Matthai 21
1 Jerusalem pha tawm unawh Olive tlang awhkaw Bethphage khaw ami pha awh, Jesu ing a hubat thlang pakhih ce haina tyi hy,
А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
2 Cekkqawi a venawh, “Nani haiawh ak awm khawk khuina cet nih nawhtaw meqang ca ingkaw a nu ami king ce hu kawm nik ti. A qui ce hlam nih nawh ka venna sawi law nih.
глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведіть менї.
3 U ingawm anik kaanaak qawi awhtaw, Bawipa ing ngoe hy, thak law tlaih bit kaw, tina nih,” tinak qawi hy.
І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
4 Vawhkaw ik-oeihkhqi boeih taw tawngha ing anak kqawn hyt ce a soepnaak a hamna ni:
Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
5 “Zion canu ce kqawn pe, 'Na sangpahrang kawdaw ing meqang awh, meqang noca awh ngawi kawmsaw law kaw,” a tice.
Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
6 A hubat qawi ce cet nih nawh Jesu ing awi a peek qawi amyihna sai hy nih.
Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
7 Cekkqawi ing meqang a nu ingkaw ak noca ce hawlaw hy nih, meqang ak khan awh hi phaih pe nih nawh, ak khan awh Jesu ce ngawih sak uhy.
і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
8 Thlang kqeng khawzah ing hikhqi ce lam awh phaih pe uhy, thlang vang ing thingbupkhqi ce chawm unawh lam awh phaih pe uhy.
Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
9 Haina ak cetkhqi ingkaw hu nakaw ak law thlang kqeng ing, “David capa venawh Hosanna! Bawipang ming ing ak law taw a zoseen seh!” “Sawsang soeih awh Honsanna!” tinawh khy uhy.
Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна синуyyy Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
10 Jerusalem khawk khui na Jesu a lut awh, khawk bau ce tyn nawh, “Ve ak thlang ve u nu ti?” ti uhy.
А як увійшов Він у Єрусалим здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
11 Thlang kqeng ing, “Ve ak thlang taw Kalili qam Nazareth khaw awhkaw tawngha Jesu ni,” tina uhy.
Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
12 Jesu ing bawkim khuina lut nawh bawkim khuiawh ik-oeih ak zawi ingkaw ak thlai thlangkhqi ce hqek hy. Tangka ak hlengkhqi a caboeikhqi awm khup phlet pek khqi hy.
І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
13 A mingmih a venawh, “Ka im ve cykcahnaak im ni, ti kawm uh,” tinawh a qee hyt awm hlai hy, nangmih ingtaw quk-aikhqi awmnaak hyn na sai u hyk ti,” tinak khqi hy.
і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
14 Mikhypkhqi ingkaw khawkhemkhqi ce a venawh bawkim na law unawh, anih ing cekkhqi ce qoei sak khqi hy.
І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15 Cehlai khawsoeih boeikhqi ingkaw anaa awi cawngpyikungkhqi ing kawpoek kyi ik-oeih a saikhqi ingkaw naasenkhqi ing bawkim a keng awh, “David capa venawh Hosanna,” tinawh amik khy ce ami huh awh amik kaw am law hy.
Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16 ”Naasenkhqi ing amik kqawn ce nak za nu?” tinawh Jesu ce doet uhy. Jesu ing, “Oeih, 'Naasenkhqi ingkaw naasenkhqi am kha awhkawng zoeksangnaak ce ta hawh hyk ti,' a tice am nami noet khawi nawh nu?” tinak khqi hy.
і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17 A mingmih ce a cehtaak coengawh, Bethany khaw na cet nawh, cawh ce ip hy.
І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18 A khawngawi mymcang hqit awh khawk bau na ang hlat tlaih awh ak phoen cawi hy.
Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19 Lam a keng awhkaw thai thing ce hu nawh, a hang ceh awh ahah doeng kaa taw ikaw awm am hu hy. Thai thing na ce, “Koeh qah qoe voel,” tina hy. Cawh thai thing ce khawng pahoei hy. (aiōn g165)
І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нічого не знайшов на ній, тільки саме листе, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця. (aiōn g165)
20 A hubatkhqi ing ami huh awh amik kawpoek kyi hy, “Ikawmyihna thai thing ak khawng paqap hy voei?” ti uhy.
І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
21 Jesu ing a mingmih a venawh, “Awitak ka nik kqawn peek khqi, ypvoetnaak a taak kaana cangnaak nami taak awhtaw, thai thing awhkaw sai na ak awm doeng ve am sai thai kawm uk tik saw, vawhkaw tlang a venawh awm, 'Cet nawh tuicunli na thoeih lah,' nami tinaak awhtaw thoeih kaw.
Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнилпсь, ви б не тільки се смоківниці зробили, а коли б і сій горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
22 Namik cangnaak awhtaw cykcahnaak ing nami thoeh ce hu kawm uk ti, “tinak khqi hy.
і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
23 Jesu ing bawkim khuina lut nawh thlang a cawngpyi huili awh, khawsoeih boeikhqi ingkaw a hqamcakhqi a venawh law unawh doet uhy, “Hanakaw saithainaak ing vawhkaw ik-oeihkhqi ve na sai? Vawhkaw saithainaakkhqi ve u ing ani peek?,” tina uhy.
А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю вдасть?
24 Jesu ing, “Awi pynoet ni doet khqi cang vang. Nami nim hlat awhtaw, hanakaw saithainaak ing vemyih ik-oeihkhqi ka sai tice nik kqawn pek khqi kawng.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
25 Johan a Baptisma ce hana kaw nu ce? Hana kawng a law, khawk khan nakaw nu am awhtaw thlang a ven awhkawng nu?” tinak khqi hy. Cawh a mimah ingkaw a mimah ce doet qu unawh, “Khawk khan benna kaw niti naak man, 'cawhtaw kawtih amna mik cangnaak,' niti nak khqi kaw.
Хрещеннє Иоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
26 Thlang a ven awhkawng ni, niti bai man thlang nik kqih koek bai, thlang kqeng ing Johan ce tawngha ni a mi ti a dawngawh,” ti uhy.
коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
27 Cedawngawh, “Am sim nyng,” tina uhy. Cawh Jesu ing, “Cawhtaw hana kaw saithainaak ing vemyih ik-oeihkhqi ka sai, tice ap kqawn hly lawt nyng,” tinak khqi hy.
І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28 “Ikawmyihna nangmih ing namik poek? Cakpa pakhih ak ta ak thlang pynoet awm hy. A capa a hqam a venawh cet nawh, 'Ka capa, tuhngawi awh misur dum na cet nawh bibi lah,' tina hy.
Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогодні роби в винограднику моїм.
29 Am cet tikawng,' tina hlai hy ahu na ak kaw hlat nawh cet tlaih hy.
Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30 Cekcoengawh a pa ce a capa ak chang a venna cet bai nawh ce amyihna tina bai hy. Anih ingtaw, 'cet bit kawng,' tina hy, cehlai am cet hy.
І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31 “Ce pakhih ak khuiawh u ing nu a pa ak kawngaih a sai?” tinak khqi hy. Cekkhqi ing, “Lamma awhkawng,” tina uhy. Jesu ing a mingmih a venawh, “Awitak ka nik kqawn peek khqi, mangmu ak cawikungkhqi ingkaw pum ak zawikhqi ing nangmih ve Khawsa qam khuina ni cehtaak khqi kaw ve.
Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,
32 Ikawtih Johan ce nangmih dyngnaak lam ak huh na law hy, cehlai nangmih ing am cangna uhyk ti, mangmu ak cawikhqi ingkaw a pum ak zawikhqi ing cangna uhy. Ve ve hu hawh utik seiawm, am zut utik saw anih ce am cangna u hyk ti.
Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33 Nyhtahnaak awi ak chang pynoet ve ngai bai lah uh: Dum ak takung thlang pynoet awm nawh anih ing misur ce ling hy. Dum ce chung hqeet nawh, misur suinaak ce co nawh a qehnaak ipsang ce sa hy. Cekcoengawh loh phlo thlangkhqi ce dum awh bibi sak aham a ceei coengawh amah ce khawk hla na cet valh hy.
Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.
34 Misur qah bih tym a pha awh, misur qah ak bit aham a tyihzawih thlangkhqi ce dum qehkungkhqi venna tyi hy.
Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35 Dum awh bi ak bikhqi ing cawhkaw tyihzawihkhqi ce tu unawh pynoet ce vyk uhy, pynoet ce him uhy, pynoet bai ce lung ing khaawng uhy.
І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36 Cawh dum ak takung ing lamma awhkawng lak awh tyihzawih ak chang khawzah ce tyi bai hy, cehlai dum awhkaw bi ak bikhqi ing ak cyk awhkaw amyihna sai tlaih bai hy.
Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37 A hukhit nataw cekkhqi venawh amah a capa ce tyi hy. 'Ka capa taw kqihchah na bit kawm uh,' tina poek hy.
На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38 Cehlai cekkhqi ing, 'Vetaw qo ak pangkung ni ve. Law lah uh, him unawh a qo lawh pe usih,' ti uhy.
Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39 Anih ce tu unawh ami him coengawh vawng ak kep na khaawng uhy.
І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40 Cedawngawh, misur dum ak takung ce law nawh, cawhkaw dum awh bi ak bikhqi ce ikawmyihna a sai kaw? tinak khqi hy.
Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41 Cekkhqi ing, “Cawhkaw thlak thawlhkhqi ce ak tlo soeih na him kawmsaw, cawhkaw misur dum ce a qah tym a pha awh ak thaih ak pe hly thai kawi thlak chang a venawh ceei kaw,” tina uhy.
Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42 Jesu ing cekkhqi venawh: “Im ak sakungkhqi ing ami qoeng lung ce, a kil awhkaw ak khoeng soeih na awm hawh hy; ve ve Bawipa ing sai nawh, ningnih amik huh awh kawpoek kyi na awm hy, 'tinawh Awihciim awh ak awm ce am nami noet khawi nawh nu?'
Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43 Cedawngawh ka nik kqawn peek khqi, cemyih lawtna nangmih a ven awhkawng Khawsa qam ve lawh na awm kawmsaw ak thaih ak qah sakkungkhqi venawh pe kaw.
Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44 Vawhkaw lung awh ak bahkhqi taw kqek kawm usaw, lung ing ang tluuk khqi ce a dik a huina neet kaw,' tinak khqi hy.
І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж вїн упаде, роздавить того.
45 Khawsoih boeikhqi ingkaw Farasikhqi ing Jesu a nyhtahnaak awi ce a ming zaak awh cekkhqi akawng ni ak kqawn hy tice sim uhy.
І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
46 Anih a mim tunaak thai aham lam ce sui uhy, cehlai thlang kqeng ing anih ce tawngha ni, a mi ti a dawngawh thlang kqeng ce kqih uhy.
І, шукаючи вхопити Його, спасували ся народу; бо мав Його за пророка.
