Minbu 16
1 Nikhat chun Izhar chapa Korah, Ama chu Levi Phung akon Kohath insungmi ahin, ama chun Reuben phung’a kon mi aki tep khom in, hite ni chu Dathan le Abiram, amani chu Eliab chate ahin, chule Peleth chapa On jaonan,
І взяли Коре́й, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Дата́н, і Авіро́н, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Руви́мові,
2 Israel chilhah jouse phung lamkai jani le somnga jaonan Mose doumah in achon tauve.
та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдеся́т мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закли́кувані на збори, люди вельможні.
3 Amaho jouse thakhat tah in lungkhat in apang khom un Mosele Aaron heng nga hitin asei tauve. “Nangni hi nachat val lheh lhon tai. Israel mipi hin Pathen akhosah jing un, Pakaiyin keiho jong ei umpi jing nauve, nangnin ipi thahat leh boltheina, keiho sanga lenjo Pathen mite lah a hi neija ki gella na him”, tin asei uve.
І зібра́лися вони на Мойсея та на Ааро́на, та й сказали до них: „До́сить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Госпо́дь! І чому́ ви несе́теся понад зборами Господніми?“
4 Mose’n Amaho thusei ajah phat chun a kaiku jeng tan ahi.
І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
5 Hichun Mose’n Korahte nungjui ho lah achu hitin aseitai, jing teng Pakaiyin eihetsah diu ahi koi hohi ama chate hiham tichu het dohna um ding ahi.
І промовив він до Коре́я та до всієї громади його, говорячи: „Уранці Господь дасть знати, хто́ Його та хто́ святий, щоб набли́зити його до Себе; а кого вибере, того Він і набли́зить до Себе.
6 Vo Korah nangma na hin nanung juiten, jing teng maicham thaomei halna chu na hin kichoi diu ahi ati.
Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Коре́ю та вся громадо твоя́,
7 Chu teng Pathen masanga koi chu a thengjo ham ti chu evet diu ahitai. Veuvin Levi chate ho nang ho joh in na bol khel tauve ati.
і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, — той чоловік, що Господь його вибере, — він святий. До́сить вам, Левієві сини!“
8 Chu in Mose’n Korah henga asei in, Levite insung injong ngai un,
І сказав Мойсей до Корея: „Слухайте ж, Левієві сини, —
9 Pathen chun Israel mipite lah’a nalhen doh uva, ama jen ding leh a kintheng natoh tong ding’a na ngense uhi, thil neocha a ngaito na hiu ham ati.
чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб набли́зити вас до Се́бе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
10 Korah! Pathen in hi tobang kintheng tongdia na sopite’u Levite toh na ngense jing lai’uva, Themputna jong na holbe uva na ngaichat nahlai di’u ham? ati.
І Він набли́зив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й свяще́нства?
11 Nangho hin na doudal pentah uchu midang ahipon Pathen chu ahi bouve, Aaron chu koi na hisah uva ama chung chang’a nang lungphat mo na vetsah jing uham?
Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Ааро́н, — що́ він, що ви ремствуєте проти нього?“
12 Hichun Mose’n Dathan chule Abiram ahin Eliab chateni chu ajui din akou tai, Ahinlah amaho ada tauvin, Keiho ka hung doh nom pouve.
I послав Мойсей та Ааро́н закли́кати Дата́на й Авіро́на, синів Еліявових, та сказали вони: „Не ви́йдемо!
13 Ajeh chun Nangman Egypt gam sung khoiju le bongnoi lonna gam'a patna neihin pui doh uva, tun hikom nelgam a thidoh dinga neikou’u ahi phaset talou ding ham? Nangma in tuchan geija keiho chung a lengpa vaipoh bang nga hi nei poh jing ding’u ham?
Чи мало того, що ти вивів нас із кра́ю, який тече́ молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельмо́жею?
14 Ipi seibe ding um nalaija ham? Nang man Khoiju leh bongnoi lon na gam natina alah neipui hih laiyun, Keiho chenna ding gam la neipi pouvin, hon lei lhosoh ga konna ding gam lah aum pon, mingol bolla bol jing ding neigot nahlai uham, atiuve.
Ти не впровадив нас ані до кра́ю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля́ та виноградники. Чи ти ви́береш очі цим лю́дям? Не вийдемо!“
15 Hichun Mose chu a lunghang tan Pathen komma hitin asei tai. Leviten chang minsa maicham ima ahin choi teng, anasan datan, Amaho akon imachacha ka lah aum khapon, Amaho doumah ima cha jong ka bolkhah aum poi, ati.
А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: „Не обернися до їхнього прино́шення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!“
16 Chu in Mose’n Korah komma hitin aseijin Jing nikho teng nangma na hin, na nung jui jouse hilai muna na hung ki khop cheh diu, Pathen masang nga na din diu, Aaron jong hikomma hi hung ding ahi.
І сказав Мойсей до Коре́я: „Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Ааро́н узавтра.
17 Nangma nahin na nung jui mi jani-le-somnga ho jouse chun gimnamtui halnam na ding thaomei chu Pakai masang’a ahin kichoi cheh diu, Aaron thempu pa jong ama gimnamtui maicham halna ding ahin kichoiya hung ding ahi, ati.
І візьміть кожен свою кади́льницю, і покладіть на неї кадила та й принесе́те перед Господнє лице кожен кади́льницю свою, двісті й п'ятдеся́т кадильниць, і ти та Ааро́н, кожен кадильницю свою“.
18 Chu in amaho jousen maicham meihalna chu akilah cheh un, meikong chu ahal un Pathen maicham lutna phol lam a maicham phunga chun Mose le Aaron jong ading khom lhon’e.
І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
19 Hiche phat don laitah chun Korah in mipi tam tah ahin tildoh tan Mose le Aaron gotna pe ding in amaho jouse chu houbuh maicham leitol lutna laitah’a chun aki khom khom tauvin ahi. Hiche Pathen loupina chu mipi holah’a hatah in ahung kilang doh tan ahi.
І Коре́й зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
20 Chuin Pakaiyin Mose le Aaron henga thu aseijin ahi.
І промовив Господь до Мойсея та до Аароиа, говорячи:
21 Mipi ho lah’a kon in kinung khin doh lhon tan ajeh chu amaho hi abonchauva gang tah’a ka suh mang ding ahi tai.
„Відділіться від цієї громади, — Я винищу їх умить!“
22 Amavang Mose le Aaron chu tol lhamma amai anga hon tan, O Pakai ati lhon in atao lhon tai. Pakai, Pathen nangma hinna nei jouse sempa chu na hi. Mikhat chonsetna jeh mei meiya mi jouse na suhgam jeng ding hitam ati lhon e.
А вони попа́дали на обличчя свої та й сказали: „Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?“
23 Chu in Pakaiyin Mose henga thu aseiyin.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
24 Khuti ahi leh Mipi ho chu seipeh tan, Korah ahin, Dothan chuleh Abiram houbuh a konna kichon doh ding’in seipeh in ati.
„Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця ме́шкання Коре́я, Дата́на й Авіро́на!“
25 Chu in Mose chu a ding doh in Israel Upa ho jao na in, Dothan le Abiram ki ngah na mumna pon buh lamma chun alhai tauvin ahi.
І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним ста́рші Ізраїлеві.
26 Mose’n mipi ho komma chun gangtah in hiche migilou ho henga pat chun kikhin doh un chule nangman Amaho thilho jouse na tham khah lou ding, natham khat le achonset jeh uva gotna nachan thei diu ahi.
І він промовляв до громади, говорячи: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всьо́го, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!“
27 Hichun mipi jouse chu Dotham le Abiram chule Korah khoi lu pon in na kon in a kikhin doh tauvin ahi. Hi chun Dothan, Abiram le ajite ho ahiuvin achate ho jouse jaonan khoilu pon buh kisah na leitol la ahung un ahi.
І вони відступи́лися від місця ме́шкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Дата́н та Авіро́н вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки́ їх, і сини їх, та діти їхні.
28 Chuin Mose’n aseijin, Pakaiyin eihin sol lona pentah katoh kabol dingho hi keima chang’a kabol theilou ahi.
І сказав Мойсей: „Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла́ ці, що вони не з моєї ви́гадки.
29 Hiche miho hi thi ngaina a athi uva, kivui ngai bang’a aki vui poupou uleh, Keihi Pathen hinsol kahi lou himei hen.
Якщо вони повмирають, як умирає кожна люди́на, і їх спіткає доля кожної люди́ни, то не Господь послав мене!
30 Ahinlah Pathen, thilsoh thah khat abol ding, Leiset in akam akah’a amaho chu anei agou jouse’u toh avel lhum di’u, chuleh kotong sung’a chu khelut ding’u ahi. Chuteng chu leh hite ho hin Pathen asu lunghang tauve tihi na het doh thei diu ahitai ati. (Sheol h7585)
А коли Господь створить щось нове́, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зі́йдуть живі до шео́лу, то пізнаєте, що люди обра́зили Господа“. (Sheol h7585)
31 Mose’n hiche thucheng ho seichai man loulai jin, Leiset chu ahung poh keh in Amaho noilam a chun a joplha gam tauve.
І сталося, як скінчи́в він говорити всі ці слова́, то розступи́лася та земля, що під ними!
32 Korah mite jouse jong aloi agol ho chuleh anei agou abonchauvin hiche leivui chun akam akah in abonchauvin aval lhum soh heltai.
А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми́ їхні, і кожну люди́ну, що Кореєва, та ввесь їх має́ток.
33 Hichun amaho ahing lai pum in lhankhuh chu ajon tauvin anei agou hou jouse toh avuh khum tha tauve, chule amaho jouse chu Israel mipi te chilhah a kon in agamlha ahi tauve. (Sheol h7585)
І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шео́лу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору! (Sheol h7585)
34 Mipi avel’a umjouse chu amaho ka-le-mao awgin ajah phat un atija lheh jeng un; “Eiho jong Leiset hin eivel lhum diu ahi tai” atiuve.
А ввесь Ізра́їль, що був навко́ло них, повтікав на їхній крик, бо казали: „Щоб земля не поглинула й нас!“
35 Pathen akon in mei ahung kong in, Pasal jani le somnga chu ahal vam soh tai.
І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдеся́т чоловіка, що прино́сили кадило!
36 Chuin Pakaiyin Mose henga thu asei jin.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
37 Aaron thempupa chapa Eleazar seipeh tan, Amaho atheng ahi jeh uchun, kipat untin gimnamtui kihal na lhengkong ho chu mei-am lah’a kon in loidoh henlang, a mei-am ho jong chu thaijah ta’u hen,
„Скажи до Елеаза́ра, сина священика Ааро́на, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорі́лища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
38 Hiche ahing’a chonset bolhon amanchah kilhaina Lhengkong hochu chomkhom uvin lang, Maicham khuna ding asin in sem un, ajeh chu amahon Pathen lhaina dia akatdoh sa’u ahin atheng a kisim ahi. Chuleh Hiche thilsoh hi Israel chate adin melchihna hi jing hen.
кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бля́хи на покриття для жертівника, бо прино́сили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів“.
39 Hichun Eleazar thempu pan mi meiyin akahvamho sum-eng lhengkong hochu achom khom in, Maicham phun khutup na sinkha din akheng tai.
І взяв священик Елеаза́р мідяні́ кадильниці, що прино́сили їх ті, що спалені, і перекува́ли їх на покриття для жертівника,
40 Hiche hin Israel mite jouse a suhchih ding, koi hita jong leh nganse’a um Aaron insung mite hilou chun Pathen angsung’a gimnamtui hal dia lut loudiu ahi. A juilou chu Korah leh achilhah te banga um ding ahi tihi Pathen in Mose komma aseisa ahi tai.
пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближа́вся кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
41 Ahinlah ajing nikho’n Israel mite chun Mose le Aaron chu a oimo pan kit tauvin, “Nang nin Pathen mite nathat lhon’e” atiuve.
А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: „Ви повбивали Господній наро́д!“
42 Hiti chun mipite ho chun Mose le Aaron doudalna a, houbuh sung ano khum kigot laitah un Pathen loupina chu ahung kilang doh in, Meibol in ahin tom tai.
І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, — аж ось покрила її хмара, і показа́лася слава Господня!
43 Mose le Aaron chu ahung lhei lhontan houbuh masang’a ading lhon tan, ahi.
І ввійшли Мойсей та Аарон до пе́реду ски́нії запові́ту.
44 Chuin Pakaiyin Mose henga hiti hin aseijin ahi.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
45 Hi tobang mihem ho lah a kon in kikhin doh lhon tan keiman amaho abonchauva ka suh gam ding ahi tai. Mose le Aaron chu tol’ah abohkhup lhon tai.
„Вийдіть з-посеред цієї громади, а я ви́нищу їх умить!“І вони попа́дали на обличчя свої.
46 Chu in Mose’n Aaron komma asei jin nangman gangtah in maicham meikhat chu la inlang, houbuh maicham sem inlang Amaho din Pathen toh ki houcham loijin, ajeh chu gamna hise akipan tai.
І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від же́ртівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася пора́зка“.
47 Aron in Mose seibang chun abol lin mipi te lah ah chu alhei lut in, gimnamtui ahal in mipi ho adin kilhaina abol in, alangsa gamna hise chu sutang ding agoi.
І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до сере́дини зборів, аж ось — розпочалася пора́зка наро́ду! І він поклав кадила, і очистив наро́д.
48 Aaron chun mihem athi leh ahingho kikah ah palai jin ading in hichun pul chu atang tai.
І став він поміж уме́рлими та поміж живими, — і затрималась та пора́зка.
49 Ahinlah pasal sangsom-le-sangli leh jasagi chu a thigam hel man tan hichu Korah chungchang jeh’a thiho kisim thalou ahi.
І було́ померлих поразкою чотирна́дцять тисяч і сімсо́т, окрім померлих у справі Корея.
50 Thina hise chu atan phat in, Aaron jong houbuh lutna kom a Mose heng lam chu ahin jon tan ahi.
І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а пора́зка припинилася.
