Guncei 16
1 Hathnukkhu hoi Pawl teh Derbi kho hoi Lustra kho a pha. Listra kho dawk Timote telah a min poe e a hnukkâbang buet touh ao. Ahnie a manu teh ka yuem e Judah tami napui buet touh doeh, a na pa teh Grik tami doeh.
І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.
2 Ahni teh Listra lahoi, Ikonium kho dawk kaawm e hmaunawnghanaw thung bari kamcu e lah ao.
Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.
3 Pawl ni Timote hrawi hanelah a ngai. Ahnie a na pa Jentel tami tie hote hmuen koe kaawm e Judah tami pueng ni a panue awh dawk vuensom a a pouh awh.
Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.
4 Ahnimouh teh khopuinaw koe yuengyoe a cei awh navah, Jerusalem kho dawk kaawm e gunceinaw hoi pastornaw lawk a poe e naw hah kayuemnaw tarawi hanelah a poe awh.
Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.
5 Hottelah kawhmounnaw teh yuemnae dawk kacaklah ao teh, hnin touh hnukkhu hnin touh a pung awh.
А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.
6 Frigia ram, Galati ram lah a cei awh hnukkhu Asia ram dawk lawkkatang hah dei hoeh hanelah Kathoung Muitha ni a ngang dawkvah,
А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.
7 Misia ram lah a pha awh teh, Bitunia ram lah cei han ati awh navah, Muitha ni kâ a poe hoeh dawkvah,
Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
8 Misia ram a tengpam a cei awh teh, Troas kho a pha awh.
Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди.
9 Tangmin vah Pawl koe vision a kamnue. Masidonia tami buet touh ni a kangdue teh, Masidonia ram lah raka nateh, kaimouh na kabawm haw telah a kâhei.
І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“
10 Hote vision a hmu nah, Masidonia ram dawk kamthang kahawi dei sak hanelah Bawipa ni kaimouh na kaw awh toe telah hnâ ka bo awh teh, hote ram koe lah cei hanelah tang ka kâcai awh.
Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.
11 Hatdawkvah, Troas kho hoi long hoi ka cei awh teh Samotaret tuilum koe lah kuekluek ka cei awh teh, a tangtho vah Neapolis khovah ka pha awh.
Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,
12 Hote kho dawk hoi bout ka tâco awh teh Masidonia ram thung kaawm e Filippi khopui ka pha awh teh dongdeng hnin ka saw lah ka o awh.
звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.
13 Sabbath hnin vah kaimouh kho alawilah ka tâco awh teh ratoumnae hmuen ao han mue telah ka pouk awh teh tuipui rai lah ka cei awh. Hote hmuen koe ka tahung awh teh napuinaw hanlah ka dei pouh awh.
Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.
14 Hatnavah hnipaling kâyawt e Tiatira kho e Lidia telah a kaw awh e napui, Cathut ka bawk e buet touh ao. Pawl ni a dei e phung lawk hah sairasuepcalah a thai nahan Cathut ni a lungthin tho a paawng pouh.
Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
15 Hote napui teh a imthungkhunaw hoi Baptisma a coe hnukkhu, kai hah Bawipa koe yuemkamcu e tami lah na pouk awh pawiteh, kai im kâen nateh awm awh ei telah a kâhei teh kaimanaw koe na dei pouh awh.
А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.
16 Hathnukkhu hoi kaimouh teh ratoumnae im koe ka cei awh navah hmalah han ka dei thai e, a thung kahrai kaawm e napui hoi ka kâhmo awh. Hote napui teh amae a bawipanaw hane ahawinae moi ka sak e lah ao.
І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм.
17 Hote napui ca teh Pawl hoi kaimae hnuklah a kâbang teh ahnimouh teh kalenpounge Cathut e kamthang lawk rungngangnae lawk ka dei e doeh telah a hram.
Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“
18 Hottelah, napuica ni a ngelawn dawkvah, Pawl ni a kamlang sin teh Jisuh Khrih min lahoi nang teh tâcawt telah kâ na poe. Hat nah tahma vah a thung hoi kahrai teh tang a tâco toe.
І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“І того ча́су той вийшов.
19 Ahnie bawinaw ni a bawireng thai nahanelah ngaihawinae awmhoeh toe tie a panue torei teh Pawl hoi Silas hah a man awh teh khobawinaw koe a thak awh.
А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х.
20 Khobawinaw koe a pha roi toteh hetnaw hah Judah taminaw law pawiteh maimae khopui rucat a poe awh.
Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
21 Rom tami lah kaawm e maimanaw ni yuem hoeh han e, tawk hoeh hane phunglawknaw a cangkhai awh telah ati awh.
і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.
22 Kamkhueng e taminaw ni ahnimouh koe lah tang a kampangkhai awh teh Pawl hoi Silas hah a taran awh. Khobawinaw ni ahnimae angki a rading pouh teh ruitaboung hoi hem sak hanelah kâ a poe.
І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти.
23 A hem awh teh, hmâtan a ca awh. Kahawicalah ring awh telah thongim kaukkung koe kâ a poe teh thongim thung a paung awh.
І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг.
24 Hottelah lawkthui e patetlah thongim kaukkung ni thongim thung a paen teh a khok hlong a buet pouh awh.
Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди.
25 Karumsaning Pawl hoi Silas teh Cathut koe ratoum laihoi Cathut a pholen roi. Thongim ka bawt e naw ni hai a thai pouh awh.
А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх.
26 Pouk laipalah Tâlî puenghoi a no dawkvah thongim a kâhuet. Takhangnaw koung a kamawng. Thongkabawtnaw pâkhinae sumrui pueng pak a ca pouh.
І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли.
27 Thongim kaukkung a kâhlaw teh thongim takhangnaw a kamawng e a hmu navah thongim kamungnaw koung a yawng awh mue toe telah a pouk dawkvah tahloi hoi amahoima kâthei hanelah a kâcai.
Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені.
28 Hatei Pawl niyah namahoima runae kâpoe hanh, kaimanaw hete hmuen koe be ka o awh telah kacaipounglah a dei pouh.
А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“
29 Hattoteh thongim a kaukkung ni hmaito hoi yawng laihoi a kâen teh Pawl hoi Silas e hmalah pâyaw laihoi a tabo.
Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
30 Hathnukkhu ahnimouh roi alawilah a tâcokhai teh ka bawipa, rungngang lah o thai nahanlah bangmaw ka sak han ti teh a pacei.
І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“
31 Ahnimouh roi ni Bawipa Jisuh Khrih hah yuem haw. Hottelah na yuem pawiteh nama hoi na imthungnaw rungngang lah na o awh han atipouh roi.
А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.
32 Hathnukkhu ama hoi a imthungkhu dawk kaawm e naw pueng koe Bawipa e lawk hah a dei pouh roi.
І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
33 Thongim kaukkung ni hatnae tangmin vah ahnimanaw hah a hrawi teh, a hmâtannaw tâsi a hluk pouh. Hathnukkhu ama hoi a imthungkhu naw abuemlah baptisma koung a coe awh.
І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.
34 Ahni ni Pawl hoi Silas hah ama im a kaw teh, rawca a pacapanei teh, imthung abuemlahoi Cathut a yuem awh dawkvah a konawm awh.
І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
35 Khodai toteh khobawinaw ni, ram karingkungnaw a patoun teh, ahnimanaw hah tha awh leih atipouh awh.
А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“
36 Hatnavah thongim kaukkung ni hote kamthang hah Pawl koe a dei pouh. Khobawinaw ni tami a patoun awh teh, nangmanaw hah tha hanelah lawk na thui awh. Hatdawkvah, atu tâcawt awh nateh lungmawngcalah cet awh lawih atipouh.
І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“
37 Hatei Pawl ni ram ka ring e naw koe Rom tami lah kaawm e kaimanaw hah akungkhei laipalah taminaw hmalah na hem awh teh, thongim thung na paung awh hnukkhu, atu kaimanaw hah arulahoi maw na tha awh han vaw. Hottelah ti kawi na maw. Amamouh kuekluek tho awh naseh, kaimouh na rasat awh naseh atipouh
А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“
38 Hattoteh ram karingkungnaw ni hote lawknaw hah khobawinaw koe a dei pouh awh. Ahnimouh roi teh Rom tami roi doeh tie a panue awh torei teh, a taki awh dawkvah,
Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони.
39 amamouh kuekluek a tho awh teh a kâhei awh. Hathnukkhu a tâco sak awh teh, hote kho thung hoi tâco hanelah a kâhei awh.
І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
40 Ahnimouh hai thongim thung hoi a tâco awh toteh, Lidia im a cei awh teh, hmaunawnghanaw hoi a kâhmo awh. Ahnimouh thapoelawknaw a dei pouh hnukkhu alouklah a cei awh.
І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.
