Guncei 10
1 Kaisarea kho dawk Itali ransahu tie ransa cum touh kaukkung Konilias teh ao.
Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
2 Ahni teh bawknae koe lah kâyawm poung e lah ao, a imthung ni Cathut ka bari e lah ao awh teh, Judah tami dawk e karoedengnaw a kabawp teh Cathut koe pou a ratoum,
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
3 Hnin touh teh tangmin lah suimilam kathum tapat navah vision kacaicalah a hmu. Hote vision a hmu e dawk, Cathut e kalvantami buet touh a kâen teh Konilias telah a pato.
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
4 Kalvantami hah lungpuen lahoi khei a khet teh bangne Bawipa telah ati. Kalvantami ni yah Cathut ni na ratoumnae hoi karoedengnaw na kabawp e poehnonaw teh pâkuem hane kawi lah Cathut hmalah a pha toe.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
5 Hatdawkvah atu Joppa khovah tami patoun nateh a min Piter tie Simon hah kaw sak loe.
Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
6 Ahni teh tuipui teng kaawm e phaivuen ka sak e Simon im a luen telah ati.
Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
7 Hottelah ka dei e kalvantami a cei hnukkhu Konilias ni,
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
8 a vaica kahni touh hoi Cathut lawk dawk kaawm e ransa buet touh a kaw teh Joppa kho lah a patoun.
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
9 Atangtho teh Joppa kho a pha tawmlei suimilam kahni kalekkalak nah Piter teh ratoum hanlah lemphu van a luen.
А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
10 A vonhlam teh ayânaw ni coungkacoe lah rawca a lawng lahun nah, Piter ni kamnuenae a hmu.
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
11 Kalvan kamawng teh hni hoi ka kâvan e a takin pali touh e talai dawk ama koe ka bawt e hah a hmu.
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
12 Hote tangoung thungvah tava phunkuep, kâroe e phunkuep, saring phunkuep ao. Hathnukkhu Piter thaw nateh, thet nateh cat haw tie lawk a thai navah,
У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
13 Piter ni coung thai hoeh Bawipa,
І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
14 kathounghoehe hno, kakhin e hnonaw kai ni vai touh hai ka cat boihoeh atipouh.
А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
15 Hathnukkhu apâhni lawk bout ka tho e teh Cathut ni a thoung tie hno hah thoung hoeh telah dei hanh atipouh.
І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
16 Hettelah avaithumnae a kamnue hnukkhu, Cathut ma ni hote hno teh kalvan lah bout a tawm.
І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
17 Piter ni a hmu e vision hah bang ngainae vaimoe titeh kângairu lahun nah, Konilias ni a patoun e naw ni Simon im pacei laihoi a tawng awh teh longkha koehoi,
Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
18 Piter telah kaw e Simon hah hete im dawk a luen maw telah a pacei awh.
і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
19 Piter ni vision kong a pouk lahun nah Muitha ni tami kathum touh ni nang na tawng awh. Thaw nateh kum haw ahnimouh teh,
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
20 kai ni ka patoun e doeh. Lung kâounnae awm laipalah kâbang lawih atipouh.
Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
21 Hatdawkvah Piter ni a kum teh na tawng awh e teh kai doeh. Bang panki lahoi maw na tho awh, atipouh.
І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
22 Ahnimouh ni hettelah atipouh, ransabawi Kornilias ni na patoun awh e doeh. Ahni teh Cathut ka taket e hoi tami kahawi lah ao teh Judah taminaw ni a baripoung e doeh. Ahni ni na lawk a thai panuek nahan Cathut e kalvantami buet touh ni nang hah coun loe atipouh.
А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
23 Piter ni taminaw teh imthungkhu kâen awh atipouh teh hote tangmin teh hawvah a roe awh. A tangtho a kârasoup awh teh ahnimouh koe a cei. Joppa kho e hmaunawngha a tangawn hai a cei van.
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
24 Tawkkahnin Kaisarea a pha awh teh hawvah Kornilias hoi avaica a huikonaw a coun e naw ni a ring awh.
І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
25 Piter a kâen tahma Konilias ni a dawn teh a hmalah a tabo.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26 Piter ni kangdout atipouh, kai hai tami van doeh atipouh.
Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
27 Piter ni Konilias pato laihoi imthungkhu a kâen nah, tami moikapap a kamkhueng e hah a hmu.
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 Ahnimouh koe, Judahnaw teh Jentelnaw hoi kamyawng phung nahoeh, ahnimouh koe kahlawng hai cei phung na hoeh tie nangmouh ni kacaicalah na panue awh. Hateiteh tami bang patet hai kakhin hoi kathoung hoeh lah ka pouk hoeh nahan Cathut ni na patue toe.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
29 Hatdawkvah na kaw awh navah banghai oun han awm laipalah ka tho. Hatdawkvah bangkongmaw na kaw awh, dei a haw telah atipouh.
Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
30 Konilias ni hettelah ati. Atu totouh rawca ka hai, suimilam kathum nah im vah ka ratoum. Atu hnin pali a pha toe. Hnipangaw a kâkhu teh kaie hmalah a kangdue.
А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
31 Kornilias na ratoum pawlawk kai ni ka thai toe. Nange poehnonaw haiyah Cathut hmalah pahnim hoeh hanelah ao.
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
32 Hatdawkvah Joppa kho kaawm Piter tie Simon hah kaw hanlah patoun leih. Tuipui teng phaivuen thaw ka tawk e Simon im doeh a luen. Ahni a tho torei teh nang koe a dei han doeh na ti pouh.
Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
33 Hatdawkvah kai ni nang koevah tami tang ka patoun. Tang na tho thai dawk ka lung hroung ahawi. Atu kaimanaw pueng ni nang koe Cathut ni a dei e thai thai hanelah na hmalah ka o awh telah Kornilias ni a dei pouh.
Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
34 Hatnavah Piter ni a kâko a paawng teh, lawkkatang lah Cathut teh tami minhmai khen hoeh ati.
А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
35 Alouklouk e taminaw hai Cathut taki laihoi thaw kathoungrouk lah ka tawk e tami teh minhmai kahawi a hmu tie kai ni ka panue.
але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
36 Tami pueng e Cathut ni Jisuh Khrih lahoi roumnae kamthang kahawi a dei e hah, Isarel miphunnaw koe poe e lawk nangmouh ni na panue awh.
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
37 Jawhan teh baptisma kong hah a dei hnukkhu Galilee ram hoi a kamtawng teh, Judah ram hmuen tangkuem dawk kaawm e hnonaw nangmouh ni na panue awh.
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
38 Cathut ni Kathoung Muitha e bahu hoi Nazareth tami Jisuh hah satui a awi. Ahni teh Cathut e kâ lahoi hnokahawi a sak teh kahraimathout ni a rektap e naw damnae a poe.
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
39 Kaimouh haiyah, Jerusalem kho hoi kamtawng teh, Judah ram thung a sak e hnonaw hah kapanuekkhaikung lah ka o awh. Hote tami teh, thingpalam dawk a pathout awh teh a thei awh.
І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
40 Apâthum hnin Cathut ni bout a thaw sak teh tak kamnuenae kâ a poe.
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
41 Tami pueng koe koung kamnuek pouh hoeh. Cathut ni a rawi tangcoung e kapanuekkhaikung kaimouh koe a kamnue, duenae koehoi bout a thaw hnukkhu, hote Bawipa hoi kaimouh teh rei ka canei awh.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
42 Hote Bawipa ni kahringnaw hoi kadoutnaw lawkcengkung lah, Cathut ni a rawi e lah ao tie tami pueng koe dei pouh hane hoi kampangkhai hanelah kaimouh koe kâ na poe awh.
І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
43 Hote Bawipa ka yuem e pueng a min lahoi lungmanae lahoi yonthanae a coe awh han telah profetnaw pueng teh hote Bawipa kapanuekkhaikung lah ka o awh telah Piter ni a dei.
Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
44 Hote lawk a dei lahun navah ka thai pueng koe Kathoung Muitha teh a pha.
Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
45 Jentel miphunnaw ni Kathoung Muitha e lungmanae a coe awh dawk, vuensom ka a e, Piter hoi a hnukkâbangnaw a kângairu awh.
А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
46 Bangkongtetpawiteh, ahnimouh ni alouklouk lae lawk lahoi Cathut a pholen awh.
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
47 Hathnukkhu Piter ni kaimouh patetlah Kathoung Muitha ka coe e hetnaw heh baptisma poe sak hoeh hanlah apipatet maw na ka ngang thai han ati hnukkhu
„Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
48 Jisuh Khrih e min lahoi baptisma coe sak hanlah kâ a poe. Hathnukkhu teh Piter hah ahnimanaw ni atueng ka saw hnawn lah okhai hane a kâhei awh.
І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
