hoi rei ka tapu e ni kai na pahnawt han.
А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24 Cakathoung dawk thut e patetlah tami Capa teh ka cet han. Hatei, tami Capa ka pahnawt e teh a yawthoe. Ahni teh khe hoeh ngala pawiteh bet ahawihnawn atipouh.
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
25 Bawipa ka pahnawt e Judah Isakarot ni hai Rabbi kai maw telah a pacei navah, na dei e patetlah oe nang doeh atipouh.
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
26 A ca awh lahun navah, Jisuh ni vaiyei a la teh, lunghawi lawk a dei hnukkhu, a raen teh, hete vaiyei teh ka tak doeh. Lat awh nateh cat awh, telah a hnukkâbangnaw koe atipouh.
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
27 Manang hai a la teh lunghawi lawk a dei hnukkhu ahnimanaw hah a poe teh, nangmouh pueng ni net awh.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
28 Hete manang teh lawkkam katha doeh. Taminaw hlout nahanlah ka rabawk e ka thi doeh.
бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
29 Na dei pouh awh. Hete misurtui patet e a katha e misurtui nangmouh hoi cungtalah a Pa e uknaeram dawk bout ka nei hoehroukrak, atu hoi bout ka net mahoeh toe.
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
30 Hahoi teh la a sak awh teh Olive Mon lah a luen awh.
А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
31 Hat toteh, Cakathoung dawk a thut e teh, tukhoumkung hah hem awh vaiteh, a tunaw ni paringparang lah ao awh han ati e patetlah, sahnin tangmin lah nangmouh pueng ni kai kecu dawk na lung a pout awh han.
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
32 Hatei, bout ka thaw hnukkhu nangmouh hmalah, Galilee ram lah ka cei han, telah Jisuh ni atipouh.
По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
33 Hetnaw ni nang kecu dawk a lung ka pout awh nakunghai kai teh ka lung khoeroe pout mahoeh, telah Piter ni a ti.
А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
34 Jisuh ni, atangcalah na dei pouh. Sahnin tangmin ahlui a khawng hoehnahlan kai hah vai thum touh na pahnawt han atipouh.
Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
35 Piter ni, nang hoi rei due han nakunghai kai ni na pahnawt mahoeh bout atipouh. Alouke a hnukkâbangnaw ni hai hot patetvanlah a dei awh.
Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
36 Hatnavah Jisuh ni Gethsemani hmuen koe ahnimouh hoi rei a pha toteh, kai teh hote hmuen koe ratoum hanlah ka cei han, hete hmuen koe la tahung awh lah a, telah a hnukkâbangnaw koe atipouh.
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
37 Piter hoi Zebedee e a capa roi a hrawi. Hatnavah Bawipa teh a lungmathoe, lungpuen hoi ao dawkvah,
І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
38 Jisuh ni due han totouh ka lungreithai. Hie a hmuen koe awm awh nateh kai hoi cungtalah ring awh, telah a hnukkâbangnaw kathum touh koe a dei pouh.
Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
39 Hathnukkhu hmalah hrawt bout a cei teh, a tabo laihoi oe a Pa coung thai pawiteh hete manang na takhoe pouh haw. Hatei, kaie ka ngainae patetlah tho laipalah, na ngainae patetlah tho lawiseh telah a ratoum.
І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
40 A hnukkâbangnaw aonae koe a pha navah, ahnimouh ni di a i takhai e a hmu navah, nangmouh ni suimilam buet touh kangna hai kai hah na ring thai awh hoeh maw.
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
41 Tacueknae koehoi na hlout thai awh nahan ratoum laihoi ring awh. Muitha ni teh a ngai poung ei, takthai ni teh coung thai hoeh telah Piter koe atipouh.
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
42 Hahoi bout a cei teh Oe a Pa hete manang hah ka net laipalah roun thai hoehpawiteh, na ngainae patetlah phat lawiseh telah bout a ratoum.
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
43 Hat hnukkhu a hnukkâbangnaw onae koe bout a tho teh, ahnimanaw teh muet bout a i awh e a hmu navah,
І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
44 a ceitakhai teh ahmaloe a ratoum e patetlah apâthum lah bout a ratoum.
І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
45 A hnukkâbangnaw onae koe bout a tho teh, atuteh duem ip awh lawih. Tami Capa teh tamikayonnaw e kut dawk pahnawt nahane tueng teh a pha toe.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
46 Thaw awh, cet a lei sei. Kai na kapahnawtkung teh a tho toe atipouh.
Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
47 Hottelah a dei lahun navah a hnukkâbang hlaikahni touh dawk ka bawk van e Judah Isakarot teh a tho. Vaihma bawinaw hoi khothung e tami kacuenaw ni a patoun awh e naw teh tahloi hoi bongpainaw a sin awh teh a tho awh.
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
48 Bawipa kapahnawtkung niyah, kai ni ka paco e teh Jisuh doeh, ahni hah man awh telah hote taminaw koe noutnae a poe e patetlah,
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
49 Bawipa koe rek a hnai teh, kacangkhaikung yawhawinae awmseh ati teh a paco.
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
50 Jisuh ni ka hui bang panki e dawk maw na tho atipouh navah, hote taminaw a tho awh teh Jisuh hah a man awh.
Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
51 Hatnavah Jisuh hnukkâbang e buet touh ni a kut a dâw teh tahloi a rasa hnukkhu, vaihma kacue e a san buet touh hah a bouk navah a hnâ thouk a pet.
А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
52 Jisuh ni na tahloi hah amae tabu dawk bout tat leih. Tahloi ka patuem e tami pueng teh tahloi hoi a due awh han.
Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
53 Atu roeroe vah a Pa koe kahei thai tie hai thoseh, kâhet pawiteh kalvan ransahuipui aphu hlaikahni touh hlak kapap lah Kai koe a patoun han tie hah nang ni na pouk hoeh maw.
Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
54 Hat pawiteh, Cakathoung dawk a thut e patetlah, hettelah o han tie hnonaw hah bangtelavai a kuep thai telah a ti.
Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
55 Hatnavah Jisuh ni Dingca man e patetlah kai man hanlah rama, bongpainaw na sin awh teh na tho a bo vaw. Kai ni Bawkim thung hnin ka due na cangkhai eiteh, nangmae rahak ka tahung navah nangmouh ni kai hah na man awh hoeh.
Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
56 Hot hateh, Cakathoung akuep nahane doeh telah tami kamkhuengnaw hah a dei pouh. Hattoteh a hnukkâbangnaw pueng ni Bawipa hah parang a yawng takhai awh.
Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
57 Jisuh ka man e naw ni Bawipa hah, cakathutkungnaw hoi kacuenaw a kamkhuengnae vaihma kacue Kaiaphas koe a ceikhai awh.
А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58 Piter hai vaihma kacue e toeim totouh, Bawipa hoi kahlat lah a kâbang. A hnukteng bangtelamaw ati awh tie a panue nahanlah athung a kâen teh ka ring e naw hoi reirei a tahung.
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
59 Vaihma bawinaw hoi kacuenaw, sanhedrin lawkcengkungnaw pueng ni Jisuh thei thai nahanlah laithoe kampangkhainae a tawng awh ei hmawt awh hoeh.
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60 Laithoe kampangkhai hanelah moi a tho awh ei, Bangpatete kapanuekkhaikung hai tawn awh hoeh. A hnukteng vah laithoe kampangkhaikung kahni touh a tho roi teh,
і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61 ahni ni, kai ni Cathut e Bawkim hah ka raphoe vaiteh hnin thum touh hoi bout ka cum thai han telah a dei titeh kapanuekkhaikung lah a kangdue roi.
і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
62 Vaihma kacue ni a kangdue teh, kam touh boehai bout na dei mahoeh maw. Hetnaw ni bangtelamaw kapanuekkhaikung lah a kangdue awh, atipouh navah Jisuh teh lawkkamuem lah ao.
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
63 Vaihma kacue ni nang teh Cathut e Capa, Khrih hoi Khrih hoeh e hah kaimouh koe na dei nahanlah kahring Cathut noe lahoi kâ na poe atipouh.
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
64 Hatnavah, Jisuh ni na dei e patetlah atueng. Hothloilah ka dei e teh, hmalae atueng dawk tami Capa ni bawilennae aranglah a tahung teh kalvan e tâmainaw dawk tahung lahoi a tho e hah na hmu awh han atipouh.
Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
65 Hatnavah vaihma kacue ni amae angki a phi teh hete tami ni Cathut ka tapuet lah a dei toe. Bangpatet e kapanuekkhaikung maw bout a ngai rah. Cathut ka tapuet lah a dei e hah atu roeroe vah nangmouh ni na thai awh toe.
Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
66 Bangtelamaw na pouk awh, atipouh navah, hotnaw ni ahni teh due han a kamcu telah bout a dei awh.
Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
67 Hattoteh a minhmai hah tamtui hoi a tamthawi awh.
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
68 Kut hoi a thaw awh, tangawn ni a tambei awh, oe Khrih nang hah apinimaw na tambei tie hah profet lahoi dei leih, atipouh awh.
і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
69 Piter ni toeim alawilah longkha koe a tahung navah sannu buet touh ni a tho teh nang haiyah Galilee tami Jisuh hoi cungtalah e doeh atipouh navah,
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
70 Piter ni na dei e hah ka panuek hoeh telah taminaw e hmalah a oun.
А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
71 Hathnukkhu Piter ni im longkha alawilah a tâco navah alouke napui buet touh ni bout a hmu teh haw kaawm e naw koe, het haiyah Nazareth tami Jisuh hoi cungtalah e doeh atipouh.
А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
72 Piter ni ahni hah ka panuek hoeh telah thoe a ka bo teh bout a oun.
І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
73 Hathnukkhu moung ao teh hote hmuen koe kangdoutnaw ni Piter e a teng a tho awh teh, atangcalah nang haiyah hotnaw koe na ka bawk e doeh. Na lawk ni ma a pâpho toe telah atipouh awh.
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
74 Piter ni ahni hah ka panuek hoeh ati teh thoe a kâbo. Hat nah tahma vah ahlui a khawng.
Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
75 Jisuh ni Ahlui a khawng hoehnahlan, vai thum touh kai hah na pahnawt han ati e lawk hah Piter ni hlawt a pouk navah alawilah a tâco teh khawngsauek laihoi a ka.
І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
