Joba 41
1 Leviathan te vaih neh na doek tih rhui neh a lai na yueh pah thai a?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 A hnarhong ah canghlong na hen thai tih mutlo hling neh a kam na toeh a?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Nang ham tah huithuinah loh puh vetih nang taengah a mongkawt la cal mai aya?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Nang taengah paipi a saii vetih anih te kumhal kah sal la na loh aya?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Anih te vaa bangla na luem puei vetih anih te na hula hamla na khih pa aya?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Anih ham te thimpom rhoek tael uh thae vetih Kanaan laklo ah a paekboe uh aya?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 A vin dongah palaphae neh, a lu dongah nga khohcung neh na bae sak thai a?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Anih soah na kut tloeng lamtah poek laeh. Caemtloeknah khaw na koei voel mahpawh.
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 A ngaiuepnah khaw a laithae ni te. A mueimae mah a hut tang aya?
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 Anih a haeng ham khaw a muen aih bal moenih. Te dongah ka mikhmuh ah aka pai thai te unim?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Kai n'doe bangla unim ka thuung eh? Vaan hmui kah boeih te kamah kah ni.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 Amah ham bueng pawt tih a olsai neh thayung thamal ol khaw, a phu dongkah a sakthen khaw ka phah ni.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 A pueinak te a hmai la ulong poelyoe pah. Kamrhui rhaepnit neh anih te ulong a paan?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 A maelhmai kah thohkhaih te ulong a ong eh? A no khaw mueirhih la pin om.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 A lip photling a hoemnah khaw kutbuen neh a caek la a khaih.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 Khat te khat taengla tawn uh tih a laklo ah yilh khaw hue pawh.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 Hlang he a manuca taengah balak tih a tuuk uh daengah ni a pam uh pawh.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 A ikthi loh vangnah a thangthen tih a mik khaw mincang khosaeng banghui ni.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 A ka lamkah hmaithoi thoeng tih hmai hli coe.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 A hnarhong lamkah hmaikhu khaw voh neh canghlong a yawn bangla thoeng.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 A hinglu loh hmai-alh a tak sak tih a ka lamloh hmaihluei thoeng.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 A rhawn ah a sarhi naeh tih a mikhmuh ah rhihnah loh malawk.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 A saa laep te a pum dongah malh kap tih khok pawh.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 A lungbuei te lungto bangla ning tih a dangkah phaklung bangla ning.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 A boeimang vaengah tah tholh pocinah khui lamloh Pathen taengah bakuep uh.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 Anih aka kae cunghang neh caai khaw, lungsong neh caempho khaw a thoh moenih.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 Thi te cangkong bangla, rhohum khaw keet thing bangla a poek.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 Liva capa loh anih a yong sak moenih. Payai lungto pataeng anih taengah tah divawt la poeh.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Caemboh te divawt bangla a poek tih soe kah hinghuennah te a nueih thil.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 A hmui ah paikaek paihat la om dae tangnong soah sui a hnil.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 A laedil te am bangla a tlawk sak tih tuitunli te anhoi bangla a khueh.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 A hnukah a hawn a phi sak tih tuidung khaw sampok bangla a poek.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 Paepnah om kolla a saii dongah laipi dongah anih aka tluk a om moenih.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 Aka sang boeih te a hmuh. Amah tah hlang oek koca boeih sokah manghai ni,” a ti nah.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
