Ezra 7
1 Hathnukkhu, Persia siangpahrang Artaxerxes a bawi lahun nah Ezra teh Babilon hoi a tho. Seraiah teh Azariah capa doeh, Azariah teh Hilkiah capa doeh.
А по цих приго́дах, за царюва́ння Артаксеркса, царя перського, Е́здра, син Азарії, сина Хійлкійї,
2 Hilkiah teh Shallum capa doeh, Shallum teh Zadok capa doeh, Zadok teh Ahitub capa doeh.
сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,
3 Ahitub teh Amariah capa doeh, Amariah teh Azariah capa doeh. Azariah teh Meraioth capa doeh.
сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
4 Meraioth teh Zerahiah capa doeh, Zerahiah teh Uzzi capa doeh, Bukki teh Abishua capa doeh, Abishua teh Phinehas capa doeh.
сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,
5 Phinehas teh Eleazar capa doeh, Eleazar teh vaihma bawi Aron capa doeh.
сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика, —
6 Babilon hoi ka tho e cakathutkung Ezra teh Isarel BAWIPA Cathut ni Mosi koe poe e kâlawknaw kathoum poung e lah ao. Ahnie lathueng vah BAWIPA Cathut ni a kut hoi a okhai e patetlah siangpahrang ni a hei e naw pueng hah a poe.
цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знаве́ць Мойсеєвого Зако́ну, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була́ на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожада́ння.
7 Hahoi, siangpahrang Artaxerxes a bawinae kum 7 nah, Isarel catoun tangawn, vaihma tangawn, Levih catoun tangawn, la kasaknaw tangawn, longkha karingkungnaw tangawn, Nethinim taminaw tangawn teh Jerusalem lah a ceitakhang awh.
І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придве́рних, і храмови́х підда́нців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксе́ркса.
8 Hahoi siangpahrang a bawinae kum 7 thapa yung 5 nah, Ezrah teh Jerusalem vah a pha.
І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царюва́ння.
9 Thapa yung apasuek apasuek hnin vah Babilon hoi a tâco teh Cathut ni ahni koe a okhai teh, thapa ayung panga, apasuek hni vah Jerusalem vah a pha.
Бо першого дня місяця першого був поча́ток ви́ходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.
10 Bangkongtetpawiteh, Ezra ni Cathut e lawk a tawng teh tarawi hane hoi Isarelnaw phunglam hoi hringnuen cangkhai hanelah a lungthin hoi a kâcai.
Бо Ездра пригото́вив своє серце дослі́джувати Господнього Зако́на, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.
11 Hethateh, siangpahrang Artaxerxes ni vaihma Ezra, ca kathutkung, BAWIPA e kâpoelawknaw hoi Isarelnaw hanelah, phunglawknaw kathoum e tami koe a patawn e ca doeh.
А оце ві́дпис писа́ння, що цар Артаксе́ркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова́ заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:
12 Siangpahrangnaw e siangpahrang Artaxerxes ni vaihma Ezra, kalvan e Cathut e kâlawk ka thut e koe kakuep e roumnae awm lawiseh.
„Артаксе́ркс, цар над царями, до священика Ездри, доскона́лого вчителя Зако́ну Бога Небесного, і так далі.
13 Ka ram thung kaawm e Isarelnaw, vaihmanaw hoi Levihnaw hah Jerusalem lah cei hane ka ngai e tami pueng nang koe cei hanelah kâ ka poe.
А ось ви́даний від мене нака́з, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого наро́ду, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,
14 Na sin e Cathut e kâlawk patetlah Judah ram hoi Jerusalem e kong teh rip hane lah,
через те, що ти по́сланий від царя та семи його дора́дників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,
15 Jerusalem kaawm e Isarel Cathut dawk lungthoungnae lahoi siangpahrang hoi lawkcengkungnaw ni poe e tangka hoi suinaw ceikhai hanelah siangpahrang hoi lawkcengkung 7 touh a patoun e doeh.
і щоб відпра́вити срібло та золото, що цар та дорадники його поже́ртвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,
16 Babilon ramnaw dawk na hmu e naw pueng sui ngun ma lungthonae lahoi taminaw hoi vaihmanaw ni a poe e Jerusalem e Cathut im hanelah lunghawicalah poe e naw doeh.
і все срібло та золото, яке ти зна́йдеш у всій вавилонській окру́зі ра́зом із пожертвами народу та священиків, які же́ртвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.
17 Hahoi hote sui ngun hoi maitotan thoseh, tutan thoseh, tuca thoseh ca hane hoi nei kawi thueng nahanelah, tawngtang na ran awh han. Telah pawiteh Jerusalem vah kaawm e nangmae Cathut im dawk e khoungroe dawk na thueng awh han.
Тому́ ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлі́бні та їх жертви ливні, і принесе́ш їх на же́ртівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.
18 Sui ngun hai kacawie naw pueng teh na Cathut a hnâbo e patetlah nang hoi na hmaunawnghanaw hoi ahawi na ti awh e patetlah na kâdei awh han.
А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробі́ть за вподо́банням вашого Бога.
19 Na Cathut im thawtawknae dawk hnopai poe e naw pueng teh Jerusalem e Cathut im dawk na tâ awh han.
А по́суд, що даний тобі на слу́ження дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.
20 Na Cathut e im saknae dawk panki e alouke awm pawiteh siangpahrang e hnopai na hno awh han.
А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде да́на з дому царськи́х скарбів.
21 Kai siangpahrang Artaxerxes ni tui namran lae hnopai kakhoumkungnaw teh, vaihma Ezra, kalvan Cathut e kâlawk kathutkung ni a hei e naw pueng hah,
А від мене — я цар Артаксеркс — ви́даний нака́з для всіх скарбникі́в, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Зако́ну Бога Небесного, нехай буде докладно зро́блене:
22 ngun talen 100, cakang hmuen 100, misurtui um 100, satuium 100, palawi naw poe awh loe telah kâ ka poe.
срібла — аж до сотні тала́нтів, і пшениці аж до сотні ко́рів, і вина аж до сотні ба́тів, і оливи аж до сотні батів, а соли — без за́пису.
23 Kalvan Cathut ni kâ poe naw pueng, hot patetlah kalvan Cathut e im hanelah sak naseh, lungkhueknae teh siangpahrang hoi a canaw e lathueng bangkongmaw khuet ao han vaw.
Усе, що з нака́зу Небесного Бога, нехай буде горливо зро́блене для дому Небесного Бога, бо на́що був би гнів на царство царя та на синів його?
24 Vaihmanaw hoi Levih miphunnaw, la kasaknaw hoi longkha karingkungnaw hoi Nethinimnaw, hete Cathut e im dawk thaw katawknaw heh tamuk thoseh, hnopai phu thoseh, laikawk phu thoseh na cawi sak awh mahoeh telah na thaisak awh.
І вас завідомля́ємо, що всі священики та Левити, співаки́, придве́рні, храмові́ підда́нці та працівники того Божого дому вільні, — дани́ни, пода́тку, чи ми́та не належить накладати на них!
25 Nang Ezra, na tawn e Cathut ni lungangnae na poe e patetlah tui namran lah kaawmnaw lawkceng pouh hane kahrawikungnaw hoi lawkcengkungnaw hoi Cathut e kâlawk kapanueknaw hah thaw poe awh, ka panuek hoeh e naw hah pâtu awh.
А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризнача́й су́ддів та викона́вців Зако́ну, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає зако́ни твого Бога, а хто не знає, тих навчите́.
26 Na Cathut e kâlawk hoi siangpahrang e kâlawk ka ngai hoeh e tami teh a due totouh thoseh, ram thung hoi pâlei totouh thoseh, hnopai la pouh e totouh thoseh, thongim paung e totouh thoseh, lawkcengnae ao han, telah a ti.
А кожен, хто не буде виконувати Зако́на твого Бога та зако́на царсько́го докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигна́ння, чи то на кару маєткову, чи то на ув'я́знення“.
27 Jerusalem e BAWIPA im ahawi nahanelah siangpahrang heh, hettelah e lungthin ka tawn sakkung hoi, lawkcengkungnaw hmalah hoi siangpahrang kalen min kamthang katang naw e hmalah kai lathueng lungmanae kamnueksakkung mintoenaw e Jehovah Cathut teh, pholen lah awmseh.
Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у царе́ве серце, щоб оздо́бити дім Господній, що в Єрусалимі,
28 Hottelah kaie Cathut BAWIPA bawilennae kecu dawk, kai teh ka thao teh, kai hoi cungtalah kâbang hane Isarel kacuenaw hah ka kamkhuengsak.
а на мене нахили́в милість перед царем та його дора́дниками, та всіма́ хоробрими царе́вими зве́рхниками! А я зміцни́вся, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідни́х людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.
