Luke 16
1 Jesus in a nungzui te tung ah, Mihau khat om a, neisa keam tu khat nei hi; tua pa in na neisa teng bo thongsak siat hi, ci in a topa tung ah ki mawsiat hi.
Потім сказав учням: ―В одного багатого чоловіка був управитель, якого звинуватили в марнотратстві.
2 Taciang a topa in sam a ama tung ah, na thu ka zak te bangbang ziam? ka van na kep teng sazian hong pia tan; banghangziam cile ka neisa keam hi nawn ngawl tu ni hi, ci hi.
Він покликав його та сказав: «Що це я чую про тебе? Дай мені звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше управляти».
3 Tasiaciang in neisa keam pa in, ka topa in ka nasep pan hong tawlngasak tu a hi ciang in, bang vawt tu khi ziam? lo le ka tho thei bua a; khutdaw ngen tu le ka maizum hi.
Управитель подумав: «Що мені робити? Мій господар звільняє мене. Копати – не маю сил, просити – соромно.
4 Neisa keam dinmun pan hong tawlngaksak ciang in, amate inn ah hong san thei natu in ka vawt tu ka he hi, ci hi.
Але я знаю, що робити, щоб, коли мене звільнять з управління, знайшлися люди, які приймуть мене до своїх домівок».
5 Tua ahikom a topa kung ah leiba nei te theampo sam a, a masabel pa kung ah, ka topa tung bangza ba ni ziam? ci hi.
Почав він кликати кожного з боржників свого господаря. Першого він запитав: «Скільки ти винен моєму господареві?»
6 Tua pa in, sathau pheal zakhat, ci hi. Taciang neisa keam pa in, na sazian la tan a, a manlang in to in, taciang pheal sawm nga ci at in, ci hi.
Той відповів: «Сто мір оливкової олії». І сказав йому: «Візьми швидко свою розписку та запиши п’ятдесят».
7 A dang khat kung ah, nang e, bangza ba ni ziam? ci hi. Ama in, zungtang hui ip zakhat, ci hi. Taciang neisa keam pa in, na sazian la tan a, ip sawm liat ci at in, ci hi.
Потім другому сказав: «А ти скільки винен?» Той відповів: «Сто мір пшениці». Він сказав йому: «Візьми свою розписку та пиши вісімдесят».
8 Hi a thuman ngawl neisa keampa in thimtheltak in a vawt nate a topa in pok hi: banghangziam cile, leitung mihing te sia amate hun sung, khuavak tate sang in lupil zaw uh hi. (aiōn g165)
Господар похвалив нечесного управителя за його кмітливість, бо сини цього світу мудріші у справах зі своїм родом, ніж сини світла. (aiōn g165)
9 Keima in kong ci hi, note hileitung pan na pusua uh ciang in tawntung omna biakbuk sung ah hong sang tu na nei thei natu uh in, leitung sum le pai taw ngualtam vawt vun. (aiōnios g166)
Я кажу вам: здобувайте собі приятелів за допомогою неправедного багатства, щоб коли воно мине, вас прийняли у вічні оселі. (aiōnios g166)
10 A tawmno ah a thuman peuma a tampi ah zong thuman hi: A tawmno ah a thuman ngawl peuma a tampi tung ah zong thuman ngawl hi.
Хто вірний у малому, той вірний і у великому, а невірний у малому, і у великому невірний.
11 Tua ahikom a kip ngawl neisa tung ah thuman ngawl na hi uh le, a kua in hauna tatak hong ap ngam tu ziam?
Отже, якщо ви не були вірні в неправедних багатствах, хто вам довірить справжнє?
12 Ngual dang neisa tung nangawn ah thuman ngawl na hi uh le, noma nei tu in a kua in hong pia ngam tu ziam?
Якщо в чужому не були вірні, хто вам дасть ваше?
13 Mihing khat in to ni na seam thei ngawl tu hi: banghangziam cile khat ensan tu a, a dang khat it tu hi; khat beal tu a, a dang khat ngaingon tu hi. Note in Pathian le nei le lam naseam hi khawm thei ngawl tu nu hi, ci hi.
Жоден слуга не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству.
14 A duhop Pharisee te in hi thu te theampo a zak uh ciang in, Jesus selno in nui uh hi.
Почули про це фарисеї, які любили гроші, та глузували з Нього.
15 Tasiaciang in Jesus in amate tung ah hibang in ci hi, Note in mihing te mai ah noma le noma ki thutangsak nu hi; ahihang Pathian in na thinsung uh hong he hi: banghangziam cile mihing te sung ah a sang mama in a ki ngaisun te, Pathian mai ah lipkhap huai mama hi.
Але [Ісус] відповів їм: ―Ви вдаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне в очах Бога.
16 John hong thet dong thukham le kamsang thu te om hi: tua hun pan kipan Pathian kumpingam thu pualak uh a, mi theampo phul in tum uh hi.
Закон та Пророки були до Івана. Відтоді проповідується Добра Звістка Царства Божого, і кожен із зусиллям входить у нього.
17 Thukham sung ah a nobel a bawk no khat sang in, van le lei a bo tu ol zaw lai hi.
Але скоріше небо та земля зникнуть, ніж одна риска Закону пропаде.
18 A kuamapo a zi khul a, zi dang a nei sia, palngul mawna vawt a hihi: taciang a pasal in a khul numei a tenpui sia zong palngul mawna vawt ma a hihi.
Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, перелюбствує; і всякий, хто одружується з розлученою жінкою, чинить перелюб.
19 Mi hau khat om a, puan sannum le puan neamno a pha mama sil in, nisim nuamsa in nungta hi:
Був собі багатий чоловік, який одягався в дорогу та вишукану одежу. Щодня він розкішно бенкетував.
20 Taciang a pumpi tung theampo meima taw a dim, Lazarus a kici khutdaw ngen khat om a, mi hau pa kongbiang ah ngual in koi hi.
Біля його воріт лежав убогий, на ім’я Лазар, що весь був у виразках
21 Mihaupa sabuai pan a tak anneng te ne nuam in om a, ui hongpai in a meima te liasak hi.
і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого. Собаки, підходячи, лизали його рани.
22 Khutdaw ngen pa thi a, vantung mite in Abraham kang sung ah paipui hi: taciang, mihaupa zong thi a, phum hi;
Надійшов час, убогий помер, і ангели віднесли його на лоно Авраама. Помер же і багач, і поховали його.
23 Taciang a ngim thuak na hell sung pan a tungsang a et ciang in, a khuala mama na ah Abraham mu hi, taciang a kangsung ah Lazarus om hi. (Hadēs g86)
А в пеклі, будучи в муках, він підняв свої очі та побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні. (Hadēs g86)
24 Mihaupa au in, ka pa Abraham awng, hong hesuak kapo in, hi meikuang sung ah ngim na thuak kahikom Lazarus in a khutzung dawn tuisung ah papsuk in, ka lei hong votsak natu in sawl in, ci hi.
І, закричавши, сказав: «Отче Аврааме! Змилуйся наді мною та пішли Лазаря, нехай умочить кінець свого пальця у воду та прохолодить мій язик, бо я сильно страждаю в цьому полум’ї».
25 Ahihang Abraham in, ka tapa awng, na nuntaksung a pha theampo sang zo ni hi, tabangma in Lazarus sia a pha ngawl teng sang hi: ahizong tu in ama sia henepna nga zo a, nang na hile ngimna na thuak hi, ci phawk in.
Авраам відповів: «Сину! Згадай, що ти за життя свого одержав свої блага, як і Лазар – своє лихо. Тепер же він тішиться, а ти страждаєш.
26 Hiteng theampo bek domngawl, kote le nangma ki laklaw ah luamthukpi om hi: tua ahikom hi mun pan in na kung ah ki pai thei ngawl a, nangma kung pan zong ko kung ki pai thei ngawl hi, ci hi.
І крім того, між нами та вами встановлена велика прірва, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не могли, і щоб звідти до нас не переходили».
27 Tasiaciang in mihaupa in, tua a hi ciang, ka pa Abraham awng, Lazarus sia ka pa inn ah paisak tu in hong ngen khi hi:
Той відповів: «Тоді благаю тебе, отче, пошли Лазаря в дім мого батька,
28 Banghangziam cile, suapui nga nei lai khi hi; hi ngimna sung ah hong thet ngawl natu uh in Lazarus in amate tung ah tettipang tahen, ci hi.
бо в мене п’ятеро братів, нехай він засвідчить їм, щоб вони не прийшли в це місце страждання».
29 Abraham in, amate in Moses le kamsang te nei hi; tuate thu ngai tahen, ci hi.
Авраам відповів: «Вони мають Мойсея та Пророків, нехай їх слухають».
30 Taciang in mihaupa in, hi ngawl hi, ka pa Abraham awng: mithi te sung pan in khat amate kung ah pai a hile, amate ki sikkik tu uh hi, ci hi.
Але той відповів: «Ні, отче Аврааме, якщо хтось із мертвих піде до них, то вони покаються!»
31 Abraham in ama kung ah, Moses le kamsang te thu a ngai nuam bua a hile, khatpo thina pan a thokik hial zong in ngai nuam tuan ngawl tu uh hi, ci hi.
Тоді Авраам сказав йому: «Якщо Мойсея і Пророків не слухають, то навіть якщо хтось із мертвих воскресне, це їх не переконає».
