Joba 32
1 Amah mikhmuh ah amah te a dueng sak dongah te rhoek hlang pathum Job a doo te kangkuen uh.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 Te dongah Ram koca kah Buzi Barakel capa Elihu kah a thintoek tah Job taengah sai coeng. Pathen lakah amah hinglu te a tang sak dongah a thintoek khaw sai.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 Hlatnah hmu uh pawt dae Job te a boe sak uh dongah anih kah thintoek khaw a hui pathum taengah sai van.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Amih boeih khuiah Elihu tah a kum la a ham dongah Job te ol neh a rhing.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 Hlang pathum ka dongah hlatnah a om pawt te Elihu a hmuh vaengah a thintoek te sai.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 Te dongah Buzi Barakel capa Elihu loh a doo tih, “Kai he a kum la ka noe tih nangmih tah na ham. Te dongah ka kawl uh tih nangmih taengah kamah kah poeknah thui ham khaw ka rhih.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 Cueihnah he a khohnin nen khaw a thui uh vetih kum a yet a tukkil uh mako ka ti.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 Mueihla he hlanghing ah om dae Tlungthang hiil long ni amih a yakming sak.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 Muep aka cueih neh patong rhoek loh khaw laitloeknah te a yakming uh moenih.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 Te dongah kai taengkah hnatun uh lah ka ti. Kai khaw ka poeknah ka thui van eh.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 Nangmih ol te ka lamtawn ne. Olthui na khe uh vaengah nangmih kah lungcuei te hna ka kaeng thil.
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 Nangmih khaw kan yakming vaengah Job taengkah a tluung ol te aka doo na om uh moenih he.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 “Cueihnah m'hmuh coeng, anih te hlang pawt tih Pathen loh khoek saeh,” ti uh ve.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 Olthui neh kai taengah rhong a pai pawt dongah nangmih ol neh anih te ka thuung mahpawh,” a ti nah.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 Amih lamkah ol khaw vawt uh tih, a rhihyawp uh dongah koep doo uh pawh.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 Koep doo mueh la pai uh tih a cal uh pawt dongah ka lamtawn aya?
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 Kai khaw kamah hamsum te ka doo vetih kai khaw kamah kah poeknah te ka thui van ni.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 Olthui khaw ka hah tih ka bungko kah mueihla loh kamah n'kilh coeng.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 Ka bungko he misurtui bangla khui pawt tih tui-um thai bangla ueth.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 Ka thui daengah ni kai ham a hoengpoek eh. Ka hmuilai ka ong vetih ka doo pueng ni.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 Hlang maelhmai te ka dan tarha pawt vetih hlang te ka hlae tarha mahpawh.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 Hlang hlae ham khaw ka ming moenih, kai aka saii loh kai he phawn n'khoe lah ve.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
