Olcueih 23
1 Aka taemrhai taengah buh ang ham na ngol vaengah, na mikhmuh kah aka om te tah, na yakming rhoe na yakming ham om.
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 Hinglu neh na boei atah na olrhong ni tumca neh na nuen.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Laithae buh la a om dongah amih kah antui te ngaidam boeh.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Boei ham khaw kohnue boeh, na yakmingnah nen khaw toeng dae.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 A taengah na mik na hoih la na hoih nama? Tedae om hae mahpawh. A phae cawn, cawn vetih, atha bangla vaan ah a ding lamni a ding eh.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Moeithae kah buh te caak pah boeh. Anih kah antui te khaw ngaidam rhoela ngaidam boeh.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 A hinglu neh aka nainong bangla amah loh nang taengah, “Ca van, o van,” a ti tangloeng. Tedae, a lungbuei tah nang taengah a khueh moenih.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Namah kah kamat ca na caak te na lok hae vetih, na ol ding ni na poeih rhung eh.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Hlang ang hna ah thui pah boeh. Na olthui dongkah lungmingnah te a hnoelrhoeng hae ni.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Khosuen kah rhi te rhawt boeh, cadah kah khohmuen te khaw cuk thil boeh.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 Amah, amih aka tlan tah tlungluen tih, amih kah tuituknah te nang taengah ni han suk eh.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Thuituennah he na lungbuei ah, mingnah ol he na hna ah dueh lah.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Thuituennah dongah camoe te hloh boeh. Cungcik neh anih na boh akhaw duek aih mahpawh.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Ka ca, na lungbuei ni a cueih atah, kai khaw ka lungbuei a kohoe van ni.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 Ka kuel pataeng sundaep ngawn ni ta, na hmuilai loh vanat la a thui vaengah te.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Hlangtholh rhoek taengah na lungbuei te thatlai boel saeh. Tedae BOEIPA mah hnin takuem ah hinyahnah.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Khohmai he a om pueng oeh dongah na ngaiuepnah khaw muei mahpawh.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Ka ca nang loh hnatun lamtah cueih lah. Te vaengah na lungbuei kah a longpuei khaw uem van saeh.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Amih yumii taengah, maehkai taengah om boeh.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Yumii neh carhut long tah khodaeng a pang vetih, ihdut long khaw hnipen ni a bai eh.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Nang aka cun na pa ol te hnatun lamtah, na nu khaw a patong vaengah hnoelrhoeng boeh.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Oltak he vawtthaih lamtah cueihnah, thuituennah, yakmingnah khaw yoi boeh.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Omngaih coeng, omngaih coeng, hlang dueng aka cun a napa tah omngaih rhoela omngaih coeng. Hlang cueih aka cun khaw a soah a kohoe coeng.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Na nu neh na pa te a kohoe saeh lamtah nang aka cun khaw omngaih saeh.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Ka ca na lungbuei te kamah taengla m'pae. Na mik loh ka longpuei he a ngaingaih la khueinah saeh.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Pumyoi he vaam a dung, kholong nu khaw tangrhom caek la om.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Anih khaw dingca bangla rhongngol tih, hlang rhoek taengah hnukpoh la a thap pah.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Anunae, unim ca te, ngaisahueng la unim ca te, unimca olpungkacan neh hohmuhnah, kohuetnah aka khueh te unim ca? Lungli lungla la tloh aka yook te unim, a mik aka lingduk te unim.
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Misurtui dongah aka bol, yu hoem hamla aka pong dae ni te.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Misurtui te sungsa dongah a thimyum la a lang vaengah, a mikhmuh boengloeng khuiah vanat la a caeh vaengah khaw so boeh.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 A hmailong ah rhul kah a tuk bangla, rhulthae kah a phuh bangla om ni.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Na mik loh a lang la a hmuh vetih, na lungbuei long khaw calaak ol ni a thui eh.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Tuitun tuilung kah aka yalh bangla, cungkui soi ah aka yalh bangla na om ni.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Kai he n'taam uh dae a tloh moenih, kai n'thoek uh dae ka yaak moenih. Me vaengah nim ka haenghang vetih a tloe neh ka khoep ham ka hmuh ve,” na ti hae ni.
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
