Guncei 20
1 Ruengrueng tinae a roum hnukkhu, Pawl ni a hnukkâbangnaw a kaw teh kut a man hnukkhu kadamcalah awm awh titeh Masidonia ram lah a ceitakhai.
А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.
2 Haw e ram thung kaawm e a hnukkâbangnaw thapoe lawk a dei hnukkhu Grik ram a pha.
Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,
3 Haw e ram thung thapa yung thum touh ao hnukkhu, Siria ram lah long hoi cei han a kâcai nah Judahnaw ni arulahoi padim han ati awh torei teh, Masidonia ram koe lahoi bout ban hane a kâcai.
і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
4 Pawl hoi cungtalah Berea tami Pirrhas capa Sopater hoi Thesalon tami Aristarkas Sekandus, Derbi tami Gaius hoi Asia tami Timote, Taisikas hoi Trophimus tinaw teh ahni koevah cungtalah a cei awh.
Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.
5 Hmalah a cei teh Troas kho hoi a ring awh.
Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.
6 Tonphuenhoehe vaiyei pawi abaw hnukkhu Filippi kho hoi long hoi a tâco teh hnin panga touh a ro hnukkhu Troas kho a pha awh, Hawvah yat touh ao awh.
А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.
7 A yat e apasuek hnin vah vaiyei raen hanelah ahnukkâbangnaw a tho awh teh, cungtalah a kamkhueng awh. A tangtho teh Pawl a cei hanelah coungkacoe lah ao toung dawkvah karumsaning totouh a pâpho.
А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.
8 Kaimouh ka kamkhuengnae imvan hmaiim moikapap a paang awh.
А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.
9 A min Utikhas tie thoundoun teh hlalangaw teng a tahung. Muet a i teh Pawl ni kamthang lawk a dei lahun nah imvan hoi talai pou a bo teh a ro lah a rakhun awh.
Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.
10 Pawl ni a kum teh ahnie a tak dawkvah a tabei teh calumcalum tet awh hanh haw, bangkongtetpawiteh a hringnae kâha pout hoeh rah ati teh,
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“
11 imvan a luen, vaiyei a ca awh teh khodai totouh a pâpho pouh hnukkhu hoi a ceitakhai.
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.
12 Hote bout kahring e thoundoun ca hah a hrawi awh teh, a lungmawng awh.
А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
13 Long koe hmaloe ka cei awh teh, Assos kho koehoi Pawl kâcui sak hanelah ka cei awh. Bangkongtetpawiteh, Pawl teh mon lam lahoi cei hanelah a kâcai teh hottelah lawk a thui dawk doeh.
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
14 Assos kho dawk kaimouh hoi kâhmo awh toteh long dawk a kâcui van teh Mitilen kho lah ka cei awh.
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.
15 Haw hoi ka tâco awh teh a tangtho vah Khios tuilum ka pha awh. A tangtho patuen vah Samos ka pha awh teh a tangtho hnin vah Miletus ka pha awh.
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.
16 Hettelah karang karang cei ngainae teh Asia ram dawk atueng baw sak laipalah Efisa kho ceitakhai hanlah kâcai awh dawk doeh. Bangkongtetpawiteh, coung thai pawiteh pentikos hnin hoehnahlan Jerusalem vah pha hanelah ka ngai awh dawkvah hettelah karang karang cei ngainae doeh.
Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
17 Miletus kho a pha hoi Pawl ni Efisa kho lah tami a patoun teh kacuenaw hah a kaw.
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
18 Ahnimouh a pha toteh Pawl ni, Asia ram ka pha hnin hoi, nangmae hmalah bangtelamaw ka hring tie na panue awh.
І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,
19 Kai teh kârahnoumnae, mitphi bonae, hoi Judahnaw ni rucat na poenae thungup hoiyah Bawipa e a thaw hah ka tawk.
і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,
20 Kai ni nangmouh hanelah hawinae kaawm hane naw hah hnuk kâhnawn laipalah, nangmouh koe ka pâpho teh, taminaw hmalah nakunghai, im touh hnukkhu im touh nakunghai na cangkhai awh teh,
як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.
21 Cathut hmalah pankângainae hoi maimae Bawipa Jisuh Khrih yuemnae kongnaw hah, Judahnaw hoi Griknaw hah ka cangkhai.
І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
22 Atuteh muitha lamhrawinae lahoi Jerusalem ka cei han, kho thung bangpatet runae maw kâhmo han ka panuek hoeh.
І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,
23 Hat nakunghai runae hoi rektapnae ni sut na ring e hah Kathoung Muitha teh kho tangkuem kai kapanuekkhaikung lah o.
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.
24 Hatei, ka yawng hane kawi hah a pout totouh ka yawng teh, Cathut lungmanae kamthang kahawi kampangkhai hanelah, Bawipa Jisuh koehoi ka coe e thaw tawknae hah lunghawi laihoi ka cum thai nahanelah awm pawiteh ka hringnae patenghai ka pasai hoeh.
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
25 Atuteh Cathut uknaeram kong ka dei nah nangmanaw ni ka mei bout na hmawt a mahoeh toe tie ka panue.
І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.
26 Hatdawkvah tami pueng e thi hoi kai kamthoung toe tie sahnin vah nangmouh koe ka pâpho.
Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,
27 Lung kâounnae awm laipalah Cathut e pouknae pueng teh nangmouh koe he ka dei toe.
бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
28 Nangmouh teh namahoima nakunghai, tuhunaw pueng nakunghai, kâhruetcuet laihoi khenyawn awh. Bawipa amae a thi hoi a ran e kawhmoun hah nangmouh ni khetyawt sak hanelah, Kathoung Muitha ni nangmouh teh tukhoumkung lah na rawi awh toe.
Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
29 Bangkongtetpawiteh, ka yinhnuk nah, ka huencawn e Asuinaw ni tunaw pahrennae tawn laipalah nangmouh thung a kâen han tie ka panue.
Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.
30 Nangmouh thung e a hnukkâbangnaw hai, ama koe lah sawn hanelah, ceipayonnae ka pâpho e tami a tho awh han.
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.
31 Hatdawkvah tuehmue awh. Kai ni kum thum touh thung karum khodai tami pueng mitphi hoi na cangkhai e pahnim awh hanh.
Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.
32 Hmaunawnghanaw, atu kai ni nangmouh Cathut koe na hnawng awh. Nangmouh na roung awh nahan, tami kathoungnaw hoi nangmanaw râw poe hanelah ka tet thai e Cathut e a lungmanae dawk nangmouh na hnawng awh.
А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
33 Kai ni api e sui ngun hnopainaw hai ka nôe hoeh.
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.
34 Hete ka kut hoi kama hoi rei kaawmnaw e pankinae pueng ka tawk tie hah na panue awh toe.
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
35 Hottelah panki laihoi ka tawk teh, a thakayounnaw hah kabawp kawi lah ao tie hoi, poenae teh dâwnae hlak yawhawinae ao telah Bawipa Jisuh ama ni a dei e lawk hah na pâkuem awh hanelah ao telah a dei.
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
36 Pawl ni a dei hnukkhu khok a cuengkhuem teh ahnimouh hoi cungtalah a ratoum awh.
Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.
37 Abuemlahoi a khuika awh teh Pawl teh a tapam awh teh a paco awh.
І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.
38 Ka mei bout na hmawt a mahoeh toe tie Pawl ni a dei e a thai awh dawkvah lungmathoe laihoi Pawl hah long koe totouh a thak awh.
А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.
