Matthai 18
1 Hatnavah a hnukkâbangnaw ni Jisuh koe a tho awh teh, kalvan uknaeram dawkvah apimaw kalenpoung han telah a pacei awh.
Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“
2 Jisuh ni camo ca buet touh a kaw teh a hnukkâbangnaw rahak vah a ta.
Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
3 Atangcalah na dei pouh awh. Nangmouh ni na kâthung awh teh camo patetlah na coung awh hoehpawiteh kalvan uknaeram dawk nâtuek hai na phat awh mahoeh.
та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!
4 Hatdawkvah apipatet hai hete camo patetlah kârahnoum e teh kalvan uknaeram dawk kalenpounge lah ao han.
Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
5 Apipatethai ka min lahoi camo buetbuet touh ka dâw e teh, kai ka dâw e lah ao toe.
І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
6 Kai na ka yuem e hete camo buetbuet touh hah ka yon sak e teh lahuen dawk talungsum awi laihoi kadung poung e talî dawk pabawt pawiteh ahni hanlah bet ahawi.
Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.
7 Sak payonnae dawkvah talaivan taminaw teh a yawthoe awh. Sak payonnae kaawm han. Hatei, payonnae ka sak sak e teh a yawthoe.
Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!
8 Na kut khok ni na payon sak pawiteh kut khok hah tâtueng. Kut khok kuep laihoi ayungyoe hmai dawk a yungyoe na bo hlak teh kut khok kuep laipalah hringnae dawk na kâen pawiteh bet ahawi. (aiōnios g166)
Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. (aiōnios g166)
9 Na mit ni na payon sak pawiteh na mit hah cawngkhawih. Na mit kahni touh hoi hell hmai dawk na bo hlak teh mit vang dueng hoi hringnae dawk na kâen pawiteh bet ahawi. (Geenna g1067)
І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної. (Geenna g1067)
10 Nangmouh ni hete camo buetbuet touh hah na hnep awh hoeh nahanlah kâhruetcuet awh. Na dei pouh awh. Ahnimae kalvantaminaw ni kalvan kho vah kaawm e Pa e minhmai hah pou a hmu awh toe.
Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
11 Hothloilah, tami Capa teh kahmat e naw rungngang hanlah doeh a tho.
Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.
12 Bangtelamaw na pouk awh. Tu 100 touh ka tawn e ni tu buet touh lam payon lah kahmat pawiteh, ahni ni tu 99 touh e hah mon vah cetakhai vaiteh, lam ka payon ni teh kahmat e tu buet touh hah tawng mahoeh na maw.
Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?
13 Atangcalah na dei pouh awh. A hmu toteh lam ka payon hoeh ni teh kahmat hoeh e 99 touh hlakvah kahmat e buet touh dawk hoe a konawm.
І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.
14 Hot patetvanlah kalvan kho kaawm e nangmae na Pa ni hete camo buet touh boehai rawk sak hanlah a ngainae awm hoeh.
Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.
15 Na hmaunawngha ni nang dawk a sakpayon e awm pawiteh cet sin nateh namamouh roi dueng a yonnae pâpho pouh nateh yue. Na lawk hah tarawi pawiteh na hmaunawngha teh na hmu toe.
А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.
16 Na lawk hah tarawi hoehpawiteh tami kahni kathum touh kapanuekkhaikung lah kaw ei. Hahoi, kaawm e lawk pueng caksak awh.
А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“
17 Hotnaw e lawk hah tarawi hoehpawiteh kawhmoun koe dei pouh. Kawhmoun e lawk hah ngai hoehpawiteh Jentelnaw hoi tamuk kacawngnaw patetlah pouk awh.
А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!
18 Atangcalah na dei pouh awh, talai van na katek awh e pueng teh kalvan kho hai katek lah ao han. Talai van rathap e pueng teh kalvan kho hai rathap lah ao han.
Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.
19 Bout ka dei e teh, talai van vah nangmouh thung dawk tami kahni touh ni lungkânging lahoi na ratoum awh pawiteh, na ratoum e pueng hah kalvan kho kaawm e a Pa ni na poe han.
Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!
20 Bangkongtetpawiteh, bangpatet e hmuen koehai ka min lahoi tami kahni kathum touh kamkhueng pawiteh ahnimae lungui kai ka o atipouh.
Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.
21 Hatnavah Jisuh hah Piter ni rek a hnai teh, Bawipa hmaunawngha ni kai dawk a sakpayon e hah avai na yit touh maw ka ngaithoum han telah a pacei teh, Jisuh ni vai sari touh na ngaithoum han ka tet hoeh.
Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“
22 Avai rui sari let sari totouh na ngaithoum han ka ti.
Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
23 Hatdawkvah kalvan uknaeram teh, amae sannaw hah tangka lai ka dei pouh e siangpahrang buet touh hoi a kâvan.
Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.
24 Cayin koung to hoiyah tangka a thong cum touh laiba ka tawn e san buet touh hah a hmalah a thokhai awh.
Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.
25 Ahni ni laiba patho nahan a tawn hoeh dawkvah ama hoi a yucanaw a tawn e hnonaw pueng yawt nateh laiba patho naseh telah a bawi ni kâ a poe.
А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.
26 Hote san ni a tabo teh Bawipa, na pahren ei, laiba kaawm e pueng hah na patho han atipouh navah,
Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“
27 A bawipa ni a pahren teh laiba kaawm e pueng hah a raphoe pouh teh a hlout sak.
І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.
28 Hote san teh a cei navah ama koe tangka 100 touh ka ba e san van hai a hmu toteh, tangka na patho leih ti teh a lahuen dawk a kara pouh.
А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“
29 Hote san van ni hai a khok rahim a tabo pouh teh, kai hah na pahren ei, laiba kaawm e pueng hah na patho han doeh telah a kâhei ei nakunghai,
А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“
30 tha laipalah laiba a patho hoehroukrak thongim thung vah a paung.
Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.
31 Hottelah e hno hah alouke sannaw ni a hmu awh navah, a lung puenghoi a pataw awh teh, a sakyoe e pueng hah amamae bawipa koe a cei awh teh a dei pouh awh.
Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.
32 Hat toteh, a bawipa ni hote san hah a kaw teh, Oe! san kathout, nang ni na kâhei dawkvah na laiba pueng hah ka raphoe teh na hlout sak.
Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
33 Kai ni na pahren e patetlah nang ni na san hui hah, na pahren kawi nahoehmaw atipouh.
Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“
34 A bawipa teh a lungkhuek dawkvah a laiba pueng koung a patho hoehroukrak rektapkungnaw kut dawk patang palai sak hanlah a poe.
І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
35 Nangmouh haiyah hmaunawngha reira hah lungthin katang hoi na ngaithoum awh hoehpawiteh kalvanlae Apa ni hot patetvanlah nangmouh lathueng vah a sak van han.
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів “.
