Acts 15
1 Chuin Paul le Barnabas Syria gam'a Antioch muna aum jing lai lhon in, Judea gam'a kon in mi phabep ahung un “Mose dan dung juiya chep natan lou uleh huhhing'a naum thei lou dingu ahi,” tin seijui ho chu thu ahung hil'un ahi.
[Тим часом] прийшли з Юдеї деякі [люди] та навчали братів: «Якщо не будете обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете спастися».
2 Chuin Paul le Barnabas chun amaho thuhil chu dih asah lhon lou jeh chun nasatah in akinel tauvin ahi. Ahin achaina chan na akihoulhah thei tah loujeh un Houbung chun Paul le Barnabas chu amun houbung mi themkhat toh Jerusalema hiche thudoh chung changa solchah ho le upa ho toh kihou khom ding in ahin sol tauvin ahi.
Це призвело до чималого конфлікту та суперечки між Павлом та Варнавою й тими, хто прийшов. Тоді вирішили, щоб Павло та Варнава й деякі інші з них пішли разом в Єрусалим із цією справою до апостолів та старійшин.
3 Chuin Houbung in Jerusalem a dinga ahin sol houchu Phoenicia le Samaria gamsunga akinga pauvin, seijui ho ahin ho pauvin chidang namdang ho lunghei thu chu aseiyun ahile ama ho hapan akipah un ahi.
Тоді вони, послані церквою, пішли через Фінікію та Самарію, розповідаючи про навернення язичників. Це викликало велику радість серед усіх братів.
4 Chuin Jerusalem alhun un Barnabas le Paul chu solchah ho le upa ho jaonan houbung mipi chun ana lemun, chuin amanin Pathen natoh ho abonchan asei lhon tan ahi.
Прибувши в Єрусалим, вони були прийняті церквою, апостолами та старійшинами й розповіли, як багато Бог зробив через них.
5 Ahin Pharisee ho lah a kona seijui ho themkhat ading doh un “Chidang namdang atahsan hon Mose dan dung juiya chep atanu ngai ahi,” atiuvin ahi.
Але деякі віруючі з угрупування фарисеїв казали, що [язичників] потрібно обрізати та наказати їм, щоб дотримувалися Закону Мойсея.
6 Chuin solchah ho le upa ho chu hiche thua boina ho seilham ding in akikhomun ahi.
Апостоли та старійшини зібралися для розгляду цього питання.
7 Akikhop khom nauva chun, phat sottah akihoulim jouvun Peter ading doh in hitin aseiyin ahi, “Sopite ho, phat masa a kona Pathen in nang ho lah a kona keima hi chidang namdang ten kipana thupha ajah thei nadingu le atahsan na dinguva eilhen ahi chu nahe sohkeiyuve,
Після тривалого обговорення Петро піднявся та звернувся до них: «Брати, ви знаєте, що від перших днів Бог обрав мене з-поміж вас, щоби з моїх уст язичники почули слово Доброї Звістки та увірували.
8 Pathen in mihem lungthim ahen, eiho eipeh bang uva chidang namdang te jong Lhagao Theng apeh hin Pathen san ahi nau ahettoh sah ahi.
І Бог, Який знає серця, засвідчив їм, давши Духа Святого, як і нам.
9 Eiho le amaho kikah a kikhenna asem pon ahi. Ajeh chu aman tahsan na-a alungthimu asuh theng ahitai.
Він не зробив жодної різниці між нами й ними, очистивши вірою їхні серця.
10 Chuti ahi jeh chun, ipi dinga chidang namdang seijui ho chu eiho le ipu ipa teuvin jong anapoh joulou pohgih chu ipohsah uva Pathen ichou dingu ham?
То чому ж ви випробовуєте Бога, накладаючи на шиї учнів ярмо, якого ні ми, ні наші батьки не могли нести?
11 Eiho ibonchauva ichan diuva lomlou Pakai Yeshua mingailut vanga huhhing'a um ihiu chu iheuve,” ati.
Адже ми віримо, що отримуємо спасіння через благодать Господа Ісуса так само, як і вони».
12 Chuin Barnabas le Paul in amani jal'a Pathen in chidang namdang te lah a melchih naleh thil kidang abol thu asei lhon chu mipi chun thipbeh in angaiyun,
Тоді все зібрання стихло й почало слухати Варнаву й Павла, що розповідали про чудеса та знамення, які Бог зробив через них серед язичників.
13 Asei jou lhon in, Jacob ading doh in hiti hin aseiyin ahi, “Sopite ho, kathusei hi ngaitemuvin,
Коли вони закінчили, Яків сказав: «Брати, послухайте мене!
14 Chidang namdang te lah a kona Pathen in ama dinga mi akilah tillai thu chu Peter in aseiya kon in ija tauve,
Симон розповів нам, як спочатку Бог прийшов обрати з-поміж язичників народ для Свого імені.
15 Chule hiche chidang namdang te lunghei thudol hi themgao hon ana phondoh masah sau ahitai, ajeh chu hiti hin akisun in ahi.”
І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:
16 “Chujou tengle kakile kit a, David in lhusa kasem phat a, asesa kasah phat kit'a chule kasem phat kit ding ahi.
„Після цього Я повернуся та відбудую занепалий дім Давида. Я відбудую його руїни та відновлю його,
17 Chutengle mijouse, chidang namdang te jaona a keima dinga kakou jousen Pakai ahin hol ding ahi tin,
щоб решта людей шукали Господа, навіть і всі язичники, над якими закликано Моє ім’я. Так каже Господь, Який робить усе це
[і Якому] відомо все споконвіку“. (aiōn g165)
19 Chuti ahijeh chun keima thutan chu hiche hi ahi, chidang namdang te Pathen lama lungheina neiho dinga pohgih igot peh lou dingu ahi.
Тому, я вважаю, ми не повинні створювати труднощів для язичників, які навертаються до Бога.
20 Chusang chun, milim doi anga kikatdoh sa anneh, jon thanhoina, hetphah lou saneh, le thisan neh a konin kikang seuvin, tin jih thou hite.
Натомість ми повинні написати їм і застерегти від оскверненого ідолами, від статевої розпусти, від задушених тварин та крові.
21 Ajeh chu hiche Mose danthu ho hi khopi jouse le cholngah nikho seh a khang tamtah dinga Judah te kikhopna in'a kisei jing ahi.” ati.
Бо [Закон] Мойсея з давніх-давен проповідується в кожному місті й читається в синагогах щосуботи».
22 Chuin solchahho le upa hon Jerusalem houbunga konin mi phabep alheng doh un, amaho chu Paul le Barnabas toh Syria gam'a Antioch houbunga akihoulhah nau thu hettoh sah dingin asoluvin ahi. Akilheng doh teni chu houbung lamkai Judas (Barsabbas tiajong kihe) le Silas ahi.
Тоді апостоли та старійшини разом зі всією церквою вирішили обрати з-поміж себе кількох людей та надіслати їх до Антіохії разом із Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, званого Варсавою, та Силу, які були проводирями серед братів.
23 Chuin hiche lekha thot hitia kisun hi apohsah un ahi: “Hiche lekha thot hi solchahho le upa ho chule Jerusalema um sopihoa kon ahi. Hiche hi Syria gam'a Antioch le Cilicia a um chidang namdang te henga dinga kisun ahi.” Chibai!
Через них передали такого листа: «Брати апостоли та старійшини до братів з язичників, які знаходяться в Антіохії, Сирії та Килікії. Вітаємо вас!
24 “Hichea kona mi phabep in athuhil uva nahung suhboi uva, nahung suh lunghangu chu kaheuve, ahin amaho chu keihon kahin sol u ahipoi!
Оскільки ми почули, що деякі [люди], які вийшли від нас, без нашого дозволу потурбували вас своїми словами й засмутили ваші душі, кажучи, що вам потрібно обрізатись та дотримуватися Закону,
25 Hijeh chun kilungkhat tah a kakinopto nau toh lhonin keiho khel in ingailut tah-u Barnabas le Paul hi nangho henga kahin sol uvin ahi.
ми одностайно вирішили обрати деяких чоловіків та надіслати їх до вас разом з улюбленими нашими Варнавою й Павлом,
26 Amani hi Pakai Yeshua Christa mina ahinna chan ngam ahi lhonin ahi.
людьми, які віддали своє життя заради імені Господа нашого Ісуса Христа.
27 Chule nahin thudoh chung changuva kakihou lhah nau hettoh sah dinga Judas le Silas hi kahin sol u ahi.”
Ми надсилаємо до вас Юду та Силу, щоб вони словами сповістили вам те, що ми написали.
28 “Ajeh chu nangho chunga hicheng thil themkhat tailou pohgih poh sahlou ding hi Lhagao Theng leh keiho dinga phajo ahi;
Бо угодно Святому Духові й нам не накладати на вас більше ніякого тягаря, окрім цього необхідного:
29 Hicheng thil themkhat ho chu: milim doi anga kikatdoh sa anneh, jon thanhoina, het phahlou saneh, le thisan neh a konin kikang seuvin, hiche hi najuiuva ahileh alhingsel ahitai.”
утримуйтеся від їжі, яка приносилась ідолам, від крові, від задушених тварин та від статевої розпусти. Дотримуючись цього, ви зробите добре. Будьте здорові!»
30 Chuin thupoho chu Antioch alhunun seijui ho abonun akou khomun hiche lekha thot chu ape tauvin ahi.
Отже, посланці прийшли в Антіохію та, скликавши все зібрання, передали листа.
31 Chuin hiche tilkhouna lekha thot chu asimun ahile houbung ho chunga kipana adimset tan ahi.
Прочитавши його, брати зраділи цьому підбадьорюванню.
32 Chuin Judas le Silas chu ani lhonna themgao ahi toh lhonin seijui ho tilkhouna le atahsanu suhhat na thutampi asei lhon in ahi.
Юда та Сила, які самі були пророками, багатьма словами підбадьорювали та зміцнювали братів.
33 Chuin phat chomkhat aum jou lhonin seijui hon amani chu lungmong sel'in Jerusalem houbunga ale sol kit tauvin ahi.
Вони провели там деякий час, і брати відпустили їх із миром до тих, хто їх надіслав.
34 Ahin Silas in chukoma umden ding ageljotai.
Однак Сила вирішив залишитися, а Юда повернувся до Єрусалима.
35 Paul le Barnabas vang chu Antioch a aum den lhonin, hilaiya chun midang ho toh Pathen thu ahil'un alhang samun ahi.
Павло та Варнава залишились в Антіохії, де вони з багатьма іншими [братами] навчали та проповідували Добру Звістку Слова Господнього.
36 Phat chomkhat jouvin Paul in Barnabas jah-a aseiyin, “Kile kit hitin Pathen thu ilhangsapna khopi jouse chu gavil kit hitin seijui ho iti um hinauvem gave hite,” atin ahi.
Через декілька днів Павло сказав Варнаві: «Повернімося та відвідаймо братів із кожного міста, де ми проповідували Слово Господнє, побачимо, що вони роблять».
37 Barnabas jong anomin chule John Mark jong puiding anomin ahi.
Варнава хотів взяти з собою Івана, якого звали Марком.
38 Ahin John Mark in Pamphylia muna ana haisan lhona, natoh na a anajao jom tah lou jeh chun ama puikit ding chu Paul akikam khonteh in ahi.
А Павло вважав, що не варто брати з собою того, хто залишив їх у Памфілії і не пішов із ними на служіння.
39 Chuphat chun akikhenlo lhonin, Barnabas in John Mark akipuiyin Cyprus lama ding in konga akitol tan ahi.
Незгода між ними була досить гострою, так що вони розділилися: Варнава взяв із собою Марка та відплив до Кіпру;
40 Paul chun Silas akilhen in, chule tahsan chaten Pakai ngailutna kivoppi dingin asoldoh tauvin ahi.
Павло ж обрав Силу й вирушив у дорогу, переданий братами благодаті Господа.
41 Chuin Syria le Cilicia gamsungah avah len houbung ho atilkhou le tan ahi.
Він пройшов через Сирію та Килікію, зміцнюючи церкви.
