< Olcueih 15 >
1 Mongkawt la hlatnah loh kosi khaw a hlam tih, patangnah ol loh thintoek khaw a soeh.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Aka cueih kah a ol loh mingnah te a hloeihhlam tih, aka ang rhoek a ka loh a anglat te a thaa.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 BOEIPA kah a mik loh hmuen ta kuem kah a thae a then te a tawt.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Ol dongah hoeihnah aka om tah hingnah thingkung la om tih, a khuiah saveknah khaw mueihla pocinah ham ni.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Aka ang loh a napa kah thuituennah te a tlaitlaek tih, toelthamnah aka ngaithuen tah muet uh.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Hlang dueng kah im ah khohrhang khaw khawk, tedae halang kah a cangthaih long tah hlang a lawn.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Hlang cueih rhoek long tah mingnah te a haeh dae, aka ang kah lungbuei tah te tlam moenih.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Halang kah hmueih te BOEIPA kah a tueilaehkoi tih, aka thuem kah thangthuinah te a kolonah la a khueh.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Halang kah longpuei tah BOEIPA kah tueilaehkoi tih, duengnah aka hloem tah a lungnah.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Thuituennah caehlong aka hnoo ham tah thae tih, toelthamnah aka hmuhuet tah duek ni.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Saelkhui neh Abaddon pataeng BOEIPA hmaiah a phoe atah, hlang ca rhoek kah lungbuei aisat te. (Sheol )
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol )
12 Amah a toel ham te hmuiyoi loh a lungnah pawt dongah, aka cueih te khaw paan laklo pawh.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Lungbuei, ko aka hoe tah a maelhmai hlampan tih, lungbuei kah nganboh loh mueihla a rhawp sak.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Aka yakming kah lungbuei long tah mingnah khaw mikhmuh khaw a tlap, tedae aka ang kah a ka loh anglat a luem puei.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Mangdaeng rhoek kah a khohnin tah boeih thae, tedae lungbuei aka then tah buhkoknah toei toei om.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Thakvoh len tih a khuiah soekloeknah a om lakah BOEIPA hinyahnah dongkah tah a yol khaw then.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Buhkak ansam khaw lungnah n'caak atah, hmuhuetnah neh n'caak vaito thapaduek lakah then.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Olpungkacan aka huek hlang he sue la om tih, thintoek aka ueh loh tuituknah khaw a duem sak.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Kolhnaw kah longpuei tah hling a buk banghui la om tih, aka thuem kah caehlong tah a picai pah.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Ca aka cueih loh a napa ko a hoe sak tih, tongpa aka ang loh a manu a hnaep.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Lungbuei aka talh ham tah a anglat te a kohoenah tih, hlang lungcuei tah a caeh dueng.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Baecenol pawt atah kopoek bing tih, a cungkuem taengah aka uen tah pai.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 A ka dongkah hlatnah loh hlang ham kohoenah la om tih, olka khaw amah tuetang vaengah tah then tloe pai.
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
24 Hlang aka cangbam ham tah saelkhui laedil lamloh hoeptlang hamla hingnah caehlong om hang. (Sheol )
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol )
25 Thinthah im tah BOEIPA loh a phil pah tih, nuhmai kah rhi te a suem pah.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Kopoek thae he BOEIPA kah a tueilaehkoi tih, ol then te a omthennah.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Mueluemnah dongkah aka mueluem loh a imkhui a lawn tih, kutdoe aka thiinah tah hing ni.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Hlang dueng kah lungbuei loh ol doo ham khaw a thuep tih, halang kah a ka loh boethae a thaa.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 BOEIPA loh halang te a lakhla tak tih, aka dueng kah thangthuinah te a hnatun pah.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Mik kah vangnah loh lungbuei ko a hoe sak tih, olthang then loh rhuhrhong a cang sak.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Hna dongah toelthamnah aka hnatun tah hingnah la om tih, hlang cueih lakli ah rhaehrhong ni.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Thuituennah aka hlahpham loh a hinglu a hnawt tih, toelthamnah aka hnatun tah lungbuei a lai.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 BOEIPA hinyahnah he cueihnah neh thuituennah la om tih kodonah tah thangpomnah mikhmuh ah a lamhma pah.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.