Luk 12
1 Hatnavah, taminaw touklek thai hoeh lah a kamkhueng awh teh, a kâ katin kâ ka awi awh. Jisuh ni a hnukkâbangnaw koe a dei pouh e teh tami kahawi lah kâsaknae Farasinaw e ton hmaloe pasuek lah roun awh.
Тим часом зібралися тисячі людей, так що тиснули одне одного. [Ісус] почав говорити в першу чергу до учнів: ―Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.
2 Ramuk lah kaawm e naw pueng a kamawng han. Hro lah kaawm e naw pueng a kamphawng han.
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і нічого таємного, що не стало б відомим.
3 A hmonae koe nangmouh ni na dei e naw pueng angnae dawk a thai awh han. Nangmouh ni cawngket vah arulahoi hnâ koe lawknaw na dei e pueng lemphu hoi pathang lah o han.
Тому все, що ви казали в темряві, буде почуте при світлі, і все, що говорили на вухо в окремій кімнаті, буде проповідуватися з дахів.
4 Ka huinaw, nangmouh koe ka dei e teh, tak ka thet ni teh alouke hno bout ka thet thai hoeh e taket awh hanh.
Кажу вам, Моїм друзям: не бійтеся тих, хто, вбиваючи тіло, потім більш нічого заподіяти не може.
5 Bangpatet e tami maw na taki han tetpawiteh tak ka thet thai ni teh hell dawk ka tâkhawng thai e hah taket awh. Atangcalah na dei pouh awh. Hote tami hah taket awh. (Geenna g1067)
Я вкажу вам, Кого треба боятися: бійтеся Того, Хто, вбивши, має силу кинути до Геєни. Так, кажу вам: Цього треба боятися. (Geenna g1067)
6 Pusu panga touh e hah tangka kahni touh hoi na ran awh nahoehmaw. Hote pusu buet touh boehai Cathut ni pahnim hoeh.
Чи не продаються п’ять горобців за два асарії? І все ж, жоден із них не забутий Богом.
7 Nangmae na sam hai abuemlahoi koung a touk. Hatdawkvah taket awh hanh. Nangmanaw teh pusunaw hlak aphu hoe na o awh.
А на вашій голові навіть волосся пораховане. Не бійтеся: ви набагато цінніші за горобців.
8 Kai ni na dei pouh e teh apihai thoseh, taminaw e hmalah kai na kampangkhai. Cathut e kalvantami e hmalah tami Capa ni hote tami teh ka kampangkhai van han.
Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими.
9 Apihai thoseh, taminaw e hmalah kai na hnoun, Cathut e kalvantami e hmalah kai ni ka hnoun van han.
Але того, хто зречеться Мене перед людьми, зрікусь і Я перед ангелами Божими.
10 Tami Capa pahni hoi ka dudam e tami teh ngaithoum lah ao thai rah. Kathoung Muitha ka dudam e tami teh nâtuek hai ngaithoumnae hmawt thai mahoeh toe.
Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься, але тому, хто богохульствує проти Святого Духа, не проститься.
11 Sinakok dawk hai thoseh, ka ukkungnaw hoi kâ katawnnaw koe hai thoseh, nangmanaw hah na hrawi awh navah, bangmaw ka dei han tie kângai awh hanh.
Коли поведуть вас на суд у синагоги, до керівників та до влад, не турбуйтеся про те, як вам відповідати й що говорити,
12 Bangkongtetpawiteh, bangtelamaw ka dei han tie hah atueng pha torei teh Kathoung Muitha ni na cangkhai han telah atipouh.
бо в той час Дух Святий навчить, що треба говорити.
13 Tamimaya thung dawk e tami buet touh ni yah, Bawipa ka hmau ni râw kai hai na rei hanelah dei pouh haw telah atipouh navah,
Хтось із натовпу сказав Йому: ―Учителю, скажи моєму братові, щоб розділив зі мною спадщину.
14 Bawipa ni apinimaw nangmanaw râw rei hanelah kai na rawi a vaw telah a pacei.
Він відповів: ―Чоловіче, хто поклав Мене суддею або посередником між вами?
15 Hathnukkhu hoi hounlounnae hah kâhruetcuet nateh roun awh. Bangkongtetpawiteh, hnopai tawn nakunghai hnopai dawk hringnae awmhoeh telah ti pouh.
Далі промовив до них: ―Дивіться уважно та стережіться всякої жадібності, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
16 Bangnuenae lahoi bout a dei pouh e teh, ka tangreng e tami buet touh ni a paw moikapap ka tâcawt e talai kahawi buet touh a tawn.
[Ісус] розповів їм притчу: ―В одного заможного чоловіка гарно вродила земля.
17 Hote tangreng ni, cakang ka ta nahan hmuen awmhoeh toe, bangtelamaw ka ti han toung telah a lung thung a pouk.
І він почав міркувати, кажучи сам до себе: «Що мені робити? Немає куди зібрати мій врожай».
18 Ka tâsongnaw ka raphoe vaiteh tâsong kalenpoung lah ka sak hnukkhu cakang hoi hno kahawinaw teh hote hmuen dawk ka pâtung han.
І сказав: «Ось що я зроблю: зруйную старі амбари та збудую більші, і в мене буде достатньо місця, щоби зібрати все зерно та все моє добро.
19 Ka muitha hanelah, nang ni kum moi kasawlah na hno hane hnopainaw koung ka pâtung toe. Duem kâhat lawih, cat net nateh nawm lawih telah ka ti pouh awh han.
Тоді я скажу моїй душі: „Тепер у тебе багато добра на багато років! Відпочивай, їж, пий та веселися“».
20 Telah a pouk lahun navah Cathut ni tamipathu atu tangduem, nange muitha oun ka lat pawiteh, hnopai na kuem e naw apinimaw a pang han vaw telah tangreng koe atipouh.
Але Бог відповів: «Безумцю! Цієї ж ночі заберуть у тебе душу твою. Кому дістанеться те, що ти приготував?»
21 Hot patetvanlah ma hanelah hnopai ka pâtung ni teh Cathut hmalah ka mathoe e tami teh hote tangreng bawi hoi doeh a kâvan telah a ti.
Так станеться з кожним, хто збирає для себе й не багатіє в Бога.
22 Hnukkâbangnaw koe bout a dei pouh e teh, hatdawkvah nangmouh ni bangtelamaw ka canei han telah hring nahanelah ngaihri awh hanh. Bangtelamaw ka khohna han telah na tak hanelah ngaihri awh hanh.
Потім Він промовив до своїх учнів: ―Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя – що будете їсти, ні про тіло – що будете вдягати.
23 Rawca hlak hringnae aphu awm hoeh na maw. Khohna hlak na tak heh phu awm hoeh na maw.
Бо життя більше за їжу, а тіло – за одяг.
24 Vonganaw khenhaw! Hote tavanaw ni cati hai patûe awh hoeh. Cang hai a awh hoeh. A pâtung nahane capainaw hai tawn awh hoeh. Hatei Cathut ni doeh koung a kawkhik. Nangmanaw teh hote tavanaw hlak aphu moi na o awh nahoehmaw.
Погляньте на воронів: вони не сіють і не жнуть, не мають скарбниць та амбарів, і все ж Бог їх годує. Наскільки ж ви цінніші за цих птахів!
25 Apini maw a ngaihri laihoi amae hringnae dong touh a pasaw thai han maw.
І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч лікоть?
26 Telah kathoengpounge hnoca pateng na sak thai awh hoehpawiteh alouke hnonaw dawk bangkongmaw na ngaihri
Якщо ви навіть і найменшого зробити не можете, чому турбуєтесь про інше?
27 Kahrawngum e apeikungnaw bangtelah hoi maw a roung awh, tie khenhaw. Thaw hai tawk awh hoeh, hnicu hai kawng awh hoeh. Hateiteh Solomon siangpahrang e bawilennae ni hote apeikung buet touh boehai phat hoeh.
Подивіться, як ростуть лілії: вони не працюють і не прядуть. Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них.
28 Yuemnae koe lah tha kayounnaw atu kahring ni teh tangtho takhuen koe ka phat e kahrawng e pho pateng Cathut ni hottelah a khohnat sak pawiteh, hot hlak nangmanaw teh na khohnat sak mahoeh maw.
Якщо ж Бог так одягає траву на полі, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, то наскільки краще Він одягне вас, маловіри?
29 Hatdawkvah bangtelamaw ka canei awh han tie pouk awh hanh. Na lung hai puen sak awh hanh.
Не шукайте, що вам їсти та пити, і не турбуйтеся про це.
30 Hote hnonaw teh talaivan miphun pueng ni ouk a tawng e doeh. Hote hnonaw, nangmouh ni na panki e hah nangmae na Pa ni a panue.
Бо все це язичники цього світу шукають, але ваш Отець знає, що потребуєте.
31 Nangmouh teh Cathut uknaeram ma hah tawng awh. Hahoi hote hnonaw teh na thap pouh awh han.
Краще шукайте Царства Його, а все це додасться вам.
32 Tuhunaw, taket awh hanh. Nangmae na Pa ni nangmanaw koe ram na poe hane a ngai.
Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш із радістю дає вам Царство.
33 Nangmae hnopainaw yawt awh nateh mathoenaw hah poe awh. Ka pawn thai hoeh e yawngya namamouh hanelah sak awh. Tamru ni a paruhoehnae koe, ahri ni a raphoehoehnae koe kalvan kho vah, ka pout thai hoeh e râw kuem awh.
Продавайте майно ваше й давайте милостиню. Робіть собі гаманці, котрі не зношуються, – невичерпний скарб на небі, куди злодій не закрадається і де міль не точить.
34 Bangkongtetpawiteh, nangmae râw onae koe nangmae lungthin pouknae hai poe ao han.
Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.
35 Taisawm kacaklah kâyeng nateh hmaiim sut paang awh.
Будьте завжди готові – одяг підперезаний та світильник запалений.
36 Yuvâ kâpaluennae pawi koehoi a bawipa a tho toteh, tho takhawng navah tang paawng pouh thai nahanelah sut ka ring e san patetlah awm awh.
Будьте подібні до людей, що чекають на повернення свого господаря з весілля, щоб, коли він прийде й постукає, негайно відчинити йому.
37 Bawipa bout a tho toteh, kâhruetcuet laihoi a ring tie bawipa ni a hmu e san teh a yawhawi. Kai ni lawkkatang na dei pouh e teh, a bawipa ni taisawm a kâyeng teh a sannaw a tahung sak teh, ama ni rawca a paca han.
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що вони пильнують. Істинно кажу вам: тоді він сам, підперезавшись, посадить їх за стіл та, підійшовши, буде служити їм.
38 Apâhni e tueng, hoi apâthum e tueng nah Bawipa a tho nah hottelah ka ring e sannaw hah hmawt pawiteh, ahnimouh teh a yawhawi awh.
І якщо він прийде о другій або о третій сторожі, блаженні ті, кого він знайде так само.
39 Imkung ni tamru a tho nahane atueng panuek pawiteh ama im a muk thai hoeh na hanelah a ring han tie hah nangmouh ni na panue awh.
Тож знайте, що якби господар дому знав, о якій сторожі приходить злодій, він не дозволив би вдертися до свого дому.
40 Hatdawkvah nangmouh ni coungkacoe lah ring awh. Bangkongtetpawiteh nangmanaw ni na poukhoehnae atueng dawk tami Capa teh a tho han telah atipouh.
І ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте.
41 Piter ni Bawipa hete bangnuenae heh kaimouh hane dueng maw na dei, taminaw pueng hanelah maw na dei telah a pacei.
Тоді Петро сказав: ―Господи, Ти говориш цю притчу нам чи всім?
42 Jisuh ni imkung ni a imthungnaw hanlah atueng pha toteh canei ka rei hanelah a rawi e tami yuemkamcu e hoi a lungkaang niteh, ka kuepcing e san teh apimaw.
Господь відповів: ―Хто вірний та розумний управитель, якого господар поставив над іншими своїми слугами, щоб давав їм їжу вчасно?
43 Bawipa bout a tho navah hottelah kaawm e san teh a yawhawi.
Блаженний той раб, якого господар знайде, що він так робить.
44 Lawkkatang na dei pouh e teh bawi ni amae hnopai a tawn e naw pueng a san koe a kuem sak han.
Істинно кажу вам: він поставить його над усім своїм майном.
45 Hateiteh, hote san ni Bawipa tho hnai mahoeh telah a pouk teh amae a san huinaw napui tongpanaw hoi a kâhem awh teh a canei awh teh a parui awh.
Але якщо той раб скаже у своєму серці: «Мій господар запізнюється!» – і почне бити слуг та служниць, їсти, пити та напиватись,
46 Hote san ni a poukhoehnae hnin, a panuehoehnae tueng dawk Bawipa tho pawiteh hote san teh puenghoi yonphu a khang vaiteh yuemkamcu hoeh e taminaw hoi cungtalah ao sak han.
господар того раба прийде того дня, коли він не сподівається, і о тій годині, якої не знає. Він розітне його та призначить йому місце разом із невірними.
47 Ama e a bawipa ngainae a panue nahlangva vah, kâhruetcuet lah kaawm hoeh e san teh avai moikapap hem lah ao han.
Той раб, котрий знав волю господаря свого й не підготувався, ані не зробив того, чого господар бажав, буде сильно побитий.
48 Hatei, ka panuek hoeh e teh younca doeh hem khai han. Moikapap poe e ni moikapap a patho han. Moikapap kuem sak e koe moikapap hei lah ao han.
А той, хто, не знаючи, зробив щось достойне покарання, буде побитий менше. Від усякого, кому багато дано, багато вимагатимуть, і кому багато повірено, з того більше й спитають.
49 Talai van hmai kak sak han doeh ka tho. Hmai ka kang tangcoung e lah o han ka ngainae hoe ao.
Я прийшов кинути вогонь на землю, і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!
50 Hatei, ka coe hane baptisma buet touh ao rah. Hote Baptisma ka hmu hoehroukrak banghloimaw ka lungrei a thai.
Я маю хреститися хрещенням, і як Мені важко, поки це не здійсниться.
51 Talai dawk roumnae poe hanelah kai teh ka tho telah na pouk awh maw. Hottelah nahoeh. Buet touh hoi buet touh kâkapek sak hanelah doeh ka tho telah a ti.
Ви вважаєте, що Я прийшов принести мир на землю? Ні, кажу вам, а розділення!
52 Bangtelamaw tetpawiteh, atu hoi teh tami panga touh kaawm e im dawkvah, kathum touh ni kahni touh e a taran vaiteh, kahni touh ni kathum touh e hah a taran han.
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділяться: троє проти двох, і двоє проти трьох.
53 A na pa ni a capa, a capa ni a napa, a manu ni a canu, a canu ni a manu, a mani ni a langa, a langa ni a mani a taran vaiteh a kâkapek awh han.
Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти доньки й донька проти матері; свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.
54 Tamimaya koe bout a dei pouh e teh nangmouh ni kanîloum lah tâmai a tho e na hmu awh navah khorak han doeh telah na ti awh. Na dei awh e patetlah a rak.
Він промовив до народу: ―Коли ви бачите хмару, яка здіймається на заході, то відразу кажете: «Буде дощ», і так стається.
55 Aka lahoi kahlî tho e na hmu navah khumbei a thoe han doeh na ti awh. Na dei awh e patetlah bokheiyah.
А коли південний вітер віє, кажете: «Буде спека», і так стається.
56 Tamikahawi lah ka kâsaknaw nangmouh ni talai hoi kalvanlae mitnoutnae na kapek awh teh na panue thai awh. Bangkongmaw a tue na kapekkaboe thai awh hoeh vaw.
Лицеміри! Вигляд землі та неба вмієте розпізнавати, так чому ж цей час не розпізнаєте?
57 Hothloilah bangkongmaw katang e hno hah namamouh lungpouk na panue thai awh hoeh vaw.
Чому ви самі не розсудите, що є справедливе?
58 Nang na ka toe e hoi lawkcengkung koe reirei na cei navah, lam vah ahni hoi hnâbonae na sak thai nahanelah panki awh. Telah na sak hoehpawiteh ahni ni nang teh lawkcengkung bawi koe na hrawi vaiteh lawkcengkung ni karingkungnaw kut dawk na poe vaiteh karingkungnaw ni thongim na pabo han.
Коли ти йдеш зі своїм супротивником до правителя, то доклади зусиль для того, щоб ще в дорозі примиритися з ним, аби він не повів тебе до суду, а суддя не віддав тебе до рук стражника, і стражник не кинув тебе до в’язниці.
59 Tangka pueng koung na patho hoehroukrak thongim thung hoi na tâcawt mahoeh telah kai ni ka dei.
Кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не заплатиш усе до останньої лепти.
