Matthai 25
1 Kalvan uknaeram teh yupaluenkung dawn hanlah hmaiim patuep hoi ka cet awh e tanglakacuem hra touh hoi a kâvan.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 Hote tanglanaw thung dawk panga touh teh a lungang awh. Hatei, panga touh e teh a pathu awh.
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Ka pathu e naw teh, hmaiim dueng a sin awh teh, atui sin awh hoeh.
Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 A lungkaangnaw teh, hmaiim hoi, satuium dawk, atui khuehoi a sin sin awh rah.
А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 Yupaluenkung a tho hoeh navah, hote tanglanaw ni a ngam awh teh, muet a i awh.
А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 Karumsaning toteh, khenhaw! yupaluenkung a tho toe, tâcawt awh nateh, dawn a leih, telah a oung.
А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Hote tanglakacuemnaw ni a thaw awh teh hmaiimnaw hah a kârakueng awh.
Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 A lungkaang hoeh e naw ni kaimae hmaiim hmai a due toe. Nangmae satui hah youn touh na poe awh haw telah a lungkaangnaw koe a hei awh.
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 A lungkaang e naw van ni hai nangmouh hane khuehoi atui khout hoeh. Hatdawkvah na hno awh hanelah atui kâyawt e koe na ran awh pawiteh bet kahawi han telah atipouh awh.
Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 Hotnaw ni atui ran hanelah a cei awh lahun navah, yupaluenkung a tho toteh, coungkacoe kaawm e tanglanaw teh yupaluenkung hoi cungtalah pawi thung a kâen a hnukkhu takhang hah a khan awh.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Hathnukkhu alouknaw a tho awh. Bawipa, Bawipa kaimouh han tho paawng ei telah a kâhei awh.
А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 Bawipa ni atangcalah na dei pouh awh, nangmouh na panuek awh hoeh, telah atipouh.
Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Hatdawkvah tami Capa a tho nahane hnin hoi atueng teh na panue awh hoeh dawkvah ring awh.
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 Kalvan uknaeram teh ahlanae ram koe kahlawng ka cet e hoi a kâvan. Ahni ni, kho louk lah cei hane pouknae a tawn dawkvah, a kut rahim e naw hah a kaw teh a hnonaw hah a hnawng. Ahnimouh teh amamae a coung thai awh e patetlah buet touh koe talen panga,
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 buet touh koe kahni, buet touh koe buet touh a poe hnukkhu a ceitakhai (Talen buet touh heh Deinari 6,000 hoi a kâvan ).
І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Talen panga touh ka dâw e ni a cei teh a yoran dawkvah alouke apung talen panga touh a hmu.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 Hote patetvanlah talen kahni touh ka dâw e van nihai, alouke apung talen kahni touh a hmu.
Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 Talen buet touh ka dâw e niteh, Bawipa e talen hah talai a tai teh talai thungvah a hro.
А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 A hnin a tha moi a saw hnukkhu hotnaw e Bawipa a tho teh, tangka e a kong hah a dei.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 Talen panga touh ka dâw e ni yah, apung e talen panga touh a sin teh, Bawipa nang ni kai koe talen panga touh na pâkuem sak. Alouke talen panga touh ka pung sak atipouh.
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 Bawipa ni, ahawi nang teh kahawi e hoi yuemkamcu e san., nang teh titca e hno dawk yuemkamcu dawkvah, kapap e hno hai na kuem sak han. Na Bawipa lunghawinae thungvah kâen van leih atipouh.
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 Talen kahni touh ka dâw e nihai, Bawipa talen kahni touh na kuem sak teh, alouke talen kahni touh ka pung sak atipouh.
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 Bawipa ni, ahawi. Yuemkamcu e san kahawi. Hno titca e dawk yuemkamcu toe. Hno kapap e hai na kuem sak han. Na Bawipa lunghawinae thung kâen van haw, atipouh.
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Talen buet touh ka dâw e nihai, Bawipa nang teh pacipali lah na kaawm e na tho dawkvah, na patuehoehnae hmuen koe na ka a niteh, na heihoehnae hmuen koe na ka pâkhueng e na tho tie hah ka panue.
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 Hatdawkvah, ka taki teh, nange talen buet touh hah talai thung ka hro toe. Atu na talen roup ao atipouh.
І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 A bawipa ni, ka pangak pasa e san kathout, atipouh.
І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 Ka heihoehnae koe ka pâkhueng tie hah na panuek katang pawiteh kaie talen hah bangkongmaw hno yorannaw kut dawk na hruek hoeh vaw. Hottelah na hrueng pawiteh kai bout ka tho toteh, tangka a manu hoi apung hah ka hmu han ei.
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Hatdawkvah, talen buet touh e hah a kut dawk hoi lawmh awh. Talen hra touh ka tawn e hah poe sin awh.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 Bangkongtetpawiteh, apipatet hai ka tawn e teh, hoe kapap a tawn nahanlah rek poe sin han rah. Apipatethai ka mathoe e teh a tawn e ca patenghai he lawp pouh lah ao han.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 Cungkeihoehe hote san hah, khuikanae hoi hâ katanae aonae koe, alawilah hmonae thungvah tâkhawng awh, atipouh.
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 Tami Capa teh a Bawilennae hoi kalvantami kathoungnaw hoi a tho toteh, a bawilennae bawitungkhung dawkvah a tahung han.
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 A hmalah miphun pueng a kamkhueng sak vaiteh, tukhoumkung ni tu hoi hmae a kapek e patetlah tami pueng hah a kapek han.
І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 Tunaw hah aranglah, hmaenaw hah avoilah a ta han.
І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Hat toteh, siangpahrang ni aranglah kaawm e koevah, tho awh, a Pa e yawhawinae kacoenaw, talaivan sak pasuek hoi nangmouh hanlah sut pathoup e uknaeram hah pang awh.
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 Bangkongtetpawiteh, ka vonhlam nah na paca awh. Tui kahran nah nei han tui na poe awh. Imyin lah ka o nah na khetyawt awh.
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 Caici lah ka o nah na khohna sak awh. Ka patawpanat nah na khetyawt awh. Thongim ka bo nah na hloe awh, ati pouh.
Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Hat torei teh tami kalannaw niyah, Bawipa nâtuek maw na vonhlam e hah ka hmu awh teh na paca awh. Tui na kahran e hah nâtuek maw ka hmu awh teh na nei hanlah tui na poe a vaw.
Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Imyin lah na o e hah nâtuek maw na hmu awh teh na khetyawt awh. Caici lah na o e hah nâtuek maw na hmu awh teh, na khohna sak awh.
Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Na patawpanat nah nâtuek maw na hloe awh teh, nang koe ka tho awh, telah ati awh han.
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 Hattoteh siangpahrang ni atangcalah na dei pouh awh. Nangmouh ni hete ka nawnghanaw thung dawkvah kathoengpounge koevah na sak awh e pueng hateh, kai koe na sak awh e doeh toe telah bout ati pouh awh han.
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Hat toteh, siangpahrang ni, avoilah kaawmnaw koevah, nangmouh thoebo lah na kaawmnaw, kahraimathout hoi amae a hunaw hanlah sut rakueng pouh e a yungyoe hmai thungvah kai koehoi kâtakhoe awh. (aiōnios g166)
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
42 Bangkongtetpawiteh, ka von a hlam nah ca han rawca na poe awh hoeh, tui kahran navah nei hane tui na poe awh hoeh.
Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 Imyin lah ka o navah na khen na yawn awh hoeh, caici lah ka o navah na kho na hnat sak awh hoeh, ka patawpanat nahai thoseh, thongim thung ka o nahai thoseh, na tho na awm sin awh hoeh.
мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Hotnaw ni vah, Bawipa, na vonhlam e, tui na kahran e, imyin lah na o e, caici lah na o e, na patawpanat e, thongim thung na onae hah nâtuek maw na hmu awh teh na khenyawn laipalah, na paca laipalah ka o awh, ati awh han.
Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Hattoteh siangpahrang ni, atangcalah na dei pouh awh. Nangmouh ni hete ka nawnghanaw thung dawk, ka thoung poung e koe na sak awh hoeh e pueng teh kai koe na sak awh hoeh toe, ati pouh awh han.
Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
