Job 30
1 Ahinlah tun vang apateu kelngoi chinga pang kauicha ho toh lhaikhom dinga jong lhing joulou mihem, kasanga dong jo golhang khangdong ho nuisat bep in kaum doh tai.
А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
2 Amaho khu keija dinga tamtah'a pha ahiuvin, hiche ho chu von sesa lungset um ahiuve.
Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
3 Amaho chu akel thoh jeh uva gong ahiuvin, chuleh nel phai gam mihem chen louna leh gaso talou leiset muthim gam'a chu jam ah ahiuve.
Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
4 Hiti chun amahon hamboh lah a konin gamlah a na eng ho chu akilo uvin chuleh muntheh phung jung ho chu akilah un anejiuve.
рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
5 Amaho chu mihem kiloikhom na a konna kidel mangah ahiuvin, chuleh gucha ahijeh uvin mihem ten amaho chu asamse jiuvin ahi.
Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
6 Hiti chun gom kokhuh thuhtah tah lah a timul thou pumin leiko lah leh songpi ho lah a chun ching uve.
так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
7 Amaho chu hamboh lah a sa loupitah a aum bangun a ao chehchuh jiuvin thahpi ho noija chun alhaikhom jiuve.
ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
8 Amaho chu kiloikhomna a kon kipaidoh mingol minbeiho ahiuve.
сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
9 Chuleh tun amahon pao ngeilou louvin isah loutah in einuisat jiuvin eiphin phin jiuve.
А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
10 Amahon iman eisep pouvin chuleh kamaija chil set khumpeh ding tailouvin kakomah ahung pouve.
Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
11 Ijeh inem itile Pathen in kathal khao eisattan peh in aman eisuhnem ahin, hijeh a chu thuneina umnaho jouse chu apaimang u ahi.
бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
12 Hiche akideldoh ho chun kamaichang tah a eidoudal un, kilhon changnam pet dingin eisol un chuleh kalampi ah thang eikampeh uve.
По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
13 Amahon kalamlhah jouse eikha peh un chule keiman eikithopi ding koimacha kaneilou ahet jeh uvin eisuhmang nathei diuvin abolthei jouseu abol'un ahi.
Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
14 Amaho muntinna konin kakomah ahungun keima kalhah suh pet in amaho kachungah akichom uve.
немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
15 Tun vang kicha tah in kahingin eikijabol najouse huilah a akithe mangin kanei leh kagou jouse meilhang kitol mang bangin amangthah soh tai.
Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
16 Chuleh tua hi kahinkho along mang ahitan, kanikho ho jong genthei hesoh nan eihen den tai.
А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17 Jan teng kagu kachang ho natnan alodim jin hichun tang louhel in eichip eichip ji'e.
Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
18 Khuthat tah in Pathen in ka sangkhol eilah peh in ka sangkhol ngong ah eimanchah kheh in ahi.
З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
19 Aman bonlhoh lah a eisep lut in keima hi leivui leh vutvam sanga jong panna beijo kahi.
Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
20 Nahenga hung tao kahi O Pathen, ahinlah nangin nei donbut pon, namasang a ding kahin, ahin nangin vet ding'in jong neigo poi.
Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
21 Keija dinga lungsetna beihel nahung hitai. Nathahat na chu kei engbol nan namange.
Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
22 Nangin chimpei lah a neisep lut in chuleh huipi kinong in nei sumange.
На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
23 Chuleh nangin mihing jouse lhunna kathina ding munna chu neisol ahi ti kahei.
Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
24 Tahbeh mongin genthei hahsatna a kithopi ngaicha ahung tao tengule koima cha hiche genthei thoh ho lang ngan kihei pouvinte.
Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25 Hahsatna toh ho dinga kapji kahi lou ham? Vaicha genthei tedinga nasatah a ka genthei pi ji hilou ham?
Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 Hijeh chun thilpha kave jin ahinlah hiche sang chun thilphalou joh chu ahung jin ahi.
Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
27 Kalungthim agentheijin chuleh cholngahna kanei theipoi. Kagentheina nikho te hin eisu genthei lheh e.
Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
28 Nisavah umlouna muthim lah a kavah len mipi kigol toh chet lah a kadingin kithopi ngaichan kakap e.
ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
29 Hiche ho khellin keima gam-ui sopipa simbupi toh kikoppan eiki ngaiton ahi.
Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 Kavun ho aduplha soh tan chule kagu kachang ho jouse khosih in kati apeh henhun e.
моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 Ka selangdah gin in jong lungkham la ahin sa in katheile gin jong kana ogin in aginge.
І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
