Joba 19
1 Job loh a doo tih,
А Йов відповів та й сказав:
2 Me hil nim ka hinglu na pae sak vetih ol neh kai nan phop uh ve?
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
3 Voei rha ka hmai na thae sak uh coeng, kai nan toeh te na yak pawh.
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
4 Ka taengah ka tholh a rhaeh pueng dongah ka palang tueng pataeng ngawn.
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
5 Kai soah na pantai mai tih kai kokhahnah bangla kai taengah na tluung tueng pai.
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
6 Pathen loh kai n'khun sak tih amah kah tluum te ka kaepvai ah a vael.
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 Kuthlahnah te ka doek tih bomah ka bih cakhaw n'doo pawt dongah tiktamnah om pawh.
Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
8 Ka caehlong he a biing tih ka muk tloel. Ka hawn ah a hmuep a khueh.
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
9 Kai kah thangpomnah te kai dong lamloh a pit tih ka lu dongkah rhuisam khaw a dul.
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 Kai kaepvai lamloh m'palet tih ka pongpa vaengah ka ngaiuepnah he thing bangla a puen.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
11 A thintoek he kai taengah a sai vaengah kai he amah taengah a rhal bangla m'moeh.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
12 Anih kah caem te rhenten ha pawk uh tih a longpuei te kai m'picai thil uh. Te phoeiah ka dap ah pin rhaeh uh.
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
13 Ka manuca rhoek kai taeng lamloh lakhla coeng tih ka ming rhoek khaw kai lamloh kholong uh coeng.
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
14 Ka yoei uh rhoek loh n'toeng uh tih ka ming uh rhoek loh kai n'hnilh uh coeng.
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 Ka im pah neh ka salnu rhoek loh kholong bangla kai m'poek uh. Amih mikhmuh ah kholong hlang la ka om.
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
16 Ka sal te ka khue dae oei pawh. Anih te ka ka neh ka hloep.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
17 Ka mueihla he ka yuu taengah a kholong pah tih ka bungko kah ka ca rhoek taengah khaw rhennah ka bih.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
18 Casenca rhoek long pataeng kai he n'hnaep uh tih, ka thoh vaengah kai he n'thui uh coeng.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 Ka baecenol dongkah hlang boeih loh kai n'tuei uh tih ka lungnah he kamah taengah poehlip uh.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
20 Ka vin neh ka saa hil khaw ka rhuh dongla kap tih ka no dongkah nohli neh ka loeih.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
21 Ka hui rhoek nangmih loh kai n'rhen uh, kai n'rhen uh. Pathen kut loh kai he m'ben coeng.
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
22 Balae tih Pathen bangla kai nan hloem uh. Kai saa lamkah khaw na hah uh hae mahpawh.
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
23 Kai ol a daek uh te unim a paek bal. Cabu dongkah bangla a unim a paek vetih a taem uh ve?
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
24 Thi cacung neh kawnlawk te lungpang dongah a yoeyah la a dae uh.
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
25 Kai tah kai aka tlan te hing tih hmailong kah laipi dongah thoo ni tila ka ming.
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
26 Ka vin hnukah he hluep uh cakhaw, ka saa dongah Pathen ka hmuh bitni.
цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
27 Kai kamah long khaw ka hmuh vetih ka mik long khaw a hmuh pueng ni. Te dongah ka rhang kah ka kuel loh rhalawt te a hue moenih.
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
28 Ka khuikah ol hnun a hmuh parhi te, “Anih te metlam n'hloem eh?” na ti uh akhaw,
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 nangmih te cunghang hmai ah bakuep uh laeh. Amah dumlai tah dumlai bangla na ming uh hamla cunghang lamlothaesainah kosi om coeng,” a ti.
то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
