< Luk 18 >

1 Lungpout laipalah ratoum yungyoe awh, tie cangkhainae dawkvah Jisuh ni bangnuenae a dei.
І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
2 Khopui buet touh dawkvah Cathut hai ka taket hoeh ni teh tami hai barilawa ti ka tawn hoeh e lawkcengkung bawi buet touh ao.
говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
3 Hote kho dawkvah lahmainu buet touh ao teh kai koe lah lawk na ceng pouh leih, telah atuhoitu pou a tho sin.
У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
4 Lawkcengkung bawi ni atueng moi ka saw lah a kangek.
Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
5 Hateiteh, lawkcengkung bawi ni kai teh Cathut hai ka taket hoeh, tami barilawanae hai ka tawn hoeh e lah ka o ei, hete lahmainu ni pou na tarawk dawkvah, lawkceng pouh hoeh pawiteh boutbout tho vaiteh ka lungrei na thaisak han doeh. Hatdawkvah ahni koe lah lawk ka ceng pouh han toe telah a ti.
але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
6 Hathnukkhu Bawipa ni, hote lawkcengkung bawi ni a dei e teh na thai awh toe.
І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
7 Cathut ni a rawi tangcoung e taminaw ni amom tangmin lah a hram laihoi het pawiteh lawkceng pouh laipalah ao han maw.
А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
8 Kai ni ka dei e teh, ahnimouh koe lah karanglah lawk a ceng han. Hatei tami Capa a tho torei teh talai van vah yuemnae a hmu han nama aw, telah atipouh.
Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
9 Mahoima tamikalan lah kâpouk ni teh ayânaw hah banglahai ka noutna hoeh e tami koevah Jisuh ni bangnuenae lawk a dei.
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
10 Tami kahni touh teh bawkim dawk ratoum hanelah a cei roi. Buet touh teh Farasi lah ao teh, alouke teh tamuk ka cawng e lah ao.
„Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
11 Farasi ni a kangdue teh hettelah a ratoum. Oe Cathut, kai teh ayânaw patetlah ngainae kalen e, laithoe ka dei e, napui tongpa yonnae ka sak e tami lah ka o hoeh dawkvah nang koe ka lunghawi, hahoi hete tamuk ka cawng e tami patetlah hai ka o hoeh dawkvah ka lunghawi.
Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
12 Yat touh dawkvah hnin hni touh rawca pou ka hai teh hnopai ka tawn e pueng pung hra pung touh ka poe telah a ti.
Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
13 Hatei tamuk ka cawng e tami teh ahla poungnae koe a kangdue teh, kalvan lah khen ngam laipalah a tabut teh, oe Cathut, kai tamikayon na pahren haw telah a ti.
А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
14 Kai ni ka dei e teh, Farasi laipalah hete tami heh yon ngaithoum lah ao teh im vah a ban. Bangkongtetpawiteh amahoima kârasang e tami teh rahnoum lah ao vaiteh amahoima kârahnoum e tami teh tawm lah ao han telah atipouh.
Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
15 Hatnavah camonaw kut hoi tek hanelah Jisuh koe a thokhai awh. Hatei a hnukkâbangnaw ni a hmu navah a yue awh.
До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
16 Hatei, Jisuh ni camonaw a kaw teh, camonaw kai koe tho sak awh. Ahnimouh hah cakâ awh hanh. Bangkongtetpawiteh Cathut uknaeram teh het patet e taminaw hanelah nahoehmaw ao.
А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
17 Lawkkatang ka dei. Cathut uknaeram teh hete camo patetlah ka dâw hoeh e teh, hote ram dawkvah nâtuek hai kâen thai mahoeh telah atipouh.
Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
18 Hahoi, bawi buet touh ni Bawipa hanelah, kahawipoung e saya, a yungyoe hringnae râw ka coe thai nahanelah bangmaw ka sak han telah atipouh. (aiōnios g166)
І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“ (aiōnios g166)
19 Jisuh ni, bangkongmaw kahawi e saya telah na ti pouh, telah a pacei teh, Cathut laipalah apihai tami kahawi awm hoeh.
Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
20 Kâpoelawknaw hah na panue han doeh, uicuk hanh, tami thet hanh, parawt hanh, laithoe kampangkhai hanh, na manu hoi na pa barih telah atipouh.
Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
21 Ahni ni, hete kâlawknaw pueng ka nawca hoi koung ka tarawi toe telah ati. Hete lawk Jisuh ni a thai navah buet touh na panki rah atipouh.
А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
22 Na tawn e hno pueng yawt nateh mathoenaw poeh, hottelah na sak pawiteh, kalvan kho vah hno na tawn han, hathnukkhu tho nateh ka hnuk kâbang telah atipouh.
Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
23 Ahni teh ka bawi poung e lah ao dawkvah, hete lawk a thai navah a lung thouk a mathoe.
А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
24 Jisuh ni a lungmathoe e hah a hmu navah, ka tangrengnaw ni Cathut uknaeram dawk a kâen hane a ru poung bovaw.
Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
25 Ka tangrengnaw ni Cathut uknaeram dawk a kâen hlak teh kalauk ni phuengvang kâkhu dawk a kâen e a yawihnawn atipouh.
Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
26 A lawk ka thai e taminaw ni, pawiteh apimaw rungngang lah kaawm han toung vaw, telah a pacei awh.
Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
27 Jisuh ni a dei pouh e teh, taminaw hanelah ka coung thai hoeh e naw hah Cathut hanelah teh a coung thai telah atipouh.
А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
28 Hatnavah Piter ni, khenhaw! kaimouh ni na hnukkâbang hanelah ka tawn e naw pueng ka ceitakhai teh na hnukkâbang awh toe, telah a ti.
І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
29 Jisuh ni a dei e teh, Oe, na dei e atang, het heh ka dei. Cathut uknaeram kecu dawkvah im thoseh, na yu thoseh, hmaunawngha thoseh, manu hoi na pa thoseh, canaw thoseh buetbuet touh ka cettakhai e tami niteh,
А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
30 atu e tueng dawkvah alet moikapap lah hawinae a coe vaiteh hmalae tueng dawkvah yungyoe hringnae a pang han, telah atipouh. (aiōn g165, aiōnios g166)
і не одержав би значно більш цього́ ча́су, а в віці наступнім — життя вічне“. (aiōn g165, aiōnios g166)
31 Jisuh ni a hnukkâbang hlaikahni touh a kaw teh, thai awh haw, Jerusalem lah ka cei awh vaiteh hawvah profetnaw ni tami Capa e a kong a thut awh e pueng koung ka kuep han.
І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
32 Jentelnaw e kut dawkvah poe lah ao vaiteh ahnimouh ni a panuikhai han, a dudam awh han, tamtui hoi a tamthawi awh han.
Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
33 Bongpai hoi na hem awh vaiteh na thei a han, hatei apâthum hnin vah bout ka thaw han telah atipouh.
і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
34 A hnukkâbangnaw niyah hete kongnaw heh thai panuek awh hoeh, lawk dei ngainae a hro kecu dawkvah Jisuh ni a dei ngainae hah thai panuek awh hoeh.
Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
35 Jisuh teh Jeriko kho teng a pha navah mitdawn buet touh teh lam teng vah a tahung teh hnopai a hei.
І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
36 Taminaw a cei e a thai navah bang nama aw, telah a pacei.
А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
37 Ahnimouh ni, Nazareth tami Jisuh a tho lahun telah a dei pouh.
А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.
38 Hahoi a hram teh, Jisuh, Devit e capa na pahren haw, telah a ti.
І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
39 Hmalah kaawm e taminaw ni lawkkamuem awmh telah kâhruetcuetnae a poe. Hatei hoe kacailah a hram teh, Devit capa, na pahren haw telah a ti.
А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
40 Hatdawkvah, Jisuh ni a kangdue teh mit ka dawn e tami kai koe thokhai awh, telah kâ a poe. Ateng a pha navah Jisuh ni a thaw teh, bangmaw sak seh ti na ngai, telah a pacei.
І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
41 Bawipa, mit ang han ka ngai, telah a dei pouh.
„Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
42 Jisuh ni, na mit ang naseh, na yuemnae ni na dam sak toe, telah atipouh.
Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
43 Hat nah tahma vah a mit bout a ang. Cathut a pholen teh a hnuk a kâbang. Ka hmawt e taminaw pueng ni hai Cathut teh a pholen awh.
І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.

< Luk 18 >