Phungdeikung 7
1 Minhawinae teh hmuitui satui hlak ahawi. Duenae hnin hai khenae hnin hlak bet ahawi.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 Ro im cei e heh pawi koe cei e hlak ahawi. Bangkongtetpawiteh, tami pueng ni ro im vah lam a pâpout awh. Kahring lahun e naw ni hai a lungthin thungvah a pâkuem awh han.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 Panui e hlakvah lungmathoe e bet ahawi. Bangkongtetpawiteh, lungmathoenae ni lungthin bet ahawi sak.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 Lungkaangnaw e lungthin teh ro im vah ao. Tamipathunaw e lungthin teh pawi im vah ao.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 Tamipathunaw e la sak lawk thai hlakvah, lungkaangnaw e tounnae lawk tarawi e bet ahawi.
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 Bangkongtetpawiteh, tamipathunaw e panuinae teh hlaam rahim vah pâkhing ka kang e lawk hoi a kâvan. Hot naw hai ahrawnghrang doeh.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 Atangcalah, rektapnae ni a lungkaangnaw a pathu sak. Tadawngnae ni lungthin a rawk sak.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 Apoutnae teh kamtawngnae hlak ahawi, a lungkasaw e tami teh a lungkalen e tami hlakvah ahawi.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Lungkhuek han totouh na lungduem sak hanh. Lungkhueknae teh kapathunaw e lungthung vah hmuen ouk a la.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Bangkongmaw yampa e atueng teh atu e atueng hlak ahawi telah na pacei awh hanh. Hottelah na pacei pawiteh lungangnae lahoi pacei e na hoeh.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Lungangnae teh râw patetlah ahawi. Kanî ka hmawt e naw koe hnokahawi a sak.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 Bangkongtetpawiteh, lungangnae ni na rawngkhan, tangka ni hai na rawngkhan thai. Thoumthainae teh banghloimaw aphu ao. Thoumthainae ka coe e tami teh hringnae hai a coe.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Cathut ni hno a sak e hah pouk haw, a longkawi sak e teh apinimaw a palan thai han.
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 Yawhawinae na coe nah lunghawi awh. Rucatnae na kâhmo nah kâpouk awh. Tami ni ka tho hane kawi a panue nahanlah Cathut ni hawinae hoi roedengnae kâletta lah a poe.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 Ayawmlah ka onae atueng nah hno pueng ka hmu thai toe. Tami kalan ni a lannae dawk a sung e tie hoi, tami kahawihoeh ni ahawihoehnae, dawk a hringsaw e hai thoseh ka hmu.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Hloi lan hanh, hloi lungang hanh. Bangkongmaw nama e hawinae hah raphoe hanelah na ngai.
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Hloi mathout hanh, hloi pathu hanh. Bangkongmaw atueng a pha hoehnahlan due hane na ngai.
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 Hete lawk heh pâkuem hanelah ahawi. Thada hanh, Cathut ka taket e tami teh hno pueng dawk hoi a hlout han.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 Khopui thung kaawm e ukkung hra touh hlak, tami lungkaang buet touh e lungangnae a tha aohnawn.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Yon nuen laipalah hnokahawi ka sak e tami a nuen kahawi e talai van buet touh hai awm hoeh.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 Ayâ ni a dei e pueng hah pâkuem hanh. Hottelah na tetpawiteh, na san e thoebo lawk na thai han.
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 Nama roeroe ni atuhoitu, ayânaw thoe na bo e hah na lung hoi na panue.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 Hetnaw pueng heh, kai ni lungangnae hoi ka noumcai toe. Ka lungang han toe ka ti navah, lungangnae hoi hoe ka kâhla.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 Kahlat ni teh kadung poung e hno hah apinimaw a tawng vaiteh a hmu thai han.
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 Lungangnae hoi akongnaw hah ka tawng teh panue hanelah thoseh, povangtanae hoi pathunae panue nahanelah thoseh, ka lung ni a kâyawm toe.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 Tangkhek hoi tamlawk lah kaawm e napui e lungthin teh duenae hlak bet akhahnawn tie ka panue. Cathut a lung ka youk lah kaawm e ni duengdoeh hote napui kut dawk hoi a hlout han. Yon ouk ka sak e teh a kâman han.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 Phungdeikung ti e teh kai ni ka tawng teh ka hmu hoeh rae hah hmu hanelah buet touh hnukkhu buet touh a pâphue.
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 Tongpa thong touh thung dawk buet touh ka hmu toe. Napui thong touh thung buet touh boehai ka hmawt hoeh.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 Kai ni ka hmu e buet touh teh, Cathut ni tami hah tamikalan lah a sak ei teh, taminaw ni moikapap e pouknae hah a tawng awh.
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
