2 Setouknae 32
1 Yuemkamcu lah hno a sak awh hnukkhu, Assiria siangpahrang Sennacherib hah a tho teh, Judah ram lah a kâen. Kalup e khopui la hanelah noe lahoi a kalup awh.
По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.
2 Sennacherib hah a tho teh, Jerusalem tuk han a noe e hah Hezekiah ni a thai toteh,
І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,
3 kho alawilah kaawm e tuinaw tapuet hanelah, kahrawikungnaw hoi athakaawme taminaw koe pouknae a hei teh ahni hah a kabawp awh.
то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.
4 Hot patetlah tami moikapap a kamkhueng awh teh, tuinaw pueng hoi kho dawk ka lawng e naw hah a paka awh. Bangkongmaw, Assiria siangpahrang a kâen vaiteh, tui moikapap a tawn han, telah a ti.
І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“
5 Hottelah hoi kalupnae katimnaw pueng tha a patho awh teh a sak awh. Imrasang hah alawilah kalupnae hoi a sak. Devit kho e Millo rapan a caksak awh teh, senehmaica hoi bahling moikapap lah a sak.
І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.
6 Tarantuknae koe kahrawikung kacuenaw a rawi awh. Khopui longkha koe a kamkhueng sak awh.
І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:
7 Thasai lahoi tarankahawilah awm awh haw. Assiria siangpahrang hoi ahni koe kaawmnaw takhek awh hanh. Na lungpout awh hanh. Bangkongtetpawiteh, maimouh koelah kampang e teh, ahnimouh koelah kampang e hlak a thasaihnawn.
„Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.
8 Ahnimouh koe kampang e teh takthai ransa lah ao. Na kabawm hane hoi na ka tuk khai hane maimouh koe lah ka kampang e teh Cathut doeh telah thapoenae lawk a dei. Taminaw ni Judah siangpahrang Hezekiah ni a dei e dawk a kâuep awh.
З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.
9 Hathnukkhu Assiria siangpahrang Sennacherib ni ama hoi a ransanaw teh, Lakhish vah ao awh. Judah siangpahrang Hezekiah hoi Jerusalem e Judah taminaw pueng koevah,
По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:
10 Assiria siangpahrang Sennacherib hettelah a dei, Jerusalem la hanelah bangkongmaw na yuem awh hoeh.
„Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?
11 Hezekiah ni, BAWIPA Cathut ni Assiria siangpahrang kut dawk hoi na rungngang han telah vonhlam tui kahran laihoi na due awh nahane dawk na pasawt awh nahoehmaw.
Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.
12 Hezekiah ni doeh Cathut e hmuenrasang hoi khoungroenaw a pahnawt teh, khoungroe buet touh e hmalah nangmouh ni na bawk awh han. Hote khoungroe van vah, hmuitui hah hmai na sawi awh han telah Judah khoca, Jerusalem khocanaw hah kâ poe hoeh namaw.
Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?
13 Kai hoi mintoenaw ni ram tangkuem ka sak awh e na panuek awh hoeh maw. Bangpatetlae miphun Cathut ni nakunghai, ka kut thung hoi a ram hah a rungngang thai yaw maw.
Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?
14 Bangpatete miphun cathut maw, ka mintoenaw ni a raphoe awh hoeh e, ka kut thung hoi ka hlout e hoi a rungngang thai e ouk kaawm. Na Cathut ni hai ka kut thung hoi na rungngang thai han namaw.
Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?
15 Hatdawkvah, Hezekiah ni na dum awh nahanh seh. Hot patetlah na tacuek awh nahanh seh. Ahni teh yuem awh hanh. Bangkongtetpawiteh, bangpatet lae miphun cathut hoi, bangpatet e uknaeram cathut nihai, ka kut thung hoi ka mintoenaw e kut thung hoi na ka rungngang thai hane awm boihoeh. Bangtelamaw, nangmae cathut ni bout na rungngang thai awh han rah, telah Jerusalem vah tami a patoun.
А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“
16 A taminaw ni hothlak hoe kacaihnawn lah BAWIPA Cathut hoi a san Hezekiah kong dawk kathout lahoi lawk a dei awh.
І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.
17 Isarel BAWIPA Cathut a lungkhuek sak hane hoi dudam lahoi ca a thut. Ram pueng miphun pueng cathutnaw ni ka kut thung hoi a taminaw a rungngang thai hoeh e patetlah Hezekiah Cathut nihai, ka kut dawk hoi a taminaw rungngang thai mahoeh telah a ti.
І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“
18 Khopui a la thai awh nahan, a pakhi awh teh a lungpuen sak awh nahan Jerusalem kalupnae koe kaawmnaw hah Hebru lawk lahoi kacaipounglah pou a hram sin awh.
І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.
19 Jerusalem Cathut teh, tami kut hoi sak e talai cathut patetlah a dudam awh.
І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.
20 Siangpahrang Hezekiah hoi Amoz capa profet Isaiah niteh, haw e hno dawk a ratoum teh kalvan kaawm e hah a kaw.
І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.
21 BAWIPA ni kalvantami a patoun teh, ama ni Assiria siangpahrang a roenae koe e tarankahawi ni teh athakaawme taminaw hoi kahrawikung kacuenaw hah a thei awh. Hottelahoi minhmai ka mathout lahoi a ram koelah a ban. A cathut im vah a cei lahun nah, a thung hoi e a canaw roeroe ni tahloi hoi a thei awh.
І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.
22 Hot patetlah BAWIPA ni Hezekiah hoi Jerusalem taminaw teh Assiria siangpahrang Sennacherib kut dawk hoi alouke tami kut dawk hoi a rungngang teh a tengpam e naw thung hoi a ring awh.
І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.
23 Tami moikapap ni Jerusalem vah BAWIPA hanlah hno a sin awh. Aphu kaawm poung e hnonaw hah Judah siangpahrang Hezekiah koevah a poe awh. Hatnae tueng hoi teh, miphun pueng e mithmu vah oup e lah ao.
І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!
24 Hatnae tueng dawk Hezekiah teh meimei kadout lah a pataw. BAWIPA koevah a ratoum, lawk a dei pouh teh mitnoutnae a poe.
Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.
25 Hatei teh Hezekiah ni ahni hanelah hawinae sak ngai hoeh. Bangkongtetpawiteh, a kâoup. Hatdawkvah, ama hoi Judah tami hoi Jerusalem lathueng lungkhueknae a pha.
Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.
26 Hezekiah ni a lungthin a kâoupnae hah pankângai lahoi amahoima Jerusalem taminaw hoi a kârahnoum awh. Hottelah Hezekiah a hring nathung vah, BAWIPA lungkhueknae hah a lathueng phat pouh boihoeh toe.
Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.
27 Hezekiah teh hnopai moikapap a tawn dawkvah a bari awh. Ngun, sui, talung aphu kaawm, hmuitui, bahling, kahawi e hnopai hrueknae im hai a sak.
І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,
28 Capainaw, misurtui, satui, pâtungnae im hai a sak. Hahoi saring phunkuep hoi tu hrueknae imnaw hah a sak.
і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.
29 Khoha a thawng teh, tuhu hoi maitohu moikapap a tawn. Bangkongtetpawiteh, Cathut ni a tawnta sak.
І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.
30 Hezekiah ni Gihon palang hah a pauem teh, Devit khopui kanîloumlah a lawng sak. Hottelah Hezekiah teh a sak nah tangkuem a lamcawn.
І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.
31 Babilon bawinaw ni laicei a patoun teh a ram e kângairu hno a sak e a paceinae dawkvah, a lungthin dawk kaawm e pueng a panue thai awh nahan Cathut ni a tanouk teh, hnamthun takhai.
Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.
32 Hezekiah tawksaknae pueng dawk hoi kaawm rae hawinae a sak e naw teh, khenhaw! Amoz capa profet Isaiah kamnuenae cauk, Judah Isarel siangpahrangnaw setouknae dawk a thut awh nahoehmaw.
А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
33 Hezekiah teh, a na mintoenaw koe a i teh, Devit capanaw e phuen dawk, kahawipoung e tangkom koe a pakawp awh. Judahnaw hoi Jerusalem taminaw ni Hezekiah a due toteh a sungren sak awh. A capa Manasseh ni a yueng lah a uk.
І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.
