Mark 12
1 Hatnavah, bangnuenae hoi a dei pouh. Tami buet touh ni misur takha buet touh a sak. Koung a tumdum hnukkhu misurpaw katin nahane tangkom hai a tai teh, takha ring nahane imrasang hai buet touh sut a sak. Takha hah takhakatawkkungnaw a hlai sak teh, alouke ram lah a cei.
І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
2 Atue a pha toteh, takhakatawkkungnaw koehoi misurpaw la hanelah, takhakatawkkungnaw koe a san buet touh a patoun.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
3 Ahnimanaw ni, san hah a hem awh teh, kuthrawng hoi a pâban awh.
Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
4 Alouke san hah bout a patoun navah, talung hoi a lû dawk a dei awh teh, yeirai a po sak awh teh, a pâban awh.
І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
5 Alouke san hah bout a patoun navah, a thei awh. Alouke sannaw bout a patoun navah, a tangawn a hem awh, a tangawn a thei awh.
Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
6 Takha ka pahren e ni a capa buet touh ao rah dawkvah, ahnimouh ni ka capa teh a bari awh han doeh a titeh, a capa hah a hnukteng vah a patoun.
І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
7 Hatei, takhakatawkkungnaw niyah, ahni heh râw ka coe hane doeh, tho awh, thet a sei. Hat pawiteh doeh ahnie râw hah maimouh ni coe ati, ati awh.
А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
8 Hatdawkvah, takha katawnkung e capa hah a man awh, a thei awh teh, takha alawilah a tâkhawng awh.
І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
9 Hottelah boipawiteh, takhakatawnkung ni bangtelamaw ati han. Takhakatawkkungnaw hah koung thet vaiteh, hote takha hah alouke takhakatawkkungnaw koe a poe han.
Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
10 Im kasakkung ni, a pahnawt e talung hah phukaawm poung e takin lung lah bout ao. Hot hateh, Cathut ni doeh a sak.
Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
11 Maimae mithmu hai kângairu hanlah ao tie hah Cakathoung dawk na touk boi awh hoeh maw atipouh.
Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
12 Hahoi, vaihma bawinaw, Kâlawk kacangkhainaw, tami kacuenaw ni hote bangnuenae teh maimouh doeh na dei ngai nah tie a panue awh toteh, Jisuh man nahanelah kho a pouk awh. Hatei, kamkhueng e tamihupui hah a taki awh dawkvah, haw hoi alouklah a kâkhoe awh.
І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
13 Hat hoiyah, yon pen nahanelah, Farasinaw hoi Herod e a taminaw teh Jisuh koe a patoun awh.
I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
14 Ahnimouh ni rek a hnai awh teh, Bawipa nang teh tamikalan lah na o. Apihai takinae na tawn hoeh. Tami e minhmai khen laipalah Cathut e lamthung lawkkatang hah na cangkhai e ka panue awh. Hatdawkvah, Sizar siangpahrang koe tamuk poe kawi maw. Poe kawi hoeh maw. Kaimouh ni ka poe awh han maw. Ka poe awh mahoeh maw telah a pacei awh.
Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
15 Bawipa ni ahnimae dumyennae hah a panue dawkvah, nangmouh ni bangkongmaw kai na tanouk awh. Hate tangka hah hi sin awh haw, ka khenhaw nei atipouh.
А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
16 Ahnimouh ni a poe awh navah, apie min hoi mei maw ka kamnuek vaw telah a pacei navah, ahnimouh ni Sizar siangpahrang e min hoi mei doeh atipouh awh.
І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
17 Jisuh ni Sizar siangpahrang e hno teh Sizar poe awh. Cathut e hno teh Cathut poe awh, atipouh e hah ahnimouh ni kângai lah a ru awh.
Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“І дивувалися з Нього вони.
18 Duenae koehoi boutthawnae awm hoeh ka tet e Sadusinaw ni Jisuh koe a tho awh teh,
І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
19 Bawipa, tami buetbuet touh niyah ca tawn laipalah, a yu dout takhai pawiteh, a misa a thup hoeh nahanelah, a nawngha ni let awmkhai seh telah Mosi ni a thut.
„Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
20 A hmaunawngha sari touh ao awh. A camin ni hmaloe a yu lah a la teh, ca sak laipalah a due takhai.
Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
21 A nawngha ni patuen a okhai teh ca sak laipalah bout a due takhai. Apâthum e ni hai bout a due takhai.
Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
22 Hottelah, buet touh hnukkhu buet touh a due takhai awh teh, hmaunawngha sari touh ni ca sak a laipalah, hote napui hah be a due takhai awh. A hnukteng vah hote napui hai a due van.
І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
23 Boutthawnae tue a pha toteh, ahnimanaw hai bout a thaw awh toteh, hote napui hah apie yu lah maw ao han. Hmaunawngha sari touh ni hote napui hah a yu lah a okhai awh toe telah a pacei awh.
А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
24 Jisuh ni nangmouh teh Cakathoung na thai panuek awh hoeh. Cathut bahu hai na panue awh hoeh dawkvah, na tawm payon awh.
Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
25 Duenae koehoi bout thaw toteh, yuvânae awm mahoeh. Kâpaluennae, kâhânae awm mahoeh. kalvan kho e kalvantaminaw patetlah o awh han atipouh.
Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
26 Hothloilah, kadoutnaw boutthawnae dawkvah, Cathut ni kai teh Abraham e Cathut, Isak e Cathut, Jakop e Cathut lah ka o telah, hmai kang e buruk thung hoi Mosi koe a dei e hah Mosi e cauk dawk na touk awh boi hoeh maw.
Що ж до мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
27 Cathut teh kadoutnaw e Cathut na hoeh. Kahringnaw e Cathut doeh. Hatdawkvah nangmouh teh, puenghoi na payon awh atipouh.
Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
28 Hottelah a kâoun awh e hah cakathutkung buet touh ni a thai teh, Jisuh ni kalan lah bout a dei e hah a hmu navah, ama koe rek a hnai teh, kâpoelawknaw thung dawk bangpatet e kâlawk maw alawkpui poung lah kaawm telah a pacei.
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
29 Jisuh ni kâlawknaw thung dawk apasuek e teh, Oe Isarelnaw thai awh haw, maimae Cathut dueng doeh Cathut lah kaawm.
Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
30 Na Cathut teh na lungthin abuemlah, na muitha abuemlah, na pouknae abuemlah, na thaonae abuemlah hoi lungpataw, tie teh apasuekpoung e kâpoelawk lah ao.
І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“(Це за́повідь перша!)
31 Hothloilah, na imri hah nama patetlah lungpataw ati e apâhni e kâpoelawk teh apasueke hoi a kâvan. Het hlak kalen e kâpoelawk awm hoeh telah bout atipouh.
А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“Нема іншої більшої заповіді над оці!“
32 Kâlawk ka cangkhai e nihai, Bawipa na dei e teh lawkkatang doeh, ahawipoung. Cathut dueng doeh Cathut lah kaawm.
І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
33 Hote Cathut hloilah alouke Cathut awm hoeh. Hote Cathut hah lungthin abuemlah, thaipanueknae abuemlah, thaonae abuemlah, hahoi mahoima patetlah imri hah lungpatawnae teh hmaisawi thuengnae hoi thuengnae pueng hlak hai ahawi telah a dei.
і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
34 Hottelah a lawk tho e hah Jisuh ni ahawi tie a panue toteh Cathut uknaeram hoi na hlat hoeh telah atipouh. Hahoi, apinihai bout pacei ngam awh hoeh toe.
Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“І ніхто не насмілювався вже питати Його.
35 Jisuh ni bawkim thung a cangkhai lahun navah, Messiah teh Devit e capa doeh telah bangkongmaw cakathutkungnaw ni ati a vaw.
Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
36 Devit ni muitha lahoi a dei e teh, Cathut ni na tarannaw hah na khok rahim ka ta hoehroukrak kaie aranglah tahung haw telah ka Bawipa hanelah atipouh.
Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
37 Devit ni Messiah hanelah Bawipa tet pouh pawiteh bangtelamaw Messiah teh Devit capa lah ao thai han vaw. Tami maya ni lunghawicalah hoi a dei e lawk hah rip a thai awh.
Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
38 Hottelah a cangkhai navah Jisuh ni cakathutkungnaw heh roun awh. Bangkongtetpawiteh, ahnimouh teh angkidung kho hoi kâhlai hane a ngai awh. Hnopai yonae hmuen koe tami pueng ni bari e hah a ngai awh.
Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
39 Sinakok vah tahungnae a rasangnae koe a ngai awh teh, pawi canae koe vah, bari kaawm e hmuen koe tahung a ngai awh.
і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
40 Lahmai napuinaw e im hah a lawp awh teh, a yon kamnuek vaih titeh, ka saw poung lah a ratoum awh. Ahnimouh teh hoe kalen e yonphukhangnae a kâhmo awh han atipouh.
що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
41 Hahoi Jisuh teh tangkabom koelah a kangvawi teh, a tahung navah taminaw ni tangka a pâseng awh e hah a khet. Ka tawnta e naw teh ka pap a pâseng awh.
І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
42 Ka roedeng e lahmainu buet touh a tho teh, rahum tangka phek touh e kahni touh a pâseng van.
І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пти, цебто гріш.
43 Bawipa ni a hnukkâbangnaw hah a kaw teh, atangcalah na dei pouh awh. Tangka bom thung kapâsengnaw thung dawkvah, hote lahmainu ni hoe kapap a pâseng toe, atipouh.
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
44 Bangkongtetpawiteh, alouke pueng ni teh a tawn awh e thung dawk hoi a pâseng awh. Hatei, hote lahmainu teh a mathoe ei, a kâkawk nahane a tawn e pueng hah a pâseng toe, atipouh.
Бо всі клали від ли́шка свого, а вона покла́ла з убо́зтва свого все, що мала, — свій прожиток увесь“.
