Matthai 13
1 Hot hnin vah Jisuh imthung hoi a tâco teh talî teng vah a tahung navah,
Того ж дня Ісус, вийшовши з дому, сидів на березі моря.
2 moikapap e taminaw ni a kalup awh teh a kamkhueng awh. Long thung a kâen teh a tahung. Rangpuinaw teh a kawngteng lah a kangdue awh.
І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів, а всі люди стояли на березі.
3 Hatnavah, bangnuenae lawknaw hah a dei pouh e teh, thai awh haw, cati kahei e tami ni cati kahei hanelah a tâco.
Він багато навчав їх притчами, кажучи: «Ось сіяч вийшов сіяти.
4 Cati teh a hei navah, a tangawn teh lam teng lah a bo. Lam teng a bo dawkvah tavanaw ni a tho awh teh a pâtu awh.
Коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги; птахи, налетівши, повидзьобували їх.
5 A tangawn teh talai a rapamnae koe lungcarawk um vah a bo. Hawvah ka bawt e cati teh tang a paw eiteh, a khawngyang a pabo hoeh dawkvah,
Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
6 Kanî a tâco toteh khumbei ni a daw dawkvah, ketkamyai teh rawknae koe a pha.
Коли ж зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли.
7 A tangawn teh pâkhing um vah a bo. Hawvah ka bawt e cati teh a paw ei pâkhing ni a katek teh a rawk awh.
Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та заглушили їх.
8 A tangawn teh kahawi e talai dawk a bo. Hawvah ka bawt e cati teh a let 30, 60, 100 totouh a paw teh a pung awh.
А інші впали в добру землю та дали врожай: одні в сто, інші в шістдесят, треті в тридцять разів більше.
9 Thai nahan hnâ ka tawn e pueng ni thai na seh, atipouh.
Хто має вуха, нехай слухає!»
10 A hnukkâbangnaw ni a hnai awh teh, bangkongmaw hetnaw koevah bangnuenae lahoi na dei pouh telah a pacei awh.
Підійшовши, учні запитали Його: ―Чому Ти говориш до них притчами?
11 Jisuh ni, nangmouh teh kalvan uknaeram hrolawknaw hah panuethainae kâ na tawn awh. Hatei, ahnimanaw teh, tawn awh hoeh.
Він же у відповідь сказав: ―Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
12 Apipatet haiyah ka tawn e tami teh kapap a tawn nahanlah bout poe sin han. Apipatet haiyah ka mathoe e teh a tawn e ca patenghai lawp lah ao han.
Адже тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
13 Ahnimouh teh a hmu awh nahlangva nout awh hoeh. A thai a nahlangva panuek awh hoeh. Hatdawkvah bangnuenae hoi ka cangkhai.
Тому до них Я говорю притчами, бо вони, «дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють».
14 Isaiah ni, nangmouh teh na thai awh nahlangva vah thai panuek laipalah na thai awh. Na hmu awh nahlangva vah nout laipalah na hmu awh.
Щодо них збувається пророцтво Ісаї, що каже: «Ви будете слухати й слухати, але ніколи не зрозумієте; будете дивитись і дивитись, але ніколи не побачите.
15 Hete miphunnaw niyah mit hmawt thai awh hoeh, hnâthai thai awh hoeh, a lungthin hoi panuek awh hoeh, a hringnae kâthung awh hoeh, a patawnae dam sak hoeh hane totouh a lungthin a hmo teh, a hnâpang awh teh, a mit a tabuem awh, telah sutdeilawk, hete miphunnaw koe a kuep.
Бо серце цього народу згрубіло, важко стали чути вухами й очі свої заплющили, щоб не побачити очима, не почути вухами, не зрозуміти серцем і не навернутись, щоб Я зцілив їх».
16 Nangmouh teh na mit ni a hmu teh na hnâ ni hai a thai dawkvah yawhawi lah na o awh.
Блаженні очі, які бачать, і вуха, які чують.
17 Atangcalah na dei pouh awh. Nangmouh ni na hmu awh e hah profetnaw hoi tami kalannaw ni hmu hane a ngai a ei hmawt awh hoeh. Na thai awh e hah thai hane a ngai a ei thai awh hoeh.
Істинно кажу вам: багато пророків та праведників бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
18 Cati kaheikung bangnuenae dei ngainae teh, thai a haw.
Отже, послухайте, [що означає] притча про сіяча.
19 Lam teng dawk ka bawt e cati tingainae teh, uknaeram lawk hah sut a thai ei, a thai panuek hoeh dawkvah, kahrai ni a lung dawk hei lah kaawm e cati hah yout a la pouh tingainae doeh.
До кожного, хто слухає Слово про Царство й не розуміє його, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці. Це те, що посіяне біля дороги.
20 Lungcarawk um ka bawt e cati tingainae teh, kamthang kahawi hah a thai navah, lunghawinae lung hoi tang a dâw eiteh,
Посіяне ж на кам’янисту землю – це той, хто, почувши Слово, відразу з радістю приймає його.
21 a lungthin dawk a khawngyang a payang hoeh dawkvah, dawngdengca dueng doeh ao. Lawk kamthang kecu dawk rektapnae a khang toteh, hnuklah tang a kâhnawn tingainae doeh.
Але він не має коріння в собі, є тимчасовим. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, він відразу відпадає.
22 Pâkhing um ka bawt e cati tingainae teh, Lawk kamthang hah a thai eiteh, talaivan hnopai dawk lungpuennae hoi hnopai tawntanae ni a dumyen teh, hote hno ni kamthang lawk hah a katek dawkvah, a paw paw thai hoeh tingainae doeh. (aiōn g165)
Посіяне серед тернів – це ті, що чують Слово, але турботи цього віку й омана багатства придушують Слово, і воно залишається безплідним. (aiōn g165)
23 Talai kahawi dawk ka bawt e cati tingainae teh, kamthang kahawi hah a thai teh, a thai panuek dawkvah alet 30, 60, 100 totouh a pungdaw tingainae doeh atipouh.
А посіяне в добру землю – це той, хто чує та розуміє Слово. Він насправді приносить врожай: у сто, у шістдесят або в тридцять разів більший.
24 Alouke bangnuenae bout a dei pouh e teh, kalvan uknaeram teh, a law dawk cati kahei e hoi a kâvan.
[Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до чоловіка, який посіяв добре насіння на своєму полі.
25 Taminaw a i awh lahun nah taran hah a tho teh, cang hoi kâvan e pho mu hah cang um vah mak a hei sin teh yout a ceitakhai.
Але коли чоловік спав, прийшов його ворог, посіяв кукіль серед пшениці та пішов.
26 Cang teh a pâw, a roung, a vui a tâco toteh, phokungnaw hai a kamnue van.
А як зійшло посіяне та показався колос, тоді з’явився й кукіль.
27 Hattoteh a sannaw ni imkung koe a cei awh teh, Bawipa, cati kahawi dueng nahoehmaw na law dawk na kahei vaw, phokungnaw teh nâ e na maw. atipouh awh navah,
Тоді прийшли слуги господаря та сказали йому: „Господарю, хіба ми не добре насіння посіяли на полі? Звідки ж узявся кукіль?“
28 hethateh taran ni a sak e doeh atipouh. Hat pawiteh, ka cei a vaiteh phokungnaw hah koung phawk sak hanelah na ngainae ao maw, telah atipouh awh navah,
Він відповів їм: „Це зробив ворог“. Раби запитали його: „Хочеш, щоб ми пішли та випололи його?“
29 Imkung ni, hottelah ka ngainae awm hoeh. Phokungnaw hah na phawng awh pawiteh, cangkungnaw haiyah mek na phawng a payon vai ti puennae ao.
Він сказав: „Ні, щоб, виполюючи кукіль, не повиривали й пшениці“.
30 Canga tue totouh teh, reirei roung na yawkaw seh. Canga tue a pha toteh, phokungnaw hah hmaloe phawk vaiteh hmai phum hanlah tangoung awh. Cakang hateh capai dawk cui awh telah ka a e naw hah ka ti pouh han telah imkung ni atipouh.
Залиште, щоб обоє росли разом до жнив. А під час жнив я скажу женцям: „Зберіть спочатку кукіль та пов’яжіть його в снопи, щоб спалити, а пшеницю зберіть до моєї клуні“».
31 Alouke bangnuenae lawk a dei pouh e teh, kalvan uknaeram teh law dawk patûe e antam mu hoi a kâvan.
[Ісус] розповів їм іншу притчу: «Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та посіяв на своєму полі.
32 Antam mu teh a mu pueng hlak vah a thoung eiteh, a roung toteh phokung pueng hlak a len dawkvah, kahlun kamleng tavanaw ni a tho awh teh a kangnaw dawk a kamcout, a kâhat thai nahan totouh e a kung lah ao telah atipouh.
Хоча воно і є найменшим серед усього насіння, але коли виростає, стає більшим за інші рослини й стає деревом, до якого прилітають птахи небесні та гніздяться на його гілках».
33 Alouke bangnuenae lawk a dei pouh e teh kalvan uknaeram teh ton hoi a kâvan. Napui ni ton a la teh tavai tangthung kathum touh dawk a thum dawkvah tahawn kaawm e pueng hah a po sak atipouh.
[Ісус] розповів їм ще іншу притчу: «Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна, доки все вкисло».
34 Jisuh ni hete bangnuenae lahoi yah, rangpuinaw hah a dei pouh. Bangnuenae laipalah dei pouh hoeh.
Усе це Ісус говорив людям притчами й нічого не говорив їм без притчі,
35 Hot patet e lahoi yah, profet e lawk tie hateh, ka pahni ka ang vaiteh bangnuenae hah ka dei han. Talaivan pek a kamtawng hoiyah hro lah kaawm e naw hah ka pâpho han telah sut a dei e lawk hah kuepnae koe a pha.
щоб збулося сказане через пророка: «Відкрию в притчі вуста Мої, розповім про приховане від початку світу».
36 Hathnukkhu Jisuh ni tami kamkhuengnaw hah a ceisak teh, imthung a kâen hnukkhu, a hnukkâbangnaw ni a hnai awh teh, law dawk hei e kahrawng e pho mu hah bang tingainae maw kacaicalah na dei pouh haw atipouh.
Тоді, відпустивши людей, [Ісус] зайшов у дім. Його учні підійшли до Нього, кажучи: ―Роз’ясни нам притчу про кукіль на полі.
37 Jisuh ni, cati kahawi kahei e teh tami Capa doeh.
Він, відповідаючи, сказав: ―Сіяч доброго насіння – це Син Людський.
38 Law hateh het talaivan doeh. Kahawi e cati teh uknaeram capanaw doeh. Kahrawng e pho mu teh kahrai capanaw doeh.
Поле – це світ, добре насіння – це сини Царства, а кукіль – це сини лукавого.
39 Kahrawng e pho mu ka hei e taran hateh Kahraimathout doeh. Canga tue teh het talaivan poutnae doeh. Cang ka a e naw teh kalvantaminaw doeh. (aiōn g165)
Ворог, який його посіяв, – це диявол. Жнива – це кінець світу, а женці – це ангели. (aiōn g165)
40 Kahrawng phokungnaw hah phawk vaiteh hmai phum e patetlah het talai apout navah kaawm han. (aiōn g165)
Отже, як збирають кукіль та палять його у вогні, так само буде при кінці світу. (aiōn g165)
41 Tami Capa ni ama e kalvantami a patoun vaiteh, ka payon sak e naw hoi kahawihoehe hno ka sak e pueng hah A uknaeram thung hoi rawi vaiteh,
Син Людський надішле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси та тих, хто робить беззаконня.
42 khuikanae, hâ katanae onae koe hmai dawk a pabo awh han.
І викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
43 Hatnavah tami kalannaw teh kanî patetlah amae na Pa e uknaeram dawk a ang awh han. Thai nahan hnâ ka tawn e pueng ni teh thai naseh.
Тоді праведники сяятимуть, як сонце, у Царстві Свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
44 Kalvan uknaeram teh law dawk hro e hno hoi a kâvan. Hote hno hah kahmawt e ni teh bout a ramuk teh, lunghawi laihoi a ban teh a tawn e pueng hah a yo hnukkhu hote law hah a ran.
Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі. Чоловік, знайшовши його, знов ховає і на радощах іде, продає все, що має, і купує те поле.
45 Hahoi, kalvan uknaeram teh aphu kaawm poung e Pale ka tawng e hno kayawtkung hoi a kâvan.
Ще Царство Небесне подібне до купця, який розшукує гарні перлини.
46 Hote hno kayawtkung ni aphu kaawm poung e Pale hah a hmu toteh, a cei teh a tawn e pueng hah a yo hnukkhu hote Pale hah a ran.
Знайшовши одну дорогоцінну перлину, він іде, продає все, що має, і купує її.
47 Hahoi, kalvan uknaeram teh talî dawk heng nah aphunphun e tanganaw ka ramuk e tamlawk hoi a kâvan.
Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, який зібрав багато всякої [риби].
48 Tanga moi a kaman toteh a kongteng lah a sawn teh, a tahungkhai awh. Kahawi e tanganaw hah a rawi awh teh sikrei dawk a pâseng awh. Kahawi hoeh e tanganaw teh a tâkhawng awh.
Коли він наповнився, його витягли на берег і, сівши, відібрали все добре в посуд, а непридатне викинули геть.
49 Hot patetlah talai a pout navah kalvantaminaw ni kum awh vaiteh, tami kalannaw um hoi tamikayonnaw teh rawi ka pek vaiteh, (aiōn g165)
Так буде й при кінці світу: вийдуть ангели, відділять злих з-поміж праведних (aiōn g165)
50 khuikanae, hâ katanae onae koe hmai dawk a pabo awh han.
і викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.
51 Hete hnonaw pueng hah na thai panuek a ou. telah a pacei toteh, ka thaipanuek awh toe Bawipa telah a hnukkâbangnaw ni atipouh awh.
Чи зрозуміли ви все це? Вони відповіли: ―Так!
52 Hatdawkvah, kalvan uknaeram kong ka cang tangcoung e kâlawk kacangkhaikungnaw, a hnukkâbang lah kaawm e tami teh, amae hno aphunphun e, a katha hoi a karuem e naw hah peng ka rasat e imkung hoi a kâvan atipouh.
Він сказав їм: ―Тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря дому, який виносить зі своєї скарбниці нове й старе.
53 Hote bangnuenae lawknaw hah koung a dei pouh hnukkhu hote hmuen hah a ceitakhai.
Коли Ісус закінчив розповідати ці притчі, то пішов звідти.
54 Hathnukkhu amae khothung a pha teh sinakoknaw dawkvah a cangkhai, khothung e taminaw teh a kângairu awh dawkvah, hete tami ni hete lungangnae hoi hete thaonae heh nâ e ne a tawn.
Він прийшов на Свою батьківщину й навчав людей у їхній синагозі, так що вони були здивовані та казали: «Звідки в Нього така мудрість та сила?
55 Ahni teh lettama e capa nahoehmaw. A manu teh Meri nahoehmaw. A nawngha teh Jem, Joseph, Simon, Judah tie naw nahoehmaw.
Чи Він не син теслі? Хіба Його мати не зветься Марією, а Його брати – Яків, Йосиф, Симон та Юда?
56 A tawncanunaw haiyah maimouh hoi kahnai lah awm awh hoeh maw. Hat pawiteh hete tami ni hete hnonaw hah na e maw a hmu telah ati awh.
Хіба всі Його сестри не серед нас? Звідки в Нього все це?»
57 A lungpout awh. Jisuh ni profetnaw teh ama kho, amae ram alawilah doeh barinae ao telah atipouh.
І вони спокушалися через Нього. Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі».
58 Khothung e naw ni a yuem awh hoeh dawkvah, hote hmuen koe thaonae moikapap sak hoeh.
І не зробив там багато чудес через їхнє невір’я.
