< Olcueih 26 >
1 Khohal kah vuelsong neh cangah vaengkah khotlan baghui la, thangpomnah khaw hlang ang neh rhoeprhui tangloeng pawh.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Vaa a rhaehba bangla, pumpil a ding bangla, rhunkhuennah he lunglilungla la a thoeng moenih.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Marhang ham rhuihet, laak ham kamrhui, aka ang rhoek kah a nam ham cungcik om.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Hlang ang kah a anglat te doo boeh, namah khaw anih bangla na om ve.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Hlang ang te a anglat bangla a doo dae, a mikhmuh ah hlang cueih la om hae mahpawh.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Hlang ang kut ah ol aka pat tah a kho a kuet tih kuthlahnah aka mam la om.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Aka khaem kah a kho sut a bat banghui la, hlang ang rhoek ka kah thuidoeknah he khaw om.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Hlang ang taengah thangpomnah paek he, payai dongah lungto mop banghui la om tangloeng.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Hlang ang ka kah thuidoeknah he khaw yurhui kut dongah aka pha mutlo hling bangla om.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Hlang ang aka paang boeih khaw aka cetpaitai a paang tih lithen a poeih banghui la om.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Ui loh a lok a paan banghui la hlang ang loh a anglat te a khoep.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Hlang he amah mikhmuh ah tah aka cueih la na hmuh. Anih lakah hlang ang ham ngaiuepnah om ta.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Kolhnaw loh, “Longpuei ah sathueng ca, toltung ah sathueng om,” a ti.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 thohkhaih loh thohrhui dongah a tinghil bangla, kolhnaw khaw amah thingkong dongah suvaih.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Kolhnaw loh bael dongah a kut a puei te, a ka dongla koep a khuen ham pataeng a ngak.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Kolhnaw he amah mikhmuh ah tah, omih neh aka thuung hlang parhih lakah aka cueih la ngaiuh.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Amah hut pawt ah tuituknah khuiah aka kun khaw, aka cetpaitai loh ui hna a doek banghui la om.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Thaltang neh dueknah hmaipom aka dong loh hlang a khah bangla,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 A hui aka phok hlang van loh, “Ka luem mailai moenih a?,” a ti.
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Thing a tlum atah hmai a thi bangla a thet pawt daengah ni olpungkacan a paa.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Hmai-alh dongah hmaisa-aek, hmai dongah thing a pup vanbangla, hohmuhnah neh olpungkacan aka saii hlang loh tuituknah a puek sak.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Thet ol he didii tih bungko khui la suntla.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Lungbuei thae neh a lai hmai la aka alh tah, paikaek dongkah cakhli a ben banghui ni.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 A hmuilai dongkah a hmuhuet te a ka dongah loha coeng dae, a khui kah hlangthai palat te a thuh bal pueng.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 A ol tah rhen koemboei la om dae, anih te tangnah boeh. A lungbuei ah tueilaehkoi parhih om.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 hmuhuetnah te thailainah neh dah cakhaw, hlangping taengah a boethae ni a yan eh.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Vaam aka vuet khaw amah loh a cungku thil vetih, lungto aka palet khaw amah soah koep mael ni.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Laithae ol loh amah aka hnaep aka hnap te a hmuhuet tih, a ka aka hnal khaw a ponah ni a saii.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.