Olcueih 10
1 Solomon kah, Ca aka cueih loh a napa ko a hoe sak tih ca aka ang tah a manu a pha-ueknah la om.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Halangnah kah thakvoh khaw hoeikhang tloe pawt tih, duengnah long tah dueknah lamloh a huul.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Aka dueng kah hinglu tah BOEIPA loh a lamlum sak moenih, tedae halang kah a talnah te a thaek pah.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Palyal kut loh a saii tah vawtthoek tih, kut aka haam tah boei.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Khohal ah aka yoep capa long tah a cangbam tih, cangah vaengah aka ip capa loh yah a bai.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Aka dueng kah a lu dongah yoethennah om dae, halang kah a ka long tah kuthlahnah khaw a phah.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Aka dueng poekkoepnah tah yoethennah la om dae, halang tah a ming pawn ni.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Lungbuei aka cueih loh olpaek te a doe tih, aka ang tah a hmui a lai a caehdoelh pah.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Thincaknah neh aka pongpa tah ngaikhuek la cet dae, a longpuei aka kawn sak khaw amah ming uh bitni.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Mik neh aka mikhip loh nganboh a paek tih, aka ang tah a hmui a lai a caehdoelh pah.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Aka dueng kah a ka tah hingnah thunsih la om tih, halang kah a ka loh kuthlahnah te a uep.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Hmuhuetnah loh tingtoehnah a huek. Tedae lungnah long tah dumlai boeih a dah.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Hmuilai dongah aka yakming loh cueihnah a dang tih, lungbuei aka talh kah a nam ham rhuiboeng om.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Aka cueih rhoek loh mingnah a khoem uh tih aka ang kah a ka tah a porhaknah yoei.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Khorha khuikah, hlanglen kah a boei a rhaeng tah amah kah a sarhi la om tih, a khodaeng te tattloel rhoek kah porhaknah la om.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Aka dueng kah thaphu tah hingnah la om tih halang kah cangah tah tholhnah la poeh.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Thuituennah aka ngaithuen tah hingnah caehlong la pawk tih toelthamnah aka hnawt tah kho a hmang.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Hmuhuetnah aka phah kah a hmuilai khaw a honghi la om tih, theetnah aka haeh khaw ang.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Olka a yet vaengah dumlai khaw a mueh moenih, tedae a hmuilai aka tuem ni lungming la a om.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Aka dueng kah ol tah cak a coelh bangla om tih halang kah a lungbuei tah vilvel mai ni.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Aka dueng kah hmuilai loh muep a kok tih aka ang tah a lungbuei a talh dongah duek.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 BOEIPA kah yoethennah tah boei tih, te te patangpnah a koei thil moenih.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Aka ang ham tah nueihbu te khonuen rhamtat la a saii dae, cueihnah long tah hlang taengah lungcuei la om.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Halang kah rhihnahkoi tah amah taengla a pawk pah tih aka dueng kah a ngaihlihnah khaw a doo pah ni.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Cangpalam loh a paan vaengah halang tah pai thai pawt vetih aka dueng kah khoengim tah kumhal ah pai ni.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Kolhnaw tah a tueih rhoek hamla a no dongah a thuui bangla, a mik dongah hmaikhu bangla a om pah.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 BOEIPA hinyahnah loh khohnin a thap tih halang kah a kum tah a rhaem pah.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Aka dueng rhoek kah ngaiuepnah tah kohoenah la om tih halang rhoek kah ngaiuepnah tah paltham.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 BOEIPA kah longpuei he thincaknah ham tah lunghim la om tih boethae aka saii ham porhaknah la om.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Aka dueng tah kumhal duela tuen pawt dae halang rhoek tah diklai ah khosa mahpawh.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Aka dueng kah a ka ah cueihnah cuen tih calaak rhoek kah a lai tah a yueh pah ni.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Aka dueng kah hmuilai tah kolonah la a ming dae halang rhoek kah a ka tah calaak yoeyah.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
