Tingtoeng 78
1 Asaph kah Hlohlai Ka pilnam aw ka olkhueng he hnatun uh lah. Ka ka lamkah olthui dongah na hna hooi uh lah.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Hlamat lamkah olkael te ka ka dongkah neh ka ong vetih ka thaa dae ni.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Tekah te n'yaak uh tih m'ming uh vanbangl a a pa rhoek loh mamih taengah han thui uh.
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 BOEIPA koehnah, a tlungalnah neh khobaerhambae a saii te, aka thui rhoek loh a ca rhoek lamkah hmailong cadilcahma taengah khaw phah uh boel sih.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Jakob ham laipainah a khueng tih Israel dongah olkhueng la a ling te ni a ca rhoek taengah patoeng ming sak ham a pa rhoek a uen.
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 Te daengah ni caldilcahma loh a ming uh eh. Hmailong ah a cun camoe rhoek long khaw a thoh uh puei vetih a ca rhoek taengah a tae pa eh.
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 Te vaengah a uepnah khaw Pathen pum ah a khueh uh vetih Pathen kah khoboe te hnilh uh mah pawh. A olpaek khaw a kueinah uh.
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 A napa rhoek bangla thinthah neh hlang koek cadil, a lungbuei aka cikngae pawt tih a mueihla loh Pathen aka tangnah mueh cadil la om uh pawt sue.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Liv a aka muk tih aka kaap Ephraim ca rhoek khaw caemrhal tue vaengah a hnuk la bung uh.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Pathen kah paipi te ngaithuen uh pawt tih a olkhueng neh pongpa ham khaw a aal uh.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 Te dongah amah kah bibi neh khobaerhambae amih a tueng te a hnilh uh.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Egypt kho Zoan hmuen kah a napa rhoek mikhmuh ah khobaerhambae a saii pah.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Tuitunli te a phih pah tih amih a kat puei vaengah tui khaw som bangla pai.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Te phoeiah amih te khothaih ah cingmai neh khoyin puet te hmai vang neh a mawt.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Khosoek ah lungpang rhoek te a hep pah tih tuidung bangla muep a tul.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 Thaelpang khuikah tuicip a thoeng sak tih tuiva tui bangla a hlawn.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Tedae rhamrhae ah Khohni te a koek uh tih a taengah tholh ham koep a koei uh.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Amih kah hinglu dongah caak a hoe uh te khaw a thinko neh Pathen ni a noemcai uh.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Pathen taengah khaw, “Khosoek khuiah caboei phaih ham Pathen te coeng thai aya?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Lungpang a boh tih tui a phuet vaengah soklong la long coeng ke. A pilnam ham buh khaw a paek thai vetih maeh a tael pah venim?,” a ti uh tih a thui uh.
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 BOEIPA loh a yaak vaengah a paan tih Jakob te hmai neh a kolh. Israel taengah khaw thintoek a khuen bal.
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 Pathen te tangnah uh pawt tih Boeipa kah khangnah dongah a pangtung uh pawt dongah ni.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Tedae a sokah khomong te a uen tih vaan thohkhaih rhoi te a ong.
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 Te dongah amih kah a cak ham manna a tlan sak tih amih te vaan cangpai a paek.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 Hlang loh rhaelnu buh a caak tih lampu khaw amih ham kodam la a thak pah.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Vaan lamkah kanghawn a hlah tih a sarhi neh tuithim yilh khaw a thawn.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 Te dongah maeh loh laipi bangla, vaa mul long khaw tuitunli kah laivin bangla amih soah tlan tih,
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 a dap kaepvai kah a lambong lakli ah a hlak pah.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Te dongah a caak uh tih muep cung uh. Amih kah ngaihlihnah vanbangla amih te a paek.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 A ka dongah caak a paem uh pueng akhaw amamih kah hoehhamnah te kholong uh tak pawh.
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 Te dongah Pathen thintoek amih taengla pai. Te vaengah amih khuikah thaomthathueng rhoek te a ngawn tih Israel cadongcaloe rhoek te a tulh.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Te boeih khui lamkah tholh uh bal pueng tih Boeipa kah khobaerhambae te tangnah uh pawh.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Te dongah amih kah khohnin loh a honghi la, a kum khaw lungmitnah neh thok.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Amih te a ngawn van daengah ni Boeipa te a tlap uh. Mael uh tih Pathen a toem uh.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 Te daengah amih kah lungpang Pathen neh amih aka tlan Khohni Pathen te a ngaidam uh.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Tedae amah te a ka neh a hloih uh tih a lai neh a taengah laithae uh.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 Amih kah lungbuei te khaw Boeipa taengah hong pawt tih a paipi te tangnah uh pawh.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 A thinphoei lothaesainah khaw a dawth tih amih te phae pawh. Te dongah a thintoek khaw puet a hnop tih a kosi khaw boeih sah pawh.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Amih te pumsa lah om tih yilh loh a khum phoeiah ha mael pawt te khaw a poek.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Khosoek ah Boeipa mat a koek uh vanbangla khopong ah Boeipa te a noih uh.
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Te dongah Pathen te koekthoek a noemcai uh tih Israel kah hlang Cim te a phen uh.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Rhal khui lamkah Boeipa kut loh amih a lat khohnin te poek uh pawh.
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 Amah kah miknoek te Egypt ah, kopoekrhai hno khaw Zoan hmuen ah a tueng sak.
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 A sokko khaw thii la a poeh sak tih tuicip kangna khaw o uh thai pawh.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Amih aka yok ham pil neh amih aka phae ham bukak khaw a hlah pah.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 A cangthaih te phol taengla, a thaphu khaw kaisih taengla a paek pah.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Amih kah misur te rhael neh, a thaihae khaw tlansing neh a ngawn pah.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 A rhamsa te rhael taengla, a boiva khaw rhaekhmai taengla a uup pah.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 A thintoek thinsa kah a thinpom khaw, yoethae puencawn rhoi at kah kosi neh citcai te khaw amih taengah a sah.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 A thintoek ham a hawn a saelh coeng. Amih kah hinglu te dueknah lamkah khaw hnaih pawh. Te dongah a hingnah te duektahaw taengla a paek pah.
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 Egypt kah caming boeih neh Ham dap kah thahuem tanglue te a ngawn pah.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Tedae a pilnam te boiva bangla a khuen tih khosoek khuiah tuping bangla a hmaithawn.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Amih te ngaikhuek la a mawt tih rhih uh pawt dae a thunkha rhoek te tuitunli loh a khuk.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Te dongah amah kah bantang kut neh a men tlang cim khorhi la amih te a khuen.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Namtom rhoek te amih hmai lamkah a haek pah tih rho la rhilong te a suem pah. Te dongah Israel koca loh amih kah dap ah kho a sakuh.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Tedae Khohni Pathen te a noemcai uh tih a koek uh, a olphong khaw khoem uh pawh.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 A napa rhoek bangla balkhong uh tih hnukpoh uh. Lii a pawl la poeh uh.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 A hmuensang neh Boeipa a veet uh tih a mueidaep neh a thatlai sakuh.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Pathen loh a yaak vaengah lungoe tih Israel te rhep a hnawt.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Te dongah Shiloh pohmuen neh hlang lakli kah a khueh dap te a phap sut.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 A sarhi te tamna la, a thangpomnah khaw rhal kut khuila a paek pah.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 A pilnam te cunghang taengla a tloeng tih a rho taengah khaw lungoe.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Tongpang rhoek te hmai loh a hlawp dongah oila rhoek thangthen uh pawh.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 A khosoih rhoek te cunghang dongah cungku uh tih a nuhmai rhoek khaw rhap uh pawh.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Te vaengah Boeipa loh aka ip muelh bangla, misurtui neh aka tamhoe hlangrhalh bangla haenghang.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 A rhal rhoek te tloep a tloek tih amih te kumhal kokhahnah la a khueh.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Joseph kah dap khaw a hnawt tih Ephraim kah mancai te a tuek tloe moenih.
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 Tedae a lungnah Zion tlang kah Judah mancai te a tuek.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 Te dongah a rhokso te a sang la a sak tih kumhal due diklai bangla a suen.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 A sal David te a tuek dongah boiva vongup lamkah a loh.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 A pilnam Jakob neh a rho Israel te luem puei ham ni anih te cacun hnuk lamkah a khuen.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Te dongah a thinko neh amih te a luem puei tih, a kut kah a lungcuei neh a mawt.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
