Luk 7
1 Jisuh ni taminaw koe cangkhainae a pâbaw hnukkhu, Kapernuam kho thung a kâen.
А коли Він скінчи́в усі слова́ Свої до наро́ду, що слухав Його, то ввійшов у Капернау́м.
2 Hote kho dawk ransabawi e a san a pataw teh due hane coungkacoe lah ao.
У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому́, і вмирати вже мав.
3 Hote tami teh a bawipa ni a pahren poung. Jisuh e a kamthang a thai navah, Judahnaw dawk e kacuenaw hah a sanpa dam sak hanelah Jisuh koe a patoun.
А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старши́х, і благав Його, щоб прийшов, і вздоро́вив раба́ його.
4 Jisuh koe a pha awh navah, Bawipa ahni hanelah hete hno na kabawp hanelah atueng.
Вони ж прибули́ до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: „Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
5 Bangkongtetpawiteh ahni ni kaimae miphun a pahren dawkvah sinakok na sak pouh toe telah pahrennae puenghoi a kâhei.
Бо він любить наро́д наш, та й для нас синагогу поставив“.
6 Jisuh teh ahnimouh hoi cungtalah a cei. Ransabawi e im koe a pha tawmlei navah, ransabawi ni a huikonaw a patoun teh, Bawipa namahoima patangnae sak han loe. Kaie imthungkhu nang na kâen hane kamcu hoeh.
І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.
7 Hot patetlah nang koe ka tho hanelah ka kamcu hoeh. Lawk kam touh mah na dei pawiteh ka san teh a dam han doeh.
Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
8 Bangnuenae lah, kai teh kâtawnnae rahim thaw ka tawk e tami buet touh lah ka o eiteh, ka kut rahim e ransanaw buet touh cet ka tetpawiteh a cei han. Tho ka tetpawiteh a tho han. San haiyah hete thaw tawk ti boum teh a tawk telah ransabawi ni atipouh.
Бо й я — люди́на підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, — то йде він, а тому: прийди, — і прихо́дить, а своєму рабо́ві: зроби теє — і зробить“.
9 Hote lawk Jisuh ni a thai navah a kângairu teh, a hnukkâbangnaw koe a kamlang teh, nangmouh koe na dei pouh awh. Het patetlah yuemnae ka tawn e Isarelnaw dawk pateng hai kahmawt boihoeh rah atipouh.
Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до на́товпу, що йшов слідо́м за Ним, промовив: „Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!“
10 Ransabawi ni a patoun e naw im bout a pha navah, ka dam e a sanpa teh a hmu awh.
А коли посланці́ повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
11 A tangtho hnin vah, Nain kho dawk a cei teh a hnukkâbangnaw hoi tamihupui teh a hnuk a kâbang awh.
І сталось, — насту́пного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наї́н, а з Ним ішли учні Його та багато наро́ду.
12 Kho thung e longkha koe a pha navah, lahmainu ni a capa buet touh dueng a tawn e kadout e ro pakawp hanelah kho alawilah a tâcokhai navah kho thung e taminaw hai a kâbang awh.
І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
13 Bawipa ni hote napui a hmu navah a pahren teh, kap hanh telah atipouh.
Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“
14 Hathnukkhu, Jisuh ni a hnai teh, ro hrawmnae ratang a tek teh ka hrawm e taminaw a kâhat awh. Bawipa ni nange thoundoun thaw leih, kai ni kâ na poe telah atipouh.
І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе, кажу́ тобі: встань!“
15 Ka dout e tami teh a tahung teh lawk a tho. Jisuh ni hote tami hah a manu koevah a poe.
І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
16 Taminaw pueng ni a taki awh teh, profet kalenpounge maimouh koe a tho toe. Cathut teh amae a miphunnaw a khetyawt hanelah a tho toe, ati awh teh Cathut a pholen awh.
А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“
17 Hote kamthang teh Judah ram koehoi a tengpam pueng koe koung a kâkahei.
І розійшлася ця чутка про Нього по ці́лій Юдеї, і по всій тій країні.
18 Jawhan e a hnukkâbangnaw ni hote a konglam abuemlahoi Jawhan koe a dei pouh awh.
Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із у́чнів своїх,
19 Hatnavah Jawhan ni a hnukkâbang e tami kahni touh a kaw teh Jisuh koe a patoun teh, Bawipa, nang teh ka tho hane hah toung na maw. Hoehpawiteh alouke ka ngaihawi awh han rah maw telah a pacei sak.
і послав їх до Господа з за́питом: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
20 Ahnimouh roi teh Jisuh koe a pha navah, Bawipa, nang teh ka tho hane hah toung na maw, nahoeh pawiteh alouke ka ngaihawi awh han rah maw telah Baptisma Jawhan ni na pacei sak atipouh awh.
А мужі, прийшовши до Нього, сказали: „Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
21 Hatnae atueng dawkvah, Jisuh teh tami kapatawnaw a dam sak, muitha kathoutnaw a pâlei, mitdawnnaw hah mit a ang sak.
А саме тоді багатьох уздоро́вив був Він від неду́гів і мук, і від ду́хів злих, і сліпим багатьо́м вернув зір.
22 Jisuh ni Jawhan e laiceinaw koe, nangmouh ni na hmu e, na thai e naw pueng Jawhan koe bout dei pouh awh. Khok kamkhuennaw ni lam a cei thai awh, hrikbeinaw ni thoungnae dawk a pha awh. Kadoutnaw ni a thaw awh.
І промовив Ісус їм у відповідь: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: „Сліпі прозрівають“, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Нови́на“.
23 Karoedengnaw ni hai lunghawinae kamthang a thai awh. Kai dawk lung ka pout hoeh e tami teh a yawkahawi e lah ao atipouh.
І блаженний, хто через Мене споку́си не матиме!“
24 Jawhan ni patounenaw a cei hnukkhu vah, Jisuh ni Jawhan hoi kâkuen lah taminaw koe a dei pouh e teh bangpatetlae hno hmu han na ngai dawk maw, kahrawngum na cei awh. Kahlî ni a kahuet e lumpum khet hanelah maw na cei awh.
А коли відійшли посланці́ Іванові, Він почав говорити про Івана наро́дові: „На що́ ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очере́т, що вітер гойда́є його?
25 Na hoehpawiteh kanem ca e angki ka kho e khet hanelah maw na cei awh. Angki kahawi ka kho ni teh rawca kahawi ka cat e taminaw teh siangpahrang e toeim dawk doeh ouk ao.
Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, — по палатах царськи́х.
26 Profet khet hanelah maw na cei awh han. Profet hlak kalen e tami lahai ka o telah kai ni ka dei.
На що́ ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, аніж на пророка.
27 Cakathoung dawk a thut e teh, khenhaw! nang na cei nahane lamthung ka rasoun hanelah patoune teh na hmalah ka patoun toe telah ka dei nah hote tami doeh ka dei ngai.
Це той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є!“
28 Kai ni na dei pouh e teh, napui ni a khe e thung dawk, baptisma Jawhan hlak kalen e profet buet touh boehai awmhoeh. Hateiteh Cathut uknaeram dawk teh kathoengpounge tami hah, ahni hlak a talue.
Кажу вам: Між наро́дженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві — той більший за нього“.
29 Tamuk kacawngnaw hoi taminaw pueng ni Jawhan e lawk a thai navah Cathut a pholen awh teh Jawhan koe baptisma a coe awh.
І всі люди, що слухали, і ми́тники визнали Божу волю за слушну, — і охристились Івановим хрищенням.
30 Farasinaw hoi cakathutkungnaw teh Jawhan ni a poe e baptisma a coe ngai awh hoeh dawkvah, ahnimouh hanelah Cathut ni a pouk pouh e hah a pahnawt awh.
А фарисеї й зако́нники відкинули Божу волю про себе, — і не христились від нього.
31 Hatdawkvah hete taminaw bang hoi maw ka bangnue han, api hoi maw a kâvan awh.
І промовив Госпо́дь: „До кого ж уподо́блю людей цього роду? І до ко́го подібні вони?
32 Ahnimanaw teh pawi koe a tahung awh teh ahnimouh hanlah tapueng longpan ka khawng pouh nakunghai lam awh hoeh. Lungmathoenae la sak pouh nakunghai kap awh hoeh. Hatdawkvah hetnaw teh camonaw hoi doeh a kâvan awh.
Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один о́дного кличуть та кажуть: „Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
33 Bangkongtetpawiteh, baptisma Jawhan ni vaiyei hoi misurtui catnet laipalah ao navah nangmouh ni, hete tami teh kahrai a thung kâen e doeh na ti pouh awh.
Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: „Має він де́мона“.
34 Tami Capa teh a ca a nei hoi ao navah, hete tami teh, ka carawng e tami doeh. Tamuk kacawngnaw, tami kahawihoehnaw hoi kâhuiko e doeh bout na ti pouh awh.
Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, а ви кажете: „Чоловік Цей ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“.
35 Hatei lungangnae dawk teh amamae a canaw pueng koe pathoenae dawk hoi a hlout telah atipouh.
І ви́правдалася мудрість усіма́ своїми діла́ми“.
36 Farasi buet touh ni bu ca hanelah Jisuh a kaw teh, hote Farasi e im dawk a kâen teh caboi dawk a tahung.
А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
37 Hatnavah hote kho dawk kaawm e napui kahawihoeh e buet touh ni a panue, talungpangaw bom dawk e hmuitui buet touh a sin teh,
І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,
38 Jisuh e hnukkhu lah a khok koe a kangdue, a ka teh mitphi hoi a khok a duk sak teh a sam hoi a hui. A khok hai a paco teh hmuitui a hluk.
і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.
39 Bawipa ka kaw e Farasi ni a hmu navah, hete tami hah profet katang pawiteh, a khok ka tek e napui bangpatet e tami maw ti a panue han. Hete napui teh napui kahawihoehe doeh telah a lung thung hoi ati awh.
Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, ка́жучи: „Коли б був Він пророк, Він би знав, хто́ ото й яка жінка до Нього торкається, — бож то грішниця!“
40 Hatnavah, Jisuh ni Simon nang koe ka dei hane lawk buet touh ao atipouh navah, Bawipa dei haw telah bout atipouh.
І озвався Ісус та й говорить до нього: „Маю, Си́моне, дещо сказати тобі“. А той відказав: „Кажи, Учителю“.
41 Jisuh ni hai hno katawnkung koe laiba ka tawn e tami kahni touh ao. Buet touh ni phoisa cumtouh, alouke buet touh ni 50 touh a ba roi.
І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
42 Ahnimouh roi ni laiba patho thai hoeh dawkvah, hno katawnkung ni a ngaithoum roi. Hat pawiteh, apipatet e ni maw hno katawnkung hah hoe lungpataw han telah a pacei.
Як вони ж не могли заплатити, простив він обо́м. Скажи ж, котри́й із них більше полюбить його?“
43 Simon nihai, laiba kapap ngaithoum lah kaawm e tami ni hoe a lungpataw han telah, ka pouk atipouh navah Bawipa ni, na pouk e teh a tang doeh atipouh.
Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
44 Hote napui koe lah a kangvawi teh Simon koe hete napui na hmu maw. Na im dawk ka kâen navah khok pâsu nahane tui na poe hoeh. Hete napui ni teh ka khok dawk mitphi a duk sak teh a sam hoi a hui.
І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
45 Nang ni kai na paco hoeh, hatei hete napui ni teh im dawk kâen tahma hoi kâhat laipalah ka khok a paco.
Поцілунку не дав ти Мені, — а вона, відко́ли ввійшов Я, Мої но́ги цілує невпинно.
46 Nang ni ka lû dawk satui na hluk pouh hoeh. Hatei, hete napui ni teh ka khok dawk hmuitui hoi na hluk pouh toe.
Голови ти Моєї оливою не намастив, — а вона миром но́ги мої намастила.
47 Hatdawkvah kai ni ka dei e teh, yon moikapap dawk hoi a hlout dawkvah, lungpatawnae moi a kamnue sak. Yon kayounca dueng ngaithoum lah kaawm e ni teh lungpatawnae younca dueng a kamnue sak.
Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
48 Hote napui hanelah, nang teh na yonnae dawk hoi na hlout toe atipouh.
А до неї промовив: „Прощаються тобі гріхи!“
49 Caboi dawk ka tahung e naw ni yon ka ngaithoum e tami heh bang patet e tami maw ati awh teh a kâpankhai awh.
А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: „Хто́ ж це Таки́й, що прощає й гріхи?“
50 Jisuh ni hote napui hanelah, na yuemnae ni na rungngang toe. Lungmawngcalah cet leih atipouh.
А до жінки сказав Він: „Твоя віра спасла тебе, — іди з ми́ром собі!“
