Jawhan 18
1 Jisuh ni hettelah a ratoum hnukkhu hoi, a hnukkâbangnaw hoi Kidron palang a raka awh teh, haw e takha thung vah a kâen awh.
Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
2 Hote hmuen koe Jisuh hoi a hnukkâbangnaw ouk a ceinae hah Bawipa kapahnawtkung Judah Isakarot ni a panue.
Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
3 Hawvah Judah ni ransahu buet touh hoi Farasinaw hoi vaihma bawinaw ni a patoun e karingkungnaw a kaw teh hmaiim hmaito, sarusarai hoi a thokhai.
Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.
4 Jisuh ni ama koe ka tho hane kawi teh be a panue dawkvah ahnimouh koe a cei teh apimaw na tawng awh telah a pacei.
А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“
5 Ahnimouh ni Nazareth tami Jisuh atipouh awh. Jisuh ni, kai teh ahni doeh atipouh. Bawipa kapahnawtkung Judah Isakarot hai ahnimouh hoi cungtalah a kangdue.
Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.
6 Kai teh ahni doeh ati navah ahnimouh teh hnuklah talai dawk koung a rawp awh.
I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.
7 Apimaw na tawng awh telah bout a pacei teh, Nazareth tami Jisuh ka tawng awh telah ati awh.
І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.
8 Jisuh ni kai doeh toe ka ti toung nahoehmaw, hatdawkvah kai hah na tawng awh pawiteh, ahnimanaw teh cet awh lawi naseh bout atipouh.
Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —
9 Hettelah a deinae teh, Bawipa nang ni na poe e taminaw buet touh hai kahmat sak mahoeh, ati e lawk a kuep nahane doeh.
щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.
10 Hatnavah Simon Piter ni a sin e tahloi a rasa teh vaihma kacue e avaica e aranglae hnâ pak a tâsek pouh. Ahnie min teh Makhas doeh.
Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.
11 Jisuh ni tahloi hah amae tabu dawk pâseng leih. Pa ni na poe e manang ka net mahoeh maw. telah, Piter hanlah atipouh.
Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
12 Hahoi ransa bawi, ransanaw hoi Judahnaw e karingkungnaw ni Jisuh teh a man awh teh a katek awh.
Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,
13 Annas koe hmaloe a ceikhai awh. Annas teh hatnae kum dawk vaihma kacue Kaiaphas e a masei lah ao.
і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
14 Kaiaphas teh Judahnaw koe, tami moikapap yueng tami buet touh a due e hoe ahawi, telah pouknae kapoekung doeh.
Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.
15 Simon Piter hoi alouke a hnukkâbang buet touh teh Jisuh hnuk a kâbang roi. Hote a hnukkâbang e teh vaihma kacue hoi a kâpanue dawk Jisuh hoi cungtalah vaihma kacue e toeim thung totouh a kâen thai.
А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
16 Hatnavah Piter teh takhang e alawilah a kangdue. Hatdawkvah vaihma kacue hoi kâpanuek e tami ni takhang ka ring e napui koe a dei pouh teh Piter hah a thung lah a kâen sak.
А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.
17 Takhang ka ring e napui ni Piter han, nang hai hote tami e a hnukkâbang e nahoehmaw atipouh nah, Piter ni, na hoeh bo atipouh teh a kâpapha.
І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“Той відказує: „Ні!“
18 Hatnae tueng nah hroung a pâding dawkvah sannaw hoi karingkungnaw ni hmai a patawi awh teh hmai a kamben awh. Piter hai ahnimouh hoi cungtalah hmai a kamben van.
А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
19 Hatnavah vaihma kacue ni Jisuh hnukkâbangnaw kong hoi a cangkhainae a konglamnaw a kung a khei.
А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
20 Jisuh ni, kai ni talaivan taminaw koe kamcengcalah ka dei toe, Judahnaw a kamkhuengnae sinakoknaw hoi bawkim dawkvah pou ka cangkhai. A ru lahoi banghai ka sak hoeh.
Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.
21 Bangkongmaw kai na pacei awh vaw. Kai ni bangtelamaw ka cangkhai tie hah, ka thai e naw koe pacei a khe. Kai ni ka cangkhai e hai ahnimouh ni a panue atipouh.
Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.
22 Hottelah a dei navah, ateng ka kangdout e karingkung buet touh ni Jisuh a tambei teh, nang ni vaihma kacue hah telah na dei kawi maw, atipouh.
А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“
23 Jisuh ni hai kaie ka lawk ka payonnae awm pawiteh na payon tie kampangkhai haw, ka payon hoehpawiteh bangdawkmaw na tambei, atipouh.
Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“
24 Annas ni Bawipa teh kateknae ratham pouh laipalah vaihma kacue Kaiaphas koe a thak awh.
І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
25 Simon Piter teh kangdue laihoi hmai a kamben na koevah tami bangpatetnaw ni vah, nang hai ahnie a hnukkâbang van e nahoehmaw telah atipouh navah, kai na hoeh bo atipouh teh a kâpapha.
А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“Він відрікся й сказав: „Ні!“
26 Piter ni a hnâ pak a tâsek pouh e a hui vaihma kacue e avaica ni, nang heh takha thung Jisuh hoi rei na o e na hmu atipouh.
Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“
27 Piter ni bout a kâpapha, hat nah tahma vah ahlui teh a khawng.
І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.
28 Amom vah Jisuh teh Kaiaphas im hoi a ceikhai awh teh lawkcengnae im lah a hrawi awh. Ahnimouh ni ceitakhai pawi e bu a ca thai nahan amamae a bawknae phunglam patetlah thoungnae a ngai dawkvah ukkung bawi e imthung lah kâen awh hoeh.
А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.
29 Hatdawkvah, Pailat bawi ni ahnimouh aonae koe a tâco teh, hat e tami ni bangmaw a yonnae a tawn teh na thokhai awh atipouh.
Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“
30 Ahnimouh ni, hete tami heh yon hoehpawiteh nang koe ka thokhai awh mahoeh mue telah bout atipouh awh.
Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.
31 Pailat ni vah, Bawipa teh, namamae phung lawk patetlah lawkceng awh atipouh. Ahnimouh ni, kaimanaw ni apihai thei thainae kâ ka tawn awh hoeh atipouh awh.
А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —
32 Jisuh ni amahoima bangtelamaw a due han tie a dei e kuep nahanelah doeh hettelah ao.
щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
33 Pailat teh imthungkhu bout a kâen teh Jisuh, nang heh Judah siangpahrang katang maw atipouh.
Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“
34 Jisuh ni, hete lawk heh na mahmawk maw na pacei. hoehpawiteh ayâ ni maw nang koe a dei, ati teh a pacei.
Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“
35 Pailat bawi ni, kai hah Judah tami lah maw na pouk. Kai kut dawk nang na kapoekung teh nama e miphun Judahnaw hoi vaihma bawinaw nahoehmaw, na sakpayon e hno ao maw. atipouh.
Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“
36 Jisuh ni, kaie uknaeram teh het talaivan hoi kâkuen hoeh. Kaie uknaeram teh talaivan hoi kâkuen pawiteh kai teh Judahnaw e kut dawk ka pha hoeh na han, ka taminaw ni a tuk awh han toe. Hatei, kaie ram teh het talai hoi kâkuen hoeh, atipouh
Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.
37 Pailat bawi nihai, pawiteh, nang heh siangpahrang maw telah a pacei. Jisuh ni, nang ni na pacei e patetlah kai teh siangpahrang doeh. Kai teh lawkkatang kampangkhai hanlah ka khe e doeh. Hot hanelah doeh het talaivan ka tho toe. Lawkkatang hoi kâkuen e pueng ni ka lawk a ngâi awh atipouh.
Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.
38 Pailat nihai, lawkkatang teh bangmaw titeh a pacei hnukkhu Judahnaw aonae koe a tâco teh, hete tami dawk a yonnae khoeroe kahmawt hoeh.
Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.
39 Ceitakhai pawi nah namamae phung patetlah tami buetbuet touh ouk hlout sak. Nangmouh ni Judah siangpahrang hlout sak hanelah na ngai a maw telah a pacei.
Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
40 Ahnimouh ni bout a hram awh teh, ahni heh thei han, Barabas heh tha awh telah hram laihoi ati awh. Barabas teh dingca doeh.
Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“А Вара́вва був злочи́нець.
