Matthai 15
1 Cawh Jerusalem khaw awhkawng Farasi khqi ingkaw anaa awi cawngpyikung khqi thlang vang ce Jesu a venna law unawh doet uhy,
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:
2 kawtih na hubatkhqi ing a hqamcakhqik awi qoe ce ami hqe? Buh ami ai law hly awh ami kut khaw am sil uhy!, tina uhy.
„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.
3 Jesu ing a mingmih a venawh, “Cawhtaw kawtih nangmih ing na mimah ak awi qoe ingkaw Khawsa ak awipeek ce nami hqe lawt?
А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?
4 Khawsa ak awipeek ingtaw, na nu ingkaw na pa zoeksang lah, anu apa awih che ak hlah sih taw thih sak aham awm hy, tinawh ak kqawn ce.
Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.
5 Cehlai nangmih ingtaw thlang ing anu apa venawh, 'kai a ven awhkawng na ngaih ik-oeih boeih boeih ce Khawsa venawh awm hawh hy,' a tinaak mantaw,
А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові “,
6 'anih ingtaw apa ce a zoeksang aham am awm hy,' ti u hyk ti. Cemyihna na mimah ak awi qoe ingkaw Khawsak awipeek ce kawna awm ap poek uhyk ti.
то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.
7 Nangmih thlang qaai kqawnkhqi! Isaiah ing nangmih akawng anak kqawn hyt:
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
8 ”Ve ak thlangkhqi ing a mim kha hqawng ingtaw kai ve ni zoeksang kaa hlai uhy, amik kawlungkhqi taw ak chang na ta uhy;
„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!
9 A hoeina ni kai ve ami ni beek hy; ami cawngpyinaak ce awm thlanghqing a cawngpyinaak mai ni, a tive thym hy,” tina hy.
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
10 Jesu ing thlang kqeng ce a venna khy nawh, “Ngai unawh zasim lah uh.
І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!
11 Nim khak khuiawh anuk lut awk-ai ing thlang tuih am awm sak nawh, nim khak khui awhkawng ak cawn law awih che ing ni thlang tuih a awm sak,” tinak khqi hy.
Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.
12 Cekcoengawh a hubatkhqi ce a venna law unawh doet uhy, “Farasikhqi ing ve ak awi ve aming zaak awh amik kaw am law hy, tice nak sim nu?” tina uhy.
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“
13 Cehlai anih ing, “Khawk khan nakaw Pa ing a mang ling thingkungkhqi boeih taw ak kqa mah na phu kaw.
А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 Awm taak dym uh; sawikung mikhypkhqi ni. Mikhyp ing mikhyp a sawi mantaw, lawkkhqawng na tla qen kawm nih,” tina hy.
Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.
15 Piter ing a venawh, “Vawhkaw nyhtahnaak awi ve kaimih a venawh kqawn caih lah,” tina uhy.
А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.
16 Jesu ing, “Nangmih ingawm am nami zasim nawh nu?
А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
17 Nim khak khuiawh a nuk lut boeih boeih taw phoen ak khuina cet nawh cawh kawng ce naat na cawn hy, tice am nami sim nawh nu?
Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 Cehlai nim kha awhkawng ahak cawn law boeih taw kawlung khui awhkawng ni a law, cekkhqi ing ce thlang tyih am leh kap sak uhy.
Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.
19 Kawlung khui awhkawng ni kawpoek amak leekkhqi, thlang himnaak, samphaihnaak, nu pa thawlhnaak, quuknaak, amak thym dyihthing na dyihnaak, Khawsa thekhanaak khqi ce a law hy.
Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
20 Ve myihkhqi ing thlang tuih am leh kap sak hy; cehlai kut silh kaana buh ainaak ing thlang tuih am leh am kap sak hy,” tina hy.
Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“
21 Ce hyn awhkawng Jesu taw Tura ingkaw Sidon khaw khqang ce cet hy.
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.
22 Cawh, Kanaan nu pynoet taw a qam khui awhkawng law nawh, a venawh, “Bawipa, David Capa, kai ve nim qeen lah! Ka canu qaai ing tu nawh khuikha soeih hy,” tina hy.
І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“
23 Cehlai awi khang oet awm am hlat pehy. Cedawngawh a hubatkhqi ce a venna law unawh, “Ak chang na ceh sak hlah, ni hu awh khy khing hy,” tina uhy.
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“
24 Jesu ing, “Isarel tuu ak qengkhqi aham doeng nani ani tyih,” tina hy.
А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
25 Cawh nu ce law nawh, “a haiawh khuk sym doena, “Bawipa ni bawm lah!” tina hy.
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“
26 Anih ing, “Cakhqi phaihpi ce lawh pe nawh uikhqi ni peek lat ce am thym hy,” tina hy.
А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.
27 Cawhkaw nu ing, “Oeih, Bawipa, thym hy, cehlai ui ingawm a boeikhqi a caboei awhkaw buh baw ak tlakhqi ce lym lawt saw, tina uhy.
Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.
28 Cawh Jesu ing a venawh, “Nang nu nak cangnaak dung soeih hy! Na thoehnaak ce peek na awm hawh hy,” tina hy. Cawhkawng a canu ce qoei tlang hy.
Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.
29 Ce a hyn ce Jesu ing cehta nawh Kalili tuili benna cet hy. Cekcoengawh tlang na ce kaai nawh ngawi hy.
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.
30 Cawh thlang kqeng khawzah ce a venna law uhy, khawk khem, mikhyp, awimyh, ak khawnkhqi ingkaw thlak tlokhqi ce a khawkung awh soei pe unawh; anih ing cekkhqi boeih ce qoei sak hy.
І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.
31 Awimyh ing pau thai nawh ak khawnkhqi ing leek hy, khaw ak khemkhqi ingawm cet thai unawh mikhypkhqi ing hu thai uhy; ce mihkhqi ce thlang boeih ing ami huh awh amik kawpoek kyi unawh, Isarel Khawsa ce kyihcah uhy.
А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!
32 Cekcoengawh Jesu ing a hubatkhqi ce a venna khy nawh, “Vawhkaw thlang kqeng ve qeen khqi soeih nyng, vekkhqi ve ka venawh ikaw awm a ai kaana khaw thum voei awm hawh uhy. Buh cawih doena ceh sak aham am ngaih nyng, ka ceh sak man lam lak awh lum hau kawm uh,” tina hy.
А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.
33 A hubatkhqi ing a venawh, “Thlang ve zah a ai tat phaihpi ce ve kqawng khuiawh hana kaw ka mi huh kaw?” tina uhy.
А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“
34 Jesu ing a mingmih a venawh, “Phaihpi izah nu nami taak?” tinak khqi hy. A mingmih ing, “Phaihpi khqih ingkaw nga a khoeh ca taw awm hy,” tina uhy.
А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.
35 Thlang kqeng ce dek awh ngawih sak aham kqawn pehy.
І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.
36 Phaihpi khqih ingkaw nga ce lo nawh zeelnaak awi ak kqawn coengawh thek nawh a hubatkhqi ce pehy. A hubatkhqi ing thlang kqeng a venawh tei pek khqi uhy.
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
37 A mingmih ing ak phyi na ai boeih uhy. Ami ai ngenkhqi ce a hubatkhqi ing ami cawi awh vawh khqih na kawi uhy.
І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
38 Cawhkaw ak aikhqi boeih taw naasenkhqi ingkaw nukhqi ak kqawn kaana thlang thawngli law uhy.
Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39 Thlang kqeng ce a ceh sak coengawh, lawng khuina lut nawh Magadan khaw benna ce cet hy.
І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.
