Kamtawngnae 38
1 Hatnae tueng dawkvah, Judah teh a hmaunawngha koehoi a cei teh, Adullam tami Hirah koevah ao.
Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
2 Judah ni haw vah, Kanaan tami Shua canu hah a hmu. Ahni hah a paluen teh a ikhai.
І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
3 Camo a vawn teh ca tongpa a khe. Judah ni a min lah Er a phung.
І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
4 Camo bout a vawn teh ca tongpa bout a khe. A manu ni a min lah Onan telah a phung.
І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.
5 Ca tongpa alouke bout a khe teh, a min lah Shelah telah a phung. Hote ca tongpa a khe lahun navah, Judah teh Kezib vah ao.
І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
6 Judah ni a camin Er hah a yu a paluen pouh teh, a min teh Tamar doeh.
І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
7 Hateiteh, Judah e camin teh BAWIPA e mithmu vah tamikathout lah ao dawkvah, BAWIPA ni ahni teh a thei.
І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.
8 Judah ni Onan koevah, na hmau e yu hah ipkhai nateh, na hmau e cati hah pout hoeh nahanlah sak pouh, telah ati.
І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.
9 Onan ni a canaw hah mae ca lah awm mahoeh tie a panue dawkvah, a hmau e a yu a ikhai navah, a ca khe hoeh nahanlah alawilah atui yout a tâco sak.
А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
10 A sak e hno ni BAWIPA a lunghawi sak hoeh dawkvah, Onan hai a thei.
І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
11 Judah ni a langa Tamar koevah, ka capa Shelah heh a cue hoehroukrak na pa im dawk lahmai lah awm ei, telah hoehpawiteh, ahni hai a hmaunaw patetlah a due payon han doeh telah ati. Tamar ni a cei teh a na pa im vah ao.
І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
12 Atueng moi a ro hnukkhu, Judah e yu Shua canu teh a due. Judah teh a lungpahawi hnukkhu, Timnah kho dawk e tumuen kangawnaw koe vah, amae a hui Adullam tami Hirah hoi reirei a ceitakhang roi.
І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
13 A langa Tarmar koevah, na pa teh tu muen ngaw hanelah Timnah vah cei hane a kâcai telah a dei pouh awh.
А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.
14 Ahni ni a lahmainae hni hah a rading teh, a minhmai a ramuknae hoi a kâramuk, a tak a kâyo teh Timnah kho longkha koelah a tahung. Bangkongtetpawiteh, Shelah teh a cue eiteh, a na pa ni a yu lah paluen pouh ngai hoeh.
І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
15 Judah ni a hmu toteh, a minhmai a kâramuk dawkvah, kâyawt e lah a pouk.
І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.
16 Hottelah hoi lam teng e napui a onae hah a pâtam teh, tho haw pahren lahoi rei ip roi sei telah ati. Bangkongtetpawiteh, a langa tie panuek hoeh. Napui ni na ipkhai pawiteh bangmaw na poe han telah ati.
І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“
17 Ahni ni saringhu thung e hmaeca na patawn han telah ati, Hottelah hoi napui ni hot hah na patawn hoehnahlan vah na pâhung hane kawi na poe han na ou, telah ati.
А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.
18 Ahni ni bangmaw ka hung han telah telah ati. Napui ni na min na thutnae, arui hoi na sin e na sonron telah ati. Hottelah hoi a poe teh a ikhai, ahni teh camo a vawn.
А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
19 A thaw teh a minhmai ramuknae a hawng teh a lahmainae khohna hah bout a kho.
І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
20 Judah teh napui koe hung e hno hah a ratang hanelah a hui Adullam koe vah hmaeca hah a patawn. Hateiteh, ahni ni napui hah hmawt hoeh.
А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
21 Hottelah hoi haw e hmuen koe kaawm e taminaw koe lam teng e Enaim tak ka kâyawt e napui hah nâmaw ao telah a pacei, ahnimouh ni hie hmuen koe tak ka kâyawt e awm hoeh telah ati awh.
І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.
22 Judah koe a ban teh, ahni teh ka hmawt thai hoeh. Haw e Taminaw ni hie hmuen dawk tak ka kâyawt e awm boihoeh telah ati awh, telah ati.
І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.
23 Judah ni lat awh yawkaw naseh, hottelah hoehpawiteh, yeiraipo payon vaih, khenhaw! hmaeca heh na patawn ei, ama na hmawt ka lawn hoeh, telah ati.
І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.
24 Thapa yung pâthum hnukkhu vah ahnimouh ni Judah koe na langa Tamar teh kâyo hloilah cata a phu telah a dei pouh awh. Judah ni alawilah tâcawtkhai awh nateh hmaisawi e lah awm naseh telah ati.
І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.
25 A tâcokhai awh lahun navah, Tamar ni hete hno katawnkung koe hoi nahoehmaw camo ka vawn telah a na pa koe Tami a patoun. Napui ni vah pahren lahoi hete min thutnae hoi arui hoi sonronnaw heh, apie ne, kahawicalah khenhaw! telah ati.
Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“
26 Judah ni vah, hnopainaw teh amae lah ao tie a panue teh, ahni teh kai hlak atanghnawn toe. Bangkongtetpawiteh ka capa Shelah hane a yu lah ka lat pouh kalawn hoeh toe telah ati. Hahoi Judah ni ahni teh bout ipkhai hoeh toe.
І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.
27 Hahoi a vawn a pataw lahun navah, camo im dawk camo samphei roi e ao.
І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.
28 Camo a khe navah, capa buet touh ni a kut a tâco sak. Camo ka khesakkung ni hetheh a hmaloe ka khe e telah a kut dawk a kuet teh hlangpawi a yeng pouh awh.
І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.
29 A kut hah bout a kâhno torei teh, pouk laipalah a nawngha hah a khe. Camo ka khe sak e naw ni, bangkongmaw khe na hanelah namahoima na sak, telah ati awh. Hatdawkvah, a min lah Perez telah a phung awh.
І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“І назвала ім'я йому Перец.
30 Hathnukkhu a hmau e a kut dawk hlangpawi yeng e a khe teh a min lah Zerah telah a phung.
А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.
