Guncei 17
1 Hahoi teh Pawl hoi Silas teh Amphipolis kho hoi Apollonia kho a tapuet roi teh Thesalon kho a pha roi. Hote kho dawkvah Judahnaw e sinakok ao.
Як вони перейшли Амфіпо́ль й Аполло́нію, то прийшли до Солу́ня, де була синагога юдейська.
2 Pawl ni ahmoun e patetlah ahnimanaw kamkhuengnae koe a cei teh Sabbath hnin hnin thum touh thung Cakathoung hah a kâdeikhai awh.
І Павло, за звича́єм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботи з Писа́ння,
3 Khrih teh reithainae a khang vaiteh duenae koehoi bout a thaw han tie kamcengcalah a pâpho teh, nangmouh koe ka pâpho e hete Jisuh raw doeh Khrih toe atipouh.
виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскре́снути з мертвих, і що Христос Той — Ісус, про Якого „я вам проповідую“.
4 Ahnimouh thung dawk a tangawn ni yuemnae dawk a pha teh, Pawl hoi Silas tinaw hnuk a kâbang awh. Cathut ka bawk e Griknaw moikapap hoiyah napui kam kamsawng e naw ni hai a yuem awh.
І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, — безліч побожних із ге́лленів та немало з шляхе́тних жінок.
5 Hatnavah Judahnaw ni a ut awh dawkvah tami kaponaw a kaw awh teh a pâkhueng awh. Khopui thung ruengruengti khai awh, Jason im hah khik a kalup awh teh, Pawl hoi Silas hah taminaw hmalah tâcokhai hanelah a tawng awh.
А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.
6 Hatei ahnimouh roi teh a hmu awh hoeh dawkvah Jason hoi a hmaunawnghanaw hah, ukkungnaw koe a hrawi awh teh, kho tangkuem talaivan heh ka pakhuppathan e naw hi haiyah a pha awh toe.
А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!
7 Jason ni ahnimouh ama im a luen sak. Ahnimanaw teh Sizar bawi hloilah alouke siangpahrang tie Jisuh ao ati awh teh, Sizar bawi hah a taran awh telah a hramki awh.
А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.
8 Hote lawk ka thai e khobuem hoi ukkungnaw a lungpuen awh.
І вони зворохо́били наро́д та начальників міста, що слухали це.
9 Jason hoi alouke hmaunawnghanaw koe e rawngkhannae tangka a la teh ahnimouh teh bout a tha awh.
Але, узявши поруку з Ясо́на та з інших, вони їх відпустили.
10 Pawl hoi Silas teh karum vah Berea kho a patoun awh. Hote kho dawk a pha roi toteh, Judahnaw e Sinakok vah a cei roi.
А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Ве́рії. І, прибувши, вони пішли в синагогу юдейську.
11 Berea kho e taminaw teh, Thesalon kho e kaawm e naw hlak a talue awh. Pawl tinaw ni a dei e hah lungthocalah hoi a dâw awh teh, laithoe maw atang maw tie hah a panue thai awh nahanelah, Cakathoung hnintangkuem a touk awh.
Ці були шляхетні́ші за солу́нян, — і слова́ прийняли з повним за́палом, і Писа́ння досліджували день-у-день, чи та́к воно є.
12 Ahnimanaw thung dawk tami moikapap ni a yuem awh. Bari kaawm e Grik napuinaw hoi tongpanaw ni hai a yuem awh.
Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних ге́лленсьих жінок та немало із му́жів.
13 Hateiteh Thesalon kho kaawm e Judah taminaw ni Pawl teh Berea kho hai Cathut lawk a dei tie hah a thai awh toteh, taminaw a tacuek awh teh, ruengrueng ati sak awh.
Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Ве́рії, прибули́ вони, і там баламутили та бунтували наро́д.
14 Hatdawkvah hmaunawnghanaw ni Pawl hah karanglah tuipui totouh a thak awh. Silas hoi Timote teh hote khothung ao roi.
Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позоста́лися там.
15 Pawl ka thak e naw ni Athen kho totouh a thak awh. Silas hoi Timote hah a coung thai nathung karanglah kai koe tho roi loe tie kâ a poe e a sin awh teh a ban awh.
А ті, що Павла́ відпроваджували, провели́ його аж до Ате́н, а прийнявши нака́за про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули́.
16 Pawl ni Athen khovah ahnimouh a ring lahun nah hote kho teh meikaphawknaw seng lah ao e hah a hmu dawkvah, a lungthung khang thai hoeh.
Як Павло ж їх чекав у в Ате́нах, у ньо́му кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
17 Hatdawkvah ahni teh sinakok dawk Judahnaw hoi Cathut ka bawk e taminaw hoi a kâdei awh teh, anhla yonae koehai a kâdeikhai.
Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зі стрі́чними.
18 Epikurian hnukkâbangnaw hoi Satoiknaw nihai, Pawl hoi a kâdei awh. A tangawn ni hete tami ni bangmouh a deingai aw ati awh. A tangawn ni teh ramlouknaw e cathut kong vai a dei aw ati awh. Hettelah tinae teh Pawl teh Jisuh hoi boutthawnae kong a pâpho dawk doeh.
А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.
19 Hattoteh Pawl hah Aripakas yungim a kaw awh teh, hete cangkhainae a katha e heh kaimouh hai panue kawi maw ati awh.
І, взявши його, повели в ареопа́г та й казали: „Чи можемо знати, що́ то є ця наука нова́, яку проповідуєш ти?
20 Bangkongtetpawiteh, ka thai awh boihoeh e, ka panue awh boihoeh e na dei e hah, kaimanaw hai panue hane ka ngai atipouh awh.
Бо чудне́ щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що́ то значити має?“
21 Athen khocanaw hoi imyinnaw teh kamthang lawk thai ngainae a hloilah alouklah hoi a tueng baw sak awh hoeh.
А всі ате́няни та захожі чужи́нці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове́ говорити чи слухати.
22 Hatdawkvah Pawl ni yungim lungui a kangdue teh, Athen nangmouh heh phunglam koe lah na thahmei poung awh tie ka hmu.
Тоді Павло став посе́редині ареопа́гу й промовив: „Му́жі ате́нські! Із усьо́го я бачу, що ви дуже побожні.
23 Na bawk awh e naw ka khet navah, panue hoeh e Cathut hanelah titeh ca na thut awh e thuengnae khoungroe buet touh ka hmu. Nangmouh ni na panue awh hoeh e Cathut lawk kai ni ka dei han.
Бо, проходячи та оглядаючи свя́тощі ваші, я знайшов також же́ртівника, що на ньому написано: „Незнаному Богові“. Ось Того, Кого навмання́ ви шануєте, Того я проповідую вам.
24 Talaivan hoi talai dawk kaawm e a cawngca kasakkung Cathut teh, kalvan hoi talai ukkung Bawi lah ao teh, tami e kut hoi sak e bawkimnaw thung awmhoeh.
Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в хра́мах, рукою збудова́них,
25 Hathloilah, Cathut teh tami hringnae hoi kâhanaw pueng hoi hno cawngca pueng kapoekung lah ao dawkvah, ka panki e boiboe lah tami ni khetyawtnae panki hoeh.
і Він не вимагає служі́ння рук лю́дських, ніби в чо́мусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
26 Cathut ni tami buet touh dawk hoi miphun abuemlah a sak teh, talai van pueng ao sak teh, a tue hoi ao awh nahane hmuen pueng hai lengkaleng a hmoun pouh.
І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,
27 Hettelah a tingainae teh, taminaw ni Cathut hah a tawng awh teh, a hmu hai khoum a hmu awh nahane doeh. Atangcalah maimouh buet touh rip hoi Cathut teh kahlat e nahoeh.
щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не зна́йдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
28 Bangkongtetpawiteh, la ka phuengkungnaw ni, atangcalah maimouh teh amae catoun doeh telah a phueng awh e patetlah maimouh teh Bawipa lahoi hring awh, kâroe awh, o awh.
Бо ми в Нім живемо́, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: „Навіть рід ми Його!“
29 Maimanaw teh Cathut e canu capa lah o awh dawkvah, Cathut hah tami e thoumnae hno lahoi sui hoi sak e, talung hoi sak e meikaphawknaw hoi a kâvan telah pouk hanelah awmhoeh.
Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.
30 Cathut ni taminaw ni panue thai hoeh e a tue hah banglahai pouk hoeh eiteh, atuteh ram tangkuem kaawm e tami pueng hah pankângai hanelah kâ a poe toe.
Не зважаючи ж Бог на часи невідо́мости, ось тепер усім лю́дям наказує, щоб скрізь ка́ялися,
31 Bangkongtetpawiteh, Cathut ni amamouh ni a khoe e Bawipa lahoi yah, talaivan heh lawkceng nahane hnin sut a hmoun toe. Hote Bawipa hah duenae koehoi a thaw sak teh, tami pueng koe mitnoutnae kamcengcalah a poe toe.
бо Він ви́значив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав до́каза всім, із мертвих Його воскресивши“.
32 Duenae koehoi boutthawnae kong hah a thai awh toteh, tami tangawn ni a dudam awh. A tangawn ni hmalah bout thai eisei ati awh.
Як почули ж вони про воскре́сення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: „Про це бу́демо слухати тебе іншим ра́зом“.
33 Hattoteh Pawl teh ahnimouh koehoi a tâco.
Так вийшов Павло з-поміж них.
34 Hatei tami tangawn ni Pawl koe a kambawng awh teh a yuem awh. Ahnimanaw thung dawk Aripakas yung e tami buet touh lah kaawm e Dionisia hoi alouke napui Damaris tinaw hloilah napuinaw hai a bawk awh.
А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагі́т, і жінка, Дама́ра ім'я́м, та інші із ними.
