Olcueih 12
1 Thuituennah aka lungnah loh mingnah khaw a lungnah tih, toelthamnah aka hmuhuet tah a kotalh.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 Hlang then loh BOEIPA taengkah kolonah a dang tih, tangkhuepnah aka khueh hlang tah a poehlip sak.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 Halangnah lamloh hlang cikngae pawt tih, aka dueng kah a yung tah a tuen sak moenih.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 Tatthai nu tah a boei kah rhuisam la om, tedae yah aka bai tah a rhuh khuiah keet la om.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 Aka dueng tah kopoek tiktam tih, halang kah a niing tah thailatnah la poeh.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Halang rhoek kah olka loh thii a rhongngol tih, aka thuem kah a ka loh hlang a huul.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Halang rhoek te a palet nen tah om uh voel pawh, tedae aka dueng rhoek kah im tah pai yoeyah.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 A lungmingnah olka dongah hlang loh a thangthen tih, lungbuei aka paihaeh tah nueihbu la poeh.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Rhaidaeng mai cakhaw a taengah sal aka khueh tah, thangpom uh tih caak aka nai lakah then.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 Aka dueng long tah a rhamsa kah a hinglu te a ming dae, halang kah haidamnah tah muenying muenyang la om.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Amah khohmuen aka tawn loh buh a cung sak tih, a lungbuei aka talh long tah a hoenghoep te a hloem.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 Boethae rhoek kah tluum te halang loh a nai dae, aka dueng rhoek kah a yung tah cuen yoeyah.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 Hmuilai kah boekoek dongah boethae kah hlaeh om dae, aka dueng tah citcai lamloh loeih.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 Hlang kah lai thaih loh hnothen a cung sak tih, hlang kut neh a tiing la amah taengah a mael rhoe, a mael pah.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 Aka ang kah longpuei tah a mikhmuh ah thuem dae, aka cueih kah cilsuep te ni a hnatun.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 Aka ang loh khothaih ah a konoinah te a phoe dae, aka thaai loh yah koi te a dah.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 Uepomnah aka sat loh duengnah a thui tih, a honghi kah laipai tah hlangthai palat ni.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 cunghang kah tingtoehnah bangla aka cal buengrhuet khaw om dae, aka cueih kah a lai tah hoeihnah la om.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 Oltak kah hmuilai tah a yoeyah la cikngae tih, a honghi ol cat ka paa sak.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Hlangthai palat loh a lungbuei khuikah boethae te a uep tih, rhoepnah ham aka uen loh kohoenah a dang.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 Aka dueng te boethae pakhat long khaw a cuhu thil moenih. Tedae halang rhoek tah boethae neh baetawt uh.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 A honghi kah hmuilai tah BOEIPA kah a tueilaehkoi tih uepomnah aka saii te a kolonah la a khueh.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 Aka thaai hlang long tah mingnah te a tuem tih, aka ang kah lungbuei long tah a anglat te a yan.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 Aka haam kah kut loh a taemrhai vetih palyal te saldong la a om sak ni.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Lungbuei kah mawnnah loh hlang a bungkawn tih, ol then loh ko a hoe sak.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 Aka dueng long tah a hui te a tlap tih, halang rhoek kah longpuei tah amamih te kho a hmang puei.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 Palyal loh a sakah pataeng a kaeh moenih, tedae hlang haam kah a boeirhaeng tah a phu tlo.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 Duengnah caehlong ah hingnah om tih, a hawn longpuei khaw dueknah moenih.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
