Joba 21
1 Te phoeiah Job loh a doo tih tih,
А Йов відповів та й сказав:
2 Ka ol hnatun, hnatun lamtah te te nangmih kah hloephloeinah om saeh.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Ka thui vaengah kai ol he ueh mai lamtah ka thui hnukah nan tamdaeng akhaw.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Kai khaw ka kohuetnah he hlang hut a? Balae tih ka mueihla loh a ngen pawt mai eh?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Kai taengla a mael vaengah hal tih a kut neh a ka te a puei.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Ka poek bal vaengah ka let tih ka pumsa he tuennah loh a tuuk.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Halang rhoek tah haimo la a hing uh akhaw balae tih tatthai la a len uh.
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 A mikhmuh kah a tiingan rhoek neh a mikhmuh kah a cadil cahma khaw amih taengah a cikngae sak.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Amih im khaw birhihnah lamloh ngaimongnah la om tih Pathen kah conghol loh amih soah cuk thil pawh.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 A vaito a pil vaengah a vaito a pom khaw tuei pawt tih thangyah tlaih pawh.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 A casenca rhoek te boiva bangla a hlah uh tih a camoe rhoek loh soipet uh.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 Kamrhing neh rhotoeng te a phueih uh tih phavi ol neh a kohoe uh.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 Amamih vaengkah tue then khuiah muei uh tih hmawn uh. Mikhaptok ah saelkhui la ael uh. (Sheol h7585)
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Tedae Pathen taengah, “Kaimih taeng lamloh nong laeh. Na longpuei ming ham ka ngaih uh moenih.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Anih taengah thothueng ham khaw unim tlungthang? A taengah n'cuuk uh ham khaw balae a hoeikhang eh?” a ti uh.
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Amih kah thennah khaw amamih kut ah om pawt lah ko ke. Halang rhoek kah cilsuep te kai lamloh lakhla saeh.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 Halang rhoek kah hmaithoi tah metlam khaw thi tih amamih kah rhainah amamih soah a thoeng pah. A thintoek neh a rhilong a suem pah.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 Khohli hmai ah cangkong bangla om uh tih cangkik bangla cangpalam loh a khuen.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 Pathen loh a ca rhoek ham a khoem coeng. A boethae te amah taengah thuung saeh lamtah ming saeh.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 A sitlohthamlam te a mik, a mik ah tueng saeh lamtah tlungthang kah kosi te mam sak saeh.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 A hnukah a imkhui ham a kongaih te balae? A hla kah a tarhing khaw bawt coeng.
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Pathen te mingnah a tukkil a? Amah he pomsang tih lai a tloek.
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 A cungkuem dongah bidipbisok tih thayoeituipan la amah kah thincaknah rhuhrhong neh aka duek he,
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 A rhangsuk khaw suktui buem tih a rhuh hliing khaw sulpuem.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Hinglu khahing la duek tih hnothen aka ca pawt he khaw,
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 laipi khuiah rhenten yalh tih a rhit loh a soah a yol.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Nangmih kah kopoek ka ming phoeiah tangkhuepnah neh kai soah nan hul ni te.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 “Hlangcong im te menim? Halang tolhmuen kah dap te menim?” na ti uh.
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Longpuei aka poeng rhoek te na dawt uh pawt tih amih kah miknoek khaw na hmat uh pawt nim?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 Rhainah khohnin lamloh boethae te a tuem tih thinpom khohnin lamloh a khuen te ta.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 A khoboe te a mikhmuh ah aka phoe pah te unim? A saii bangla a taengah aka thuung te unim?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Anih khaw phuel la a khuen vaengah laivuei ni a hak thil.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 Anih ham soklong kah dikmuh khaw tui. Anih hnuk te hlang boeih loh a thoelh tih anih hmai kah hlangmi tae lek pawh.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 Te dongah balae tih a honghi la kai he nan hloep uh? Nangmih kah taikhaih khaw boekoeknah la cul coeng,” a ti.
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
